Search:

Механізм міжбюджетних відносин як фактор стимулювання економічного зростання

На графіку: Е’М2 = YМ2; Е’М1 = YМ1; Е’Д1 = YД1; Е’Д2 = YД2; Е’G1 = YG1; Е’G2 = YG2. ЕМ1 і ЕМ2 відображують початкове і кінцеве положення прямої сукупних витрат, яка містила б з державних витрат тільки видатки місцевих бюджетів. ЕД1 і ЕД2 – положення прямої сукупних витрат за умови включення до її складу з обсягу державних закупок фінансування державного бюджету на вихідній та заключній стадіях розміщення. ЕG1 i EG2 – встановлені прямі сукупних витрат, які включають державні видатки повністю до і після зміни їх становища. YМ1, YМ2, YД1, YД2, YG1, YG2 -- показники ВВП, які відповідають перетину прямих сукупних витрат з прямою Y = Е.

Припустимо, що пряма ЕG1 зберігає своє первинне положення досить тривалий проміжок часу. Як показує графік, зміна пропорцій у фінансуванні громадських послуг буде коливатися в межах до прямої ЕG1. Наприклад, зростання розміру видатків Державного бюджету у структурі консолідованого бюджету на суму DGД призведе до зміщення прямої ЕД1 в положення ЕД2 і зі зростанням ВВП на величину YД2 – YД1. Одночасно відбудеться зсув прямої ЕМ1 у становище ЕМ2 на ту ж саму величину DGД зі скороченням ВВП на величину YМ2 – YМ1. Тенденція у коригуванні обсягів видаткових частин Державного і місцевих бюджетів може бути оберненою, але рівень ВВП від сукупних державних витрат теоретично збережеться на рівні YG1.

Проте при цьому вплив на економічне зростання буде спостерігатися залежно від стабільності цього процесу і напрямів витрачання державних ресурсів. Важливе значення при цьому мають державні інвестиції, які на відміну від інших витрат уряду і місцевих органів влади безпосередньо впливають на економічне зростання. В Україні частка інвестицій у витратах зведеного бюджету залишається вкрай низькою, навіть скорочується. Якщо у 1992 році вона складала 12,6 %, у 1995 році -- 8,5 %, то в 1998 році -- лише 4,8 %. При цьому в 1992 р. у Державному бюджеті на капіталовкладення передбачалось 82,6% від інвестиційних витрат зведеного бюджету України, місцеві бюджети спрямовували на ці цілі 17,4 % обсягу інвестування держави. Досить стабільним залишався розподіл централізованих державних вкладень між бюджетами і у 1995 році: Державний бюджет – 84,3 %, місцеві бюджети – 15,7 %. Проте в 1998 р. спостерігається зміщення розподілу державних інвестицій в бік збільшення частки місцевих бюджетів – 33,8 % і зменшення -- Державного бюджету – 66,2 %.

Ці показники не дають повного уявлення про інвестиційну діяльність центральних і місцевих органів влади. Найповнішим показником є частка державних інвестицій у ВВП. Сукупні інвестиційні витрати Державного і місцевих бюджетів склали у 1998 році лише 1,42 % ВВП, з яких 0,48 % належить місцевим бюджетам і 0,94 % -- Державному бюджету. Отже, інвестиційна діяльність центральних і місцевих органів влади України поки що не стала впливовим і стимулюючим фактором економічного зростання. Більше того, загальний обсяг інвестицій як уряду, так і місцевих владних структур постійно зменшується. Скорочується частка інвестицій у ВВП, що вказує на наростання в Україні тенденцій проїдання національного багатства.

Повернемося до рис. 3. Уявімо собі більш реальну ситуацію, коли при зростанні обсягу Державного чи місцевих бюджетів підвищиться в структурі сукупних витрат частка державних закупок. У цьому випадку спостерігатиметься поступове переміщення прямої ЕG1 у положення EG2 з одночасним зростанням ВВП на суму YG2 - YG1. Зростання державних витрат є потужним важелем стимулювання економічного зростання.

Оскільки наша країна перебуває в стані економічного спаду, і її виробництво не досягає свого довготривалого потенційного рівня, то уряд може прийняти рішення про необхідність подолання кризи за рахунок стимулювання сукупного попиту. Припустимо, що економіка перебуває в стані падіння у точці А (див. рис. 4), яка розміщується з лівого боку від кривої сукупної пропозиції у довготривалій перспективі АSlp.

Ціна, Р АSlp

АS1

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Хеджування продажу, купівлі та вигоди хеджування

Хеджування продажу. Хеджування купівлі. Вигоди хеджування. 1. Хеджування продажу – це використання короткої позиції на ф’ючерсному ринку тим, хто має довгу позицію на наявному ринку. Цей вид хеджування використовується для захисту продажу ціни товару і використовують його продавці реальних товарів для страхування від падіння цін на цей товар. 2. Ця операція представляє собою купівлю ф’ючерсного контракту будь-ким, хто має певну позицію на наявному ринку. Результатом довгого хеджу є фіксація ціни закупки товару. Цей вид ...

Основи економічної теорії

План ВСТУП 1. ПІЗНАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ 2. ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ 3. СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ 4. ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ 5. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ЕКОНОМІКИ 6. ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Економіка і економічна теорія знаходяться у взаємодії та впливають одна на одну. Економіка є об'єктом економічного вчення. Вона існує об'єктивно, тобто незалежно від волі та свідомості лю­дей. Економічна теорія є явищем свідомості людей, яке відображує дію об'єктивних законів ...

Пакет завдань з курсу ОЕТ

Завдання 1. Скласти блок-схему і табличний документ для розв’язування економічної задачі згідно з варіантом. Рівень К механізації виробництва обчислюється за формулою де n- кількість видів продукції; Nі – кількість i-го виду продукції; tі- норми витрат ручної праці на одиницю i-го виду продукції, tpi-норми витрат ручної праці на одиницю i-го виду продукції. Вхідна інформація : n=9 видів продукції. Nі = {10, 9, 6, 3, 4, 2, 7, 6, 6.5} тис. шт. tі = { 2, 2.5, 3, 1.2, 0.8, 1.2, 3, 1.8, 0.7} тис. шт.; tpi = {0.4, 1, 0.4, 0.5, ...