Search:

Форми релігійного життя людини

Реферати » Релігія » Форми релігійного життя людини

План

Релігії стародавньої та сучасної Індії.

Релігії Китаю та Японії.

Іудаізм.

Література

Древнеиндийская философия. – М., 1972.

Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

Калінін Ю. Релігієзнавство. Підручник. – К., 1998.

Індуїзм – давньоіндійська релігія (720 млн. віруючих). існує зараз. Виник в 6-4 ст. до н.е.

Поняття індуїзм включає: індійський спосіб життя з його нормами, принципами та цінностями, віруваннями і уявленнями, обрядами та культами, міфами і легендами, святами та ін.

Індуїзм виник на базі давнього брахманізму. Основи індуїзму походять від вед – священних індійських текстів.

Характерна риса індуїзму – особиста відданість богу.Індуїзм не є однорідною релігією. Він не має єдиної догматики і обрябовості чи церкви.

Індуїзм включає прижитки первісних культів: поклоніння воді (р.Ганга), тваринам (корові, змії, мавпам, слонам) культові предкам.

Характерно для індуїзму вчення про Атмана (людську душу, в якій проявляється бог) і Брахмана (світову душу).

Головна мета індуїзму – спасіння – звільнення атмана від природи і з’єднання є брахманом.

Найважливішим з багатьох богів індуїзму є триєдиний бог (тримутрі):

Брахма (творіння);

Вішну (збереження);

Шіву (руйнування).

Звідси два основних напрямки індуїзму: вішнуїз і шіванізм.

Велику роль в індуїзмі відіграють Вішну (аватори). Основних перетворень є 10:

Риба;

Черепаха;

Вепр;

Людина – лев;

Велетень;

Парашурама;

Рама;

Крішна;

Будда;

10).Месія-карлик.

Найулюбленіші в Індії аватори Вімну, Рама і Крішна. На честь них є багато епосів, поем, свят.

Інші релігії стародавньої Індії: джайнізм, сикхізм, буддизм.

2. Релігії Китаю: конфуціанство, даосизм, буддизм.

Японії: синтоїзм, буддизм.

Конфуціанство – виникло в ст. Китаю (580 млн. віруючих). Засновник – Конфуцій (Кун Фуцзи; 551-479 р. до н.е.). Головна мета – прагнення до ідеалу удосконаленої людини: Цзюн – Цзи. Якості: скромність, справедливість, стриманість, гідність, безкорисливість, любов до людей.

Одна з характерних рис конфуціанства – суворе підкорення старшим та самопожертвування заради інших.

“Держава – це велика сім’я, а сім’я – це мала держава” (Конфуцій).

Конфуцій розробив і ідеал соціального порядку, який мав би бути в Піднебесній:

“Хай батько буде батьком, син – сином, цар – царем, чиновник – чиновником і т.п., хай все в цьому світі хаосу і мішанини стане на свої місця, всі бужуть знати свої місця, права і обов’язки, робити те, що їм належить”.

Конфуцій не визнав духів та ін.:”Ми не знаємо, що таке життя, то як ми можемо знати, що таке смерть?”

Треба прагнути до ідеалу – жень – що є з неба.

Джерело конфуціанства: “Лунь – Юй”(“Бесіди і судження”), що записане послідовниками Конфуція в 6 ст. до н.е.

Іудаїзм

Пізня національна і сучасна (державна) релігія євреїв. Виникла у 7 ст. до н.е. Більше 17 млн. віруючих. Війшла до складу світових релігій: християнства та ісламу.

В 10 ст. до н.е. виникла держава у євреїв, що спричинило потребу у єдиній релігії.

621 р.до н.е – введення царем Іудеї єдиної форми релігії. Бог племені Іуда – Ягве (Єгова, Яхве) став єдиним, всемогутнім, національним божеством.

Центр іудаїзму став храм на горі Сіон в Єрусалимі, жреці якого протягом століть збирали і редагували міфи про Ягве та його пророків. Сусідні народи теж впливали на розвиток релігії.

444 р.до н.е. – укладено перших 5 книг Біблії – “П’ятикнижжя Мойсея” (Тора – закон).

Священні книги іудаїзму:ТАЛМУД (євр.- вчення) і СТАРИЙ ЗАПОВІТ.

Основа іуд.моралі та віри – ДЕКАЛОГ (10 заповідей).

Талмуд – багатотомне зібрання євр.догматів, релігійно-правових, моральних і побутових уявлень.

Характерні риси іудаїзму: монотеїзм, віра в кінець світу, вибраність євр.народу, вознесіння з мертвих, потойбічне життя, прихід спасителя – Месію та створння ним 1000 –літнього царсва в Єрусалимі.

Життя віруючого єврея підпорядковане релігійним діям і заборонам: їх 613, з них – 365 заборон і 248 повелінь (їжа, ст.життя та ін.).



Подібні реферати:

Вселенські собори

Вселенські собори -- зібрання ієрархів християнської церкви з усього світу, які обговорюють і ухвалюють догми віри і правила поведінки віри. Православна церква визнає сім вселенських соборів. Загальний період Вселенських Соборів охоплює час від IV ст. до половини ХІ ст., тобто час від Костянтина Великого до розділення Церкви 1054 р., час від християнства апостолів і мучеників до християнства патріархів та імператорів. Це є період розвитку і формування основних догматів, які складають Вселенське віросповідання. У перших ...

Релігієзнавство

ВСТУП Навчальна дисципліна «Релігієзнавство» є органічною частиною в системі дисциплін гуманітарного циклу. Вивчення історії становлення й еволюції релігійних систем, природи і генезису вільнодумства, сучасної релігійної ситуації у світі і на Україні, розкриває природу релігії як соціокультурного феномена. Релігієзнавство істотно посилює світоглядний потенціал гуманітарних дисциплін. Метою викладення дисципліни є світоглядна і духовно-моральна підготовка студентів для самостійної їхньої орієнтації в умовах вільного ...

Словесна наочність в ораторському мистецтві

ПОВТОР — повторення того самого слова чи виразу з метою виділити, підкреслити істотне у мовленні, підкреслити ті чи інші деталі в описах, посилити експресивно-зображувальні властивості мови. Повтор допомагає повніше відобразити хвилюючі моменти в житті людини, її емоційний стан: "Ох, як весело на світі, як весело стало" (T. Шевченко); "Не плач, не плач за юністю своєю!" (М. Рильський)'. ІНВЕРСІЯ — мовленнєвий зворот, який полягає в умисній, стилістично виправданій зміні прямого порядку слів. Зміна ...