Search:

Трипільська культура

Первісні уявлення трипільців були, очевидно, звязані з періодичними катаклізмами, викликаними істотними зрушеннями в Сонячній системі під час їхнього існування. Ймовірно, тоді зявилося уявлення про циклічність часу, і знайшло своє відображення в трипільській кераміці.

З точністю не можна сказати, чи були трипільці предками слов’ян. Їхній побут дуже схожий на наш (слов’янський), але є довести спорідненість, не враховуючи теорії про те, що трипільці не були автохтонами на наших землях, просто неможливо.

Література

Основні книги:

Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941.

Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958.

Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра та Південного Бугу – К., 1993.

Збенович В.Г. – Раннетрипольские племена на територии Украины – К.,1985.

Індоєвропа – книга 1-2 рік 7504 – Такі справи – С.50-53, 88-89.

Підручники:

Смолій В.А. – Історія України – К., 1997.

Толочко П.П. – Давня історія України, Кн. 1 – К., 1994.

Допоміжні книги:

Попович М.В. – Мировоззрение древних славян – К., 1985.

Вовк Хв. – Студії з української етнографії та антропології – К.,1995.

А.И.Немировский – История Древнего Мира, Т. 1 – М., 2000.


[1] Пассек Т.- Трипільська культура - К/, 1941. C.11

4

[2] Індоєвропа – книга 1-2, рік 7504 – Такі справи – C. 50-53

[3] Т.С. Пассек – Трипільська культура – К., 1941 – С.10-11

[4] Белановская Т.Д. – Три польская культура – Л.,1958. С. 46-48 5

[5] Збенович В.Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья – К., 1974 – C.22

[6] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 С.27-30

[7] Збенович В.Г. Раннетрипольские племена на територии Украины. К, 1985 C.10-11

[8] Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958 – С.16-18

[9] В.А.Смолій Історія України. К, 1997 C. 9 6

[10] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 – С.45-49

[11] Культ бика відомий вже в мінойському Криті (зображенням биків на фресках та легенда про Мінотавра, бика царя Міноса, що жив в лабіринті, свідчать про це) (Немировский А.И. – История Древнего Мира, Т. 1 – C.54)

[12] Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра і Південного Бугу – К., 1993 С. 16-17 7

[13] Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958 С. 21-22

[14] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 С. 57 8

[15] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 – C.57-66

[16] Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958 – C. 29-32

[17] Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу... С. 18-19 9

[18] Індоєвропа – книга 1-2 рік 7504 – Такі справи С.88-89

[19] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 С.78-79

[20] Вовк Хв. – Дослідження з етнографії та антропології – К., 1995 С.98

[21] М.В. Попович – Мировоззрение древних славян – К.,1985 С.25 10

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Основні риси культури Давньої Греції і Давнього Риму

Наука і школа в Стародавній Греції Спостереження греків над природою, їхні подорожі до багатьох країн, ознайомлення з науковими знаннями на Стародавньому Сході сприяли розвиткові в Греції наук про природу. У VII-VI століттях до н.е. центрами грецької науки були Мілет, а також інші міста Індії – області на східному узбережжі Егейського моря. Учені Іонії не тільки описували свої спостереження над явищами природи, а й намагалися пояснити їх, знайти їхні причини. Одні вчені вважали, що першоосновою всієї природи була вода, ...

Естетика Відродження

Leonardo dа Vinci; 5.IV 1452, Вінчi, поблизу Флоренції — 2 V 1519, замок Клу, поблизу Амбуаза, Турень, Франція) — італ. живописець, скульптор, архітектор, вче­ний та інженер, представник доби Високого Відродження. В 1467— 72 навчався в майстерні А. дель Верроккйо. В ранній період твор­чості Л. да В багато уваги приділяв скульптурі (робот не збе­реглися); з живописних творів цього часу відомі: голова ангела на картині Верроккйо «Хрещення» (після 1470), «Благовіщення» (6л. 1474), обидва — в Галереї Уффіці у Флоренції; т. з. ...

Особливості культури Стародавньої Індії

Індійська культура посідає одне з чільних місць в історії світової культури. Вона характеризується грандіозними до­сягненнями протягом більш ніж тритисячолітнього періоду розвитку, їй притаманні не тільки довговічність, а й твор­че сприйняття досягнень чужоземних культур та здатність не втрачати власні основоположні цінності. Спадкоємність індійської культури значною мірою ґрунтується на соціаль­них інститутах (варни, касти, сім'я) і великому поширенні загальновживаного переліку релігійних цінностей серед станів та ...