Search:

Виникнення та основні етапи розвитку міжнародного кооперативного руху

У 1976 р. відбулася ще одна важлива подія з історії МКА: бу­ло впроваджено єдине членство для всіх кооперативних організацій-членів. Делегат кожної організації міг мати лише один го­лос, незалежно від кількості внесених паїв-внесків. Отже, МКА здійснив важливий крок до розширення демократії в міжнарод­ному кооперативному рухові. 27-30 жовтня 1992 р. в Токіо відбув­ся XXX конгрес МКА, в якому брала участь і делегація спожив­чої кооперації України. ХХХІ конгрес вирішили провести в 1995 р. в Англії, в Манчестері. Цей форум присвячуватиметься століттю МКА. \

Серед найважливіших питань, що виносилися на обговорен­ня XXX конгресу, був звіт про діяльність МКА. Доповіді з цьо­го питання зробили Президент конгресу Ларс Маркус та дирек­тор конгресу Брюс Тордарсон.

На форумі обговорили й прийняли новий Статут, структуру МКА, а також Правила, Процедури й Положення МКА. Далі по­даємо короткий виклад змісту основних документів, ухвалених XXX конгресом Міжнародного кооперативного Альянсу.

МКА, зазначалося в Правилах Альянсу, — всесвітній пред­ставник кооперативних організацій усіх видів і висуває такі цілі:

а) сприяти світовому кооперативному рухові, обопільній до­помозі та демократії;

б) заохочувати і захищати кооперативні цінності та принципи;

в) сприяти розвитку економіки ти інших взаємно вигідних стосунків між членами організації;

г) просувати вперед економіку та соціальний прогрес людей, таким чином сприяти міжнародному мирові та безпеці.

МКА не пов'язує себе з політичними й релігійними організа­ціями та підтримує таку ж незалежність у всіх відносинах.

Методи МКА. МКА намагається домогтися своїх цілей:

а) збиранням кворуму для обміну досвідом, як джерелом ін­формації про кооперативний розвиток, дослідження й статистику;

б) надаючи технічне сприяння кооперативному розвитку;

в) створюючи міжнародні спеціальні організації в різних сек­торах кооперативної економіки та здійснюючи соціальні (громад­ські) заходи;

г) кооперуючись із Організацією Об'єднаних Націй, з іншими неурядовими міжнародними та національними організаціями, які дотримуються цілей, важливих для кооперації;

д) іншими належними способами.

Кооперативні принципи. Будь-яка кооперація, що об’єднує людей, або організація визначається як кооперативне товарист­во. Щоб підтвердити це, вона ставить завдання захистити еконо­мічно та соціально своїх членів за допомогою підприємств, зас­нованих на взаємній допомозі, яка відповідає кооперативним принципам, що їх встановили рочдельські піонери та реформа 1966 р. на XXIII конгресі МКА:

а) членство кооперативного товариства є добровільне і вигід­не, без штучних обмежень чи будь-яких соціальних, політичних, расових або релігійних дискримінацій, всі особи якого можуть користуватися обслуговуванням і згідні виконувати обов'язки членства;

б) кооперативні організації є демократичними організаціями, їх справами керують люди, обрані або призначені за методом, уз­годженим з їх членами, і підзвітні їм. Члени первинного товари­ства користуються рівними правами під час голосування (один член — один голос) і в ухваленні рішень, що стосуються їх това­риств. В інших первинних товариствах керівництво здійснюєть­ся на демократичних засадах у прийнятній формі;

в) капітал бере участь тільки в строго обмежених формах за­цікавленості;

г) економічним результатом є результат операцій товарист­ва, який розподіляється за таким принципом: якщо один позбу­вається заробітку, то це означає, що його втрачають і інші. Це мо­же бути зроблено, за рішенням членів, такими способами:

— забезпеченням розвитку справи кооперації;

— забезпеченням загального обслуговування або розподілом між членами пропорційно до їх справ у товаристві;

— коли всі кооперативні товариства забезпечують своїх чле­нів, службовців та урядовців, а також громадськість за принци­пами й методами кооперації — як економічними, так і демокра­тичними;

— коли всі кооперативні організації якомога більше служать інтересам їх членів та їх об'єднань, що активно співпрацюють практично в кожній галузі з іншими кооперативами на обласно­му, національному й міжнародному рівнях, ставлять собі за мету досягнути єдності дій кооператорів у всьому світі.

Організації, що здійснюють на практиці кооперативні прин­ципи й дотримуються цілей МКА, можуть бути обраними в член­ство МКА.

Типи асоціацій, які можуть бути прийнятими в членство, є такі:

а) національні спілки або федерації кооперативних товариств;

б) національні конфедерації кооперативних спілок;

в) національні кооперативні ділові організації, такі як товари­ства гуртової торгівлі, банки, страхові товариства, нафтові това­риства тощо;

г) міжнародні кооперативні товариства. Доход МКА отримує від:

а) внесків організацій-філій;

б) продажу друку й заохочення статей;

в) фондів забезпечення через згоду з урядовими органами;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Кредит у ринковій економіці

План 1. Необхідність кредиту 2. Суть кредиту 3. Теорії кредиту 4. Форми та види кредиту 5. Процент за кредит 6. Функції та роль кредиту Література 1. Необхідність кредиту Кредит виникає безпосередньо з потреб виробництва, вна­слідок розвитку процесів обміну товарами. Конкретною економічною основою, на якій з'являються і розвиваються кредитні відносини, виступає кругооборот капі­талу Кругооборот капіталу безперервний, але при цьому не виключаються коливання, приливи і відпливи грошових кош­тів, коливання потреб у ...

Фондові біржі, НАФТА

План Фондова біржа. Фондові біржі США, Німеччини, Японії……………...3 стор. Північно - Американська асоціація НАФТА……………………………9 стор. Список використаної літератури………………………………………..15 стор. Фондова біржа. Фондові біржі США, Німеччини, Японії. Фондові біржі – це спеціалізовані організації, в приміщені яких відбуваються зустрічі працедавців цінних паперів з покупцями. Об’єднуючи професійних учасників ринку цінних паперів в одному приміщені, біржі створюють умови для концентрації попиту та пропозиції і ...

Економіка праці

Будь-яка трудова діяльність незалежно від фаху працівника та його галузевої належності передбачає наяв­ність щонайменше п'яти основних складових частин. До них відносять: а) предмет праці, тобто те, на що спрямована праця; б) засоби праці - машини, механізми, інструменти, пристосування, тобто знаряддя праці, а також будівлі та споруди, в яких відбувається трудовий процес; в) спосіб дії на предмет праці, або технологія діяльності; г) організацію праці, тобто упорядкування процесу праці в просторі і часі; д) саму працю, ...