Search:

Xімія і технологія органічних речовин

Реферати » Хімія » Xімія і технологія органічних речовин

Значення органічного синтезу і його перспективи

Історичний огляд. Виробництво органічних речовин спочатку базувалося на переробці рослинної чи тваринної сировини і складалося у виділенні коштовних речовин (цукор, олії) чи їхньому розщепленні (мило, спирт і ін.). Органічний синтез, тобто одержання складних речовин із порівняно простих з'єднань, зародився на початку XIX сторіччя на основі продуктів коксування кам'яного вугілля, що містять ароматичні з'єднання. У двадцятому сторіччі як джерело органічної сировини основну роль стали грати нафта й газ. На цих трьох видах сировини тепер і базується промисловість органічного синтезу.

Перспективи розвитку. Промисловість основного органічного і нафтохімічного синтезу являє собою могутню область з величезною розмаїтістю одержуваних продуктів, реакцій їхнього синтезу й процесів розподілу речовин. Великі масштаби виробництва визначають широке поширення високоефективних технологічних процесів, що характеризуються безперервністю, високим рівнем автоматизації і високопродуктивним устаткуванням.

Динамізм області визначається освоєнням випуску нових видів продукції розробкою нових реакцій, удосконалюванням технологічних процесів, розробкою нових каталітичних систем, використанням нових типів апаратури.

У розробці, проектуванні й керуванні виробництвом застосовуються сучасні методи математичного моделювання, оптимізації й автоматизованих досліджень.

Головні задачі виробництва: економія матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів, комплексне використання високоякісної сировини, створення безвідхідних і маловідходних технологій, зниження втрат сировини й продуктів, охорона навколишнього середовища.

Шляхи економії матеріальних ресурсів.

Витрати на сировину й матеріали е основна частина собівартості продукції (до 2/3), чим обумовлене перебазування синтезів із кам'яного вугілля на нафту й вуглеводневі гази, заміна ацетилену на етан і етилен, розвиток синтезів на основі CO і водню, заміна коштовних окислювачів (пероксид водню, азотна кислота) на повітря і відновлювачів (на водень).

Основні тенденції розвитку: розробка одностадійних, з'єднаних процесів і прямих методів синтезу; підвищення селективності процесів вибором оптимальних параметрів; інтенсифікація виробництва шляхом підвищення питомої производительности устаткування, збільшення одиничної потужності установок, агрегатів до оптимальних величин; автоматизація процесу (застосування АСУ ТП); оптимізація (математичний розрахунок оптимальних параметрів процесу й устаткування); зниження втрат через нещільності устаткування (із газами, що відходять), стічними водами, підвищення надійності і долговечності устаткування; утилізація побічних продуктів, їхня комплексна переробка, та економія енергії. Рішення цих задач приводить до зниження видаткових коефіцієнтів і собівартості продукції.

Масштаби виробництва. Промисловість основного (важкого) органічного синтезу охоплює виробництво багатотоннажних продуктів, які е основою для іншої технології виробництва органічних продуктів і напівпродуктів. У зв'язку з переважним базуванням технології органічних речовин на нафтовій сировині виділився "нафто-хімічний синтез".

Основні процеси хімічної технології органічних речовин :

- термічне й каталітичне розщеплення (крекінг, піроліз, риформінг, конверсія, коксування, циклізація);

- фізичний розподіл (вимораживание, депарафннизация, дистиляція, екстракція і т.д.).

У результаті цих процесів виділяють наступні групи вихідних речовин для подальшого органічного синтезу:

1) парафіни;

2) ненасичені углеводороди;

3) циклосоединения;

4) оксид вуглецю й синтез-газ.

Основні продукти галузі:

Мономери ( олефіни, дієни, винилбензолы й ін.);

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Практичне застосування гідролізу

Гідроліз –це здаємо дія речовин з водою коли складні частини речовини взаємодіють із складними частинами води і при цьому утворюється слабкий електроліт. На відміну від гідратації під час гідролізу відбувається руйнування молекул води. Гідролізи можуть зазнавати класи речовин як органічних так і не органічних речовин. Гідроліз – розмноження речовин проходить з обов’язковою участю води і протікаючи по схемі: АВ+Н-ОНАН+ВОН Просець ферментативного гідролізу грають важливу роль в травленні і тканинному обміну речовин всіх ...

Сахароза. Крохмаль. Целюлоза

План 1. Сахароза 2. Полісахариди 2.1. Крохмаль 2.2. Целюлоза Сахароза, яку ще називають буряковим, або тростинним, цукром — найважливіша сполука з дисахаридів. Молекулярна формула її — С12Н22О11. У великих кількостях сахароза міститься у буряках і стеблах цукрової тростини, а також у березовому і кленовому соках, у багатьох плодах і овочах. Сахароза (звичайний цукор) — біла кристалічна речовина, солодша за глюкозу, добре розчинна у воді. Важлива хімічна властивість сахарози — здатність до ...

Менделєєв Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Дмитро Іванович Менделєєв Дмитро Іванович Менделєєв (8 лютого 1834 – 2 лютого 1907) - російський хімік, автор періодичної таблиці хімічних елементів. Дмитро Іванович Менделєєв народився 8 лютого 1834 р. у Тобольську, у родині директора місцевої гімназії. З 1850 р. навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького педагогічного інституту. У 1855 р. закінчив його з золотою медаллю і був направлений учителем гімназії спочатку в Сімферополь, а потім в ...