Search:

Святослав Гординський

— Але, наскільки мені відомо, Гординський не залишився у Франції, він повернувся до Львова…

— Так, у 1931 році Гординський приїздить до Львова і в чемоданах (це було справді так) привозить свої роботи й картини видатних художників-парижан: Пікассо, Дерена, Дюффі, Маріо Тоці, Северіні, Шагала, Леже. Потім разом із відомим львівським графіком Ковжуном організовує в Національному музеї у Львові велику художню виставку під егідою новоствореної Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), яка почала декларувати себе як організація, що шукає нових сучасних форм вираження. Гординський був її ідеологом та натхненником і фактично формував естетичні принципи АНУМу. Відтоді й аж до 1939 року АНУМ провів на Західній Україні десять великих виставок, у яких Гординський брав участь не лише як художник, а й як мистецтвознавець — створював каталоги і писав до них вступні статті. Тоді разом із Ковжуном художник захопився книжковою графікою. Крім того, тут, у Львові, він стає і одним із провідних поетів — поруч з Богданом-Ігорем Антоничем, Богданом Кравцівим та іншими. Елементи символізму, неоромантизму перемежовуються в його творчості з неокласицизмом. Ввібравши в себе естетику французьких поетів-символістів, згодом він почав тяжіти до поезії Рильського, Бажана, Зерова. Тоді ж Гординський проявив себе і як чудовий мистецтвознавець. Він стає редактором створеного АНУМом високопрофесійного журналу «Мистецтво», а також редактором літературно-мистецького часопису «Назустріч». Гострота думки, інтелектуальний блиск, точність суджень про художників (бо й сам був художником) вирізняють Святослава Гординського з-поміж інших. Крім того, він встигає брати участь у міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі як український графік. Тоді у Львові працювала ціла когорта чудових графіків, і Гординський був одним із найкращих її представників. Просто дивовижно, як цей чоловік усе встигав. Але почався воєнний період. Німецька окупація. У Львові вона була трохи інакшою, ніж на Сході України, позначалася більшою стриманістю, особливо в перші роки. Тому українська інтелігенція використовувала кожну нагоду, щоб працювати. Гординський і тоді був попереду, знову консолідуючи українське мистецтво. Створюється Спілка праці українських образотворчих митців (СУОМ), яка охопила понад чотириста українських художників. За кілька років було проведено шість великих художніх виставок. У 1942 році вже до п’ятої виставки СУОМ Гординський пише великий двомовний (німецько-український) каталог, який довгі роки був фактично єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських художників. У вступній статті він зробив професійний огляд українського мистецтва. Війна закінчилась, і на Західній Україні почалися сталінські репресії. Ешелонами вивозили й знищували українську інтелігенцію. Фактично всі учні Новаківського змушені були емігрувати на Захід, рятуючи своє життя. Гординський — також. Спочатку він приїхав у Німеччину, у Мюнхен, який тоді ставав осередком українського життя. Там Гординський 1947 року спільно з однодумцями влаштовує художню виставку, а згодом, як завжди, стає активістом творчого життя і засновує Спілку праці українських образотворчих митців, схожу на львівську. 1948 року в Мюнхені відбулися і дні української культури. Тоді ж він випускає разом з іншими учнями Новаківського солідний журнал «Українське мистецтво». Можна лише уявити собі, яка енергія була у цієї людини. Прямо дивовижно.

— Але ж більшу частину свого життя він разом із сім’єю провів усе-таки в Сполучених Штатах Америки?

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Дмитро Павличко

Інтернаціоналізм його мислення і совісті, виплеканий в надрах рідного народу, розкрився і задзвенів високою нотою у віршах суворих і ніжних. Ми відчуваємо, як сердечний біль поета переливається в «біль Гренади і траур­ну зажуру Конго», а глибокі свої симпатії він адресує кубинським дівчатам, що за боро­дачем офіцером ідуть з важкими автоматами за плечима. Душевна розмова його кладеться до убогої негритянки, рукам її він співає «золоту хвальбу». Чорна моя! У чорну нивку Малим багато я зерен загріб... В мого народу у ...

With an overview of the twentieth century” George S.N. Luckyj

ЗМІСТ. Розділ І. Модернізм Розділ ІІ. Традиція. Розділ ІІІ. Невдала революція 1917 Розділ ІV. Травма соціалістичного реалізму МОДЕРНІЗМ. На початку дев’ятнадцятого століття українська література стала виразником національної ідентичності і це продовжувалося протягом сторіччя. Поява модернізму не була спробою уникнути традиції і реалізму, що був панівним на рубежі дев’ятнадцятого і двадцятого століть. Дві тенденції – стара традиція і новий модернізм існували поруч. Останній виник як природній захист ...

Життєвий і творчий шлях О.Кобилянської

Вона побачила світ у багатодітній родині дрібного службовця в маленькому містечку Гура-Гумора Ітепер Гура-Гуморулуй, Румунської Соціалістичної Республіки), в глибині Карпатських гір Північної Буковини. Дитинство і юність її пройшли далеко від українських культурних центрів, переважно в румунсько-німецькому середовищі, що не могло не накласти відбиток на освіту майбутньої письменниці, характер її ранньої творчості. її шлях до української мови, літератури, культури був довгим і складним, але наполегливим. Може, ніхто з інших ...