Search:

Механізм міжбюджетних відносин як фактор стимулювання економічного зростання

Перевага серед видів трансфертних ресурсів останнім часом надається дотаціям, покликаним збалансувати дохідні і витратні частини місцевих бюджетів. Зростання питомої ваги трансфертів у дохідних джерелах місцевих бюджетів зокрема обумовлене тенденцією зростання числа дотаційних областей. У 1999 році дотуванню підлягають усі регіони України. За такими кроками центрального уряду простежується його намагання до вилучення і централізованого розподілу ресурсів.

Відображення питомої ваги трансфертів у доходах місцевих бюджетів дає узагальнену збалансовану картину отримання регіонами фінансової допомоги з центру і не враховує індивідуальних потреб у ній кожної обласної адміністративно-територіальної одиниці. За рівнем дотаційності бюджетів областей їх можна класифікувати на три групи: найменш дотаційні (0-20 % у загальному обсязі кожного бюджету області), середньодотаційні (20-40 %), надтодотаційні (40-60 %). До першої групи слід віднести Автономну Республіку Крим, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Київську, Луганську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харківську області, міста Київ і Севастополь; до другої – Вінницьку, Івано-Франківську, Рівненську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську, Чернівецьку, Чернігівську області; до третьої – Волинську, Житомирську, Закарпатську, Кіровоградську, Тернопільську області.

Диференціація регіонів України обумовлена їх різним рівнем економічного розвитку, передусім у промисловому плані. Більшість першої групи – менш дотаційних областей -- складають адміністративно-територіальні одиниці Сходу України. На Східний економічний макрорайон припадає 65 % виробництва промислової та 33 % сільськогосподарської продукції, 51,8 % експорту України. На противагу йому стоїть розвиток Західного економічного макрорайону, питома вага якого в товарній продукції промисловості України набагато нижча від зазначених вище показників і складає близько 37 %, сільського господарства, навпаки, вища – 52 % [5].

Перевищення частки промислової продукції над сільськогогосподарським товарним обсягом дає підстави говорити, що східні області України мають більш широку податкову базу, ніж західні, відповідно величина податкових і неподаткових надходжень буде більше саме у цих областей, і тільки вони спроможні найбільш повно надати товари суспільного вжитку мешканцям, які проживають на їх території.

В Україні продовжує застосовуватися порядок надання дотацій і субвенцій шляхом переливу коштів від “заможних” східних областей до “бідних” областей через Державний бюджет, який при цьому безпосередньо бере участь. Такий порядок не обумовлюється технічними деталями у нормативній базі нашої країни і проводиться безсистемним способом. На нашу думку, більш доцільним було б застосування такої схеми надання трансфертів, яка б передбачала створення фонду фінансової підтримки адміністративно-територіальних утворень (див. рис. 2).

Запровадження наведеного механізму трансфертування у бюджетній системі України передбачає використання формули, яка б враховувала фіскальні можливості і частково бюджетні потреби територіальних громад та їх об’єднань:

Ті = (Пср – Пі) + ((Ві – Вср) / Вср) * Пср * Сті,

де Ті – величина трасферту, який має одержати чи сплатити і-та область;

Пср – середня по областях податкоспроможність;

Пі – податкоспроможність і-тої області;

Ві – видатки і-тої області, необхідні для задоволення потреб населення, що проживає на її території, у суспільних товарах і послугах;

Вср – середні видатки в усіх областях;

Сті – середня ставка, за якою оподатковується дохідна база і-тої області.

Податкоспроможність є ключовою у фінансовому плані категорією, кількісні виміри якої відображають можливості регіону щодо виділення в бюджет країни грошових ресурсів після задоволення потреб власних відтворювальних процесів. Оскільки для економічного зростання регіону і країни в цілому необхідно не просте, а розширене відтворення для нарощування національного багатства та всіх процесів життєдіяльності суспільства, формалізовано податкоспроможність можна відобразити таким чином:

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Поняття і види інфляції

Зміст Вступ Розділ 1. Поняття інфляції. Розділ 2. Причини інфляції. Розділ 3. Види інфляції. Розділ 4. Інфляційні наслідки. Висновки. Список використаної літератури. Додаток. Список використаної літератури. Мочерний С. “Основи економічної теорії”. – Київ: 1997 с. 100-107. Воробйов Є.М. “Економічна теорія”: - Київ – Харків: 2001 Климко Г.Н., Несторенко В.Н. “Основи економічної теорії”, - Київ, 1999 Будаговська С. “Мікроекономіка і макроекономіка”: - Київ, 1998 Загорський В.С. “Ринок цінних паперів” – Львів: Львів, 1995 ...

Пакет завдань з курсу ОЕТ

Завдання 1. Скласти блок-схему і табличний документ для розв’язування економічної задачі згідно з варіантом. Рівень К механізації виробництва обчислюється за формулою де n- кількість видів продукції; Nі – кількість i-го виду продукції; tі- норми витрат ручної праці на одиницю i-го виду продукції, tpi-норми витрат ручної праці на одиницю i-го виду продукції. Вхідна інформація : n=9 видів продукції. Nі = {10, 9, 6, 3, 4, 2, 7, 6, 6.5} тис. шт. tі = { 2, 2.5, 3, 1.2, 0.8, 1.2, 3, 1.8, 0.7} тис. шт.; tpi = {0.4, 1, 0.4, 0.5, ...

Організаційно-правові форми турфірми

На сьогдняшній день туристичною фірмою признається організація, яка має у власності, господарському веденні і оперативному управлінні відособлене майно і відповідає за своїми зобов'язаннями цим майном, може від свого імені придбавати і здійснювати майнові і особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді. У даному визначенні знаходимо основні ознаки юридичної особи. При цьому під «відособленим майном» мається на увазі майно в його широкому значенні що включає речі, права на речі і ...