Search:

Система цивільного права України

Стосовно грошових зобов'язань проект містить деякі принципові положення. Вони сто­суються валюти їх виконання, черговості погашення вимог за грошовими зобов'язаннями. зміни розміру грошових зобов'язань. За проектом грошове зобов'язання має бути виражено та виконано у валюті України. При цьому можливо й таке, то зобов'язання мас бути оплаче­но у валюті України в сумі, еквівалентній визначеній сумі в іноземній валюті. У цих випад­ках сума, що піддягає сплаті, визначається за офіційним курсом відповідної валюти у день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими правовими актами або домовленістю сторін. Використання іноземної валюти, а також платіжних доку­ментів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків за зобов'язаннями на території України допускається у випадках, у порядку та на умовах, визначених законом. Згідно з проектом, як­що сум проведеного платежу недостатньо для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, то сплачені суми погашають, якщо інше не випливає з угоди, — насамперед витрати кредитора, потім — проценти і неустойку, і в останню чергу — основну суму боргу.

В умовах інфляційних процесів необхідно було передбачити правила щодо зміни розміру грошових зобов'язань.

Проект містить таку норму; відповідно до неї сума, що виплачується за грошовими зо­бов'язаннями безпосередньо на утримання громадянина, — на відшкодування збитків, за­подіяних життю або здоров'ю, за договором довічного утримання та в інших випадках. — зі збільшенням установленого законом неоподаткованого мінімуму заробітної плати про­порційно збільшується. Слід зазначити, що наведена норма має спеціальний характер, оскільки вона стосується лише фізичних осіб і лише тих сум, які сплачуються безпосередньо на їх утримання. Разом з тим, у проекті вміщено правило, згідно з яким якщо суми, що підлягають виплаті за іншими грошовими зобов'язаннями, породжують для сторони, зобов'язаної проводити ці виплати, таку шкоду, в результаті якої вона значною мірою позбавляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір мо­же бути розірваний за рішенням суду.

5. Способи забезпечення виконання зобов’язань.

Належне виконання зобов'язань передба­чає, що сторони, які беруть участь у зобов'язальних право­відносинах, виконують покладені на них обов'язки у точній відповідності із законом, договором, а за відсутності таких вказівок — з тими вимогами, які звичайно пред'являються до виконання, а відтак — і з діловими звичаями, що склалися в комерційній практиці.

Належне виконання зобов'язань стимулює зміцнення май­нового становища учасників цих відносин, формування у них впевненості в реалізації поставлених завдань і, зрештою, стабілізує в цілому комерційний оборот. Саме меті належного виконання зобов'язання підпорядковані різні способи забезпечення, які розглядаються в юридичній літературі як у широкому, так і вузькому розумінні.

У власному (вузькому) розумінні під способами забезпе­чення виконання зобов'язань розуміють додаткові забезпе­чувальні заходи, які мають спеціальний (додатковий) харак­тер і дають можливість досягнути виконання незалежно від того, чи заподіяні кредиторові збитки і чи є у боржника майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчими доку­ментами.

Традиційний підхід до визначення способів забезпечення виконання зобов'язань закріплений у ст. 178 ЦК України, від­повідно до якої, до таких способів забезпечення належать:

неустойка, застава, порука, завдаток та гарантія. Такий перелік є вичерпним, інші механізми, за допомогою яких мо­жуть задовольнятися вимоги кредитора, які тією чи іншою мірою сприяють забезпеченню виконання зобов'язань, фор­мально до способів забезпечення не належать.

Однак на проблему правового забезпечення виконання зобов'язань можна подивитися ширше. Меті забезпечення виконання зобов'язань може слугувати застосування не тільки тих способів, що позначені в ст. 178 ЦК України, а й будь-яких інших, передбачених законом або договором пра­вових заходів (механізмів), які сприяють виконанню обов'яз­ків боржника за договором або обов'язків, що випливають з інших підстав виникнення зобов'язань. Отже і вони гаранту­ють у разі порушення обов'язків з боку боржника інтереси потерпілої сторони, і в такому розумінні коло цих способів забезпечення виконання зобов'язань можна тлумачити значно ширше.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 


Подібні реферати:

Проблема стосункiв законодавчої влади з громадськiстю

Основною метою роботи напрямку стосункiв законодавчої влади з громадскiстю Програми сприяння парламенту України є невiдкладна пiдготовка та пропаганда оптимальних варiантiв законодавчих актiв, якi забезпечили б повний i реальний зворотнiй зв'язок мiж основними суб'єктами законодавчого та полiтичного процесiв - Верховної Ради i депутатiв, з одного боку, та виборцiв, полiтичних i громадських органiзацiй, з iншого боку. виявлення порушень на виборах. Конкретнi цiлi дiяльностi напрямку пов'занi з розробкою проктiв ...

Індикативне планування

План СУТНІСТЬ ІНДИКАТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ІСТОРИЧНОМУ ДОСВІДІ, ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ. ЗМІСТ ІНДИКАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЙОГО ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ І ПОКАЗНИКІВ. ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ІНДИКАТИВНИХ ПЛАНІВ І МЕХАНІЗМ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ. 1. Важливе місце у впливі держави на економічні процеси займає індикативне планування. Воно є адекватною ринковим відносинам формою макроекономічного планування. Індикативне планування принципово відрізняється від директивного планування способами досягнення цілей, ...

Бюджетний дефіцит і державний борг

Борг є важливим елементом кругообігу “доходи-витрати”. Коли в економіці зростають доходи, зростають і заощадження, які повинні бути використані домашніми господарствами, фірмами та урядом. Створення боргу – це механізм, за допомогою якого заощадження передаються економічним агентам, що здійснюють витрати. Якщо домогосподарства не схильні до запозичень, то приватна заборгованість зростає недостатньо швидко, аби поглинути зростаючий обсяг заощаджень. Отже, щоб економіка не відійшла від стану повної зайнятості ресурсів, ці ...