Search:

Святослав Гординський

— Наприкінці 40-х років починається американський період у житті та творчості Святослава Гординського. І, як завжди, на далекому континенті він також виявляє себе чудовим організатором. У 1953 році засновує «Об’єднання митців-українців Америки», стає його головою. Відразу після створення організації проводить велику виставку з оглядом усіх творчих українських сил, які тоді зібралися у США, випускає каталог виставки, пише вступну статтю. Богдан Певний, один із західних критиків, говорив, що Святослав Гординський був невтомним речником української культури і української політики в західному світі. Сам Гординський розповідав, що під час зустрічі з художником Петрицьким, який приїхав до США з Радянського Союзу, почув від нього: «Робіть ви тут, за кордоном, те, що ми там, в Україні, робити не можемо». У США Святослав Гординський дуже активно займається й перекладацькою діяльністю — перекладає українською мовою з французької, англійської, італійської кращих поетів початку ХХ століття, пише надзвичайно глибоке дослідження «Українська ікона XII—XVIII століть» і перекладає свою працю — спочатку англійською мовою, а потім — німецькою. Створює грунтовні монографії про українських художників — Глущенка, Шевченка, Ковжуна, Крука, Павлося, Мухіна, Цимбала, Андрусіва, Галину Мазепу, яких в Україні фактично забули або не знали зовсім. Як мистецтвознавець працює і в царині художньої критики. При тому не полишає активної творчої роботи як художник-митець. На замовлення Йосипа Сліпого Гординський покриває мозаїкою храм Софії у Римі, який вважається однією з найпрекрасніших сучасних святинь «вічного міста». Розписує майже тридцять культових споруд, у тому числі п’ять великих кафедральних соборів — у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі. Коли Гординський тільки-но приїхав до США, церкви української громади були розмальовані там у стилі псевдоренесансу. Художник розписав їх у стилі давніх українських традицій. Візантійсько-руський стиль він поєднував із новітніми конструктивними досягненнями.

— До Львова нещодавно приїздили доньки Гординського, а хто була його дружина?

— З походження дружина Святослава Гординського — Мирослава Чапельська — також українка, за професією мистецтвознавець. Працювала переважно як критик, дуже часто публікувалася в престижному тоді на Галичині жіночому журналі «Нова хата». Як і чоловік, виступала за нові естетичні ідеї у мистецтві. Була дуже гарною, як бачимо з фотографій. Після смерті Гординського у 1993 році частина його великої бібліотеки і частина архіву за заповітом «переїхали» до бібліотеки Національного музею у Львові. Натомість тут дуже мало його художніх, графічних творів, отож на виставки доводиться збирати також картини з приватних колекцій львів’ян. Після відвідин Львова дочки художника пообіцяли подарувати Львову його оригінальні твори.

…Святослав Гординський встиг побувати в Україні практично відразу після проголошення нею незалежності. Приїхав до Львова і так само активно, як і завжди (хоч було йому вже за вісімдесят років), зустрічався з однодумцями, спілкувався, виступав. На його останній фотографії, зробленій у той час, ми бачимо цілеспрямований, зацікавлений погляд, блиск в очах. Він продовжував діяти, рухатися, жити, бо головна його мрія здійснилася — встиг приїхати у вільну вже Україну, якій присвятив усе своє життя. Але для справжнього патріота кордонів не існує. Ніде, ні в чому, і це довів нам Святослав Гординський, наш земляк.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Іван Карпенко-Карий

Карпенко-Карий створив найзвичніші художні цінності в українській драматургії ХІХ – початку ХХ ст. За словами І.Франка “він був одним із батьків новочасного українського театру визначним артистом та при тім великим драматургом, якому щодо ширини і багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумання тем бистрої обсервації життя та ясного і широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших народів”. Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845 р. в селі ...

Життєвий і творчий шлях Вороного Миколи Кіндратовича

Псевдонім і криптонім — Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) — 7 .VI. 1938) — український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім'ї ремісника. Батько — К. П. Вороний походив з кріпаків, мати — О. Д. Колачинська — з роду освітнього діяча 17-18 століття, ректора Київської академії П. Колачинського. Навчався в Харківському реальному училищі, пізніше — в Ростовському реальному училищі, звідки був ...

Життя та творчість Антона Павловича Чехова

Антон Павлович Чехов народився в Таганрозі в 1860 році. Там він учився в місцевій гімназії, після якої надійшов у Московський університет на медичний факультет. Після закінчення університету в 18884 році він почав займатися медичною практикою. Писати він почав ще будучи студентом, його перші гумористичні розповіді з'явилися в печатці ще в1880 році в журналах. Перший збірник його розповідей "Казки Мельпомены" вийшов у 1884 році. Сама назва збірника, на мій погляд, символічно. Воно говорить про те, що вже тоді ...