Search:

Економічна політика укр. урядів доби національно-визвольної революції.

Але значна кількість товарів не доходила до споживачів. Дуже багато товарів було розграбовано солдатами та селянами. Велика кількість товарів, закуплених для України, залишилася в Австрії (на 50 млн. крон) або опинилася в Галичині (на 20 млн. крон).

В Україні тривало подальше скорочення промислового виробництва. На металургічних заводах Півдня з 63 доменних печей на кінець травня 1918р. працювало 4, а на кінець серпня лише 2. До осені з 102 мартенівських печей були в дії тільки 7. Виплавлення чавуну в 1918р. скоротилося порівнено з 1913р. в 11 разів, сталі в 13, видобуток залізної руди - в 17.

Масового характеру набуло безробіття. Так, у 1918р. у 23 містах України налічувалося 180,6 тис. безробітних. На криворізьких рудниках безробітними стали понад 90% всіх робітників. Підірваними були продуктивні сили сільського господарства. Через скорочення в 1918р. посівних площ майже наполовину порівнено з довоєнним періодом зменшилася товарна маса зерна. Внаслідок цього зросла спекуляція. Робітники великих міст й промислових центрів одержували, і то не щодня, лише по фунту хліба на день.

3. Стан господарства України та економічна політика за Директорії.

У грудні 1918р. Гетьманат був повалений Директорією на чолі з С.Петлюрою. 26 грудня 1918р. вона видала Декларацію, в якій заявила про свій намір експропріювати державні, церковні та великі приватні землеволодіння для перерозподілу їх серед селян. Уряд брав на себе зобов’язання бути представником інтересів робітників, селян і «трудової інтелігенції».

У зв’язку з критичним політичним та воєнним становищем, в якому з самого початку діяла Директорія УНР, їй не вдалося налагодити управління економікою.

У ряді галузей промисловості України, посилився процес роздроблення виробництва навіть у такій галузі, як кам’яновугільна, в 1919р. з 61 підприємства залишилося лише 23. Зросла частка середніх і невеликих підприємств. У 1918р. було видобуто 34,8% вугілля порівняно з 1913р., а в 1919р. - лише 20,5%. Загострювався паливний голод. Залізо-рудна і марганцева промисловість у 1919р. повністю припинила свою діяльність. Не працював жоден рудник. Різко скоротила виробництво машинобудівна промисловість України. Так, випуск паровозів у 1918р. проти 1917р. зменшився в 2,5 раза, а в 1919р. - в 15 разів. Істотно зменшилося виробництво цукру. Якщо у 1918р. було вироблено тільки 50% випуску 1913р., то в 1919р.-20%. В такому становищі перебували й інші галузі харчової промисловості. Все це негативно відбивалося на матеріальному становищі населення, особливо міського. 4 січня 1919р. згідно з законом Директорії українські гроші було визнано єдиним законним засобом виплат на території України. І хоч українська влада швидко втратила більшу частину території, українські гроші мали більшу купівельну вартість ніж «керенки», більшовицькі рублі чи «денікінки».

Українське селянство, яке на початку боротьби гетьманщини підтримало Директорію, почало виявляти політичне невдоволення її економічною політикою. Поштовх до поглиблення конфлікту дав земельний закон Директорії, опублікований 8 січня 1919р. За основу був взятий закон Центральної Ради, до якого було внесено деякі поправки.

Закон Директорії декларував ліквідацію приватної власності на землю. Верховна власність землі визвалася за державою, яка за допомогою своїх органів мала порядкувати державним фондом землі, утвореним з вивласнених земель нетрудового характеру. Всі дотогочасні трудові господарства, не більше 15 десятин, залишились непорушними в користуванні своїх дотеперішніх господарів. Для земель піскуватих, солонців ця максимальна трудова норма (15 дес.) могла бути збільшена постановами повітових земельних управ після затвердження міністерства земельних справ.

Згідно закону виходило, що вивласненню підпадали й селянські господарства, які до того часу мали більше 15 десятин. З вивласнених земель і утвореного земельного фонду земельні управи мали надавати наділи у вічне користування малоземельним і безземельним селянам не менше 5-6 десятин.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Меркантилізм, його розвиток і поширення (15-18 століття)

Першим проявом економічних ідей буржуазного суспільства став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже у XV ст., але ве­ликого поширення набув у XVII ст. Головною передумовою генези­су меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталіз­му. Виникнення капіталістичного способу виробництва у країнах Західної Європи датується XVI ст. Раніше в окремих містах узбе­режжя Середземного моря можна було спостерігати лише певні окремі прояви капіталістичних відносин. Велике значення для фор­мування капіталістичного ...

Політ. економія в Росії в др. половині 19 - на поч. 20 ст

Розвиток політичної економії в пореформеній Росії мав певні особливості, зумовлені особливостями капіталістичного розвитку країни. Суттєві залишки кріпацтва, общинний лад, які надовго збе­реглись у пореформений період, не могли не позначитися на роз­виткові економічної думки. Вони зумовили появу критичного стру­меня в політичній економії, спрямованого проти пореформених по­рядків. І важливо те, що ця критика велась з позицій, близьких до ідей класичної політичної економії. Значне місце в політичній економії Росії (на ...

Мркантелізм

План. Вступ. 1. Ідеї меркантелізм і його сучасна думка. 1.1. Теорія грошового балансу раннього меркантелізму. 1.2. Теорія торгового балансу пізнього меркантелізму. Висновок. Вступ Від кінця XIV ст. в економіці багатьох країн Західної Європи відбувався перехід від натурального господарства до товарно-грошової організації суспільного виробництва. Активну роль у цьому процесі відігравав торговельний капітал. Розвиток національних торговельних і купецьких капіталів було прискорено великими відкриттями XIV-XV ст. і ...