Search:

Мовний етикет

Добрий день. Доброго дня.

Добрий вечір. Доброго вечора.

Добридень. Привіт.

Доброго здоров‘я. Моє шанування.

Радий вас бачити. Як справи? Здоров‘я?

Дякую. Добре. Прекрасно.

Прощання і побажання:

До побачення. Бувайте здорові.

На все добре. Добраніч. До завтра.

До скорої зустрічі. Прощавайте.

Ідіть здорові. Щасливої дороги. Хай щастить.

В добру годину. З Богом.

Виходячи ненадовго:

Я не прощаюсь. Ми ще побачимось.

До вечора. До зустрічі.

Прохання – подяка:

Прошу вас... . Будьте люб‘язні... . Будь ласка... .

Дозвольте... . Мені хотілося би попросити Вас... .

Чи можу я попрохати Вас... .

Вам не важко буде... . чи не могли б Ви... .

Добре, що ми про все домовилися.

Дякую за цінні поради, за нову інформацію.

Дякую, що вислухали мене.

Дякую, що знайшли час зустрітися зі мною.

Категоричне прохання:

Я попросив би вас... .

Прошу. Будьте ласкаві.

Цілком можливо. Спробуємо.

Прохання-відмова:

Відмова потребує значно складнішої формули:

–На жаль, не можу... .

–Мені дуже шкода, але... .

–Шкодую. Що не зміг... .

–З задоволенням би, але... .

–Охоче, але... .

–Мені незручно відмовляти, але... .

–Я радий би дозволити. Але... .

При цьому можна дати пораду:

–Дозвольте порадити Вам... .

–Дозвольте дати Вам пораду... .

–Я порадив би Вам... .

–Чи можу я дати Вам пораду... .

–Може, Вам слід було б... .

Якщо не почули сказаного:

–Пробачте, що Ви сказали?

–Прошу!

–Пробачте, я не почув Ваших останніх слів.

Формули пробачення:

Пробачте! Вибачте! Даруйте

Прости мені. Друже! Я хочу попросити у вас пробачення.

Формула: Я вибачаюсь! – помилкова.

Подяка:

–Прийміть мою щиру вдячність... .

–Дозвольте висловити Вам подяку... .

–Дуже вдячний за Вашу турботу... .

–Щиро вдячний і зворушений Вашою увагою...

–Це дуже люб‘язно з Вашого боку. Спасибі... .

–Не знаю, як Вам і подякувати...

–Спасибі, Ви дуже люб‘язні...

–Дякую. Ви так багато зробили для мене!

–Спасибі. Я Вам так зобов‘язаний!

–Як же мені віддячити за Вашу допомогу? Спасибі Вам велике.

Співчуття:

–Прийміть моє найщиріше співчуття:

–Дозвольте висловити Вам...

–Прошу прийняти мої найщиріші...

–Я хотів би висловити Вам...

–Я розумію Ваше горе.

–Я сумую разом з Вами.

–Дякую за співчуття!

Комплімент:

–З тобою так цікаво розмовляти!

–Ти сьогодні так чудово виступив!

–Приємно бачити, як Ви посвіжішали, відпочили...

–Дякую за комплімент. Це Вам тільки так здається.

–Спасибі, Ви явно перебільшуєте!

–Я радий це чути.

–Мені приємно почути це від вас.

–Я саме можу сказати про Вас.

Телефонна розмова

Це один із видів усного мовлення. Службова телефонна розмова складається з таких компонентів:

1) Момент встановлення зв‘язку;

2) Виклад справи;

3) Заключні слова, знак, що розмову закінчено

1. Початкові фрази в службовій розмові повинні вказувати не лише на те, що зв‘язок між сторонами встановлений: Алло – Я слухаю! Вас слухають, але й визначити ці сторони. Службова особа, знявши трубку, називає прізвище або місце роботи: Кафедра. Бухгалтерія. Секретаріат. Той. Хто починає розмову, називає своє прізвище, ім‘я по батькові, а також установу чи особу. Від чийого імені він говорить. У відповідь теж називають себе й установу або себе й свою посаду. При цьому сторони вітаються.

Якщо ініціатор розмови не впевнений у правильності набраного номера. Він послуговується формулою: Пробачте, це секретар ректора? Пробачте, це Світлана Іванівна? Якщо ви помилились номером, припиніть розмову словами: пробачте. Це помилка. До речі. якщо до вас подзвонили помилково, не треба сердитись і ображати людину на другому кінці міста чи країни.

Якщо хочуть розмовляти не з тим, хто взяв трубку, кажуть:

– Добрий день. Чи можу я попросити до телефона Миколу Петровича

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Лексико-симантичні категорії у заголовках газет

ВСТУП Заголовок – це надзвичайно важливий елемент будь-якої статті, доповіді. У дуже стислій формі він має віддзеркалити основну думку автора. Досліджуючи лексико-семантичний склад заголовків газети можна отримати уявлення про спрямування публікацій, оцінку поточних подій цим виданням. Крім зазначеної функції, заголовок має привернути до себе увагу читача і певною мірою переконати його в актуальності і важливості теми і матеріалу. Тому лексично-семантичний склад лексики заголовків газет характеризується надзвичайним ...

Породження мовлення

ПЛАН: Породження мовлення ( ПМ ) 1.1 Породження мовлення як процес мовленнєвої діяльності 1.2 Звязок ПМ з: - мисленням - мовою - розумінням 1.3 Стадії та типи актів ПМ 1.4 Інтенціональність в ПМ 1.5 Модуси ПМ - генератори - артикулятори 1.6 Характерні особливості ПМ 2. Моделі породження мовлення 2.1 Дослідження моделей ПМ 2.2 Моделі ПМ - рівневі - стохастичні - циклічні - інтегративна - трансформаційна - модель безпосередніх складових Висновки Використані ...

Слово, його лексичне значення. Зміни лексичного значення слів

Мета уроку: поглибити і систематизувати знання учнів з тем, вивчених у школі, розвивати логічне мислення, вміння користуватися довідковою літературою(словниками); виховувати повагу до слова та бажання робити своє мовлення образним, багатим, змістовним. Тип уроку: закріплення знань, умінь, навичок. Урок – практикум. Обладнання: тлумачні словники. Лексикологія (гр.сл. – словесний, словниковий; учення) – розділ мовознавчої науки, який вивчає словниковий склад мови. Лексика – одна з основних складових мови, найменш ...