Search:

Святослав Гординський

— Наприкінці 40-х років починається американський період у житті та творчості Святослава Гординського. І, як завжди, на далекому континенті він також виявляє себе чудовим організатором. У 1953 році засновує «Об’єднання митців-українців Америки», стає його головою. Відразу після створення організації проводить велику виставку з оглядом усіх творчих українських сил, які тоді зібралися у США, випускає каталог виставки, пише вступну статтю. Богдан Певний, один із західних критиків, говорив, що Святослав Гординський був невтомним речником української культури і української політики в західному світі. Сам Гординський розповідав, що під час зустрічі з художником Петрицьким, який приїхав до США з Радянського Союзу, почув від нього: «Робіть ви тут, за кордоном, те, що ми там, в Україні, робити не можемо». У США Святослав Гординський дуже активно займається й перекладацькою діяльністю — перекладає українською мовою з французької, англійської, італійської кращих поетів початку ХХ століття, пише надзвичайно глибоке дослідження «Українська ікона XII—XVIII століть» і перекладає свою працю — спочатку англійською мовою, а потім — німецькою. Створює грунтовні монографії про українських художників — Глущенка, Шевченка, Ковжуна, Крука, Павлося, Мухіна, Цимбала, Андрусіва, Галину Мазепу, яких в Україні фактично забули або не знали зовсім. Як мистецтвознавець працює і в царині художньої критики. При тому не полишає активної творчої роботи як художник-митець. На замовлення Йосипа Сліпого Гординський покриває мозаїкою храм Софії у Римі, який вважається однією з найпрекрасніших сучасних святинь «вічного міста». Розписує майже тридцять культових споруд, у тому числі п’ять великих кафедральних соборів — у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі. Коли Гординський тільки-но приїхав до США, церкви української громади були розмальовані там у стилі псевдоренесансу. Художник розписав їх у стилі давніх українських традицій. Візантійсько-руський стиль він поєднував із новітніми конструктивними досягненнями.

— До Львова нещодавно приїздили доньки Гординського, а хто була його дружина?

— З походження дружина Святослава Гординського — Мирослава Чапельська — також українка, за професією мистецтвознавець. Працювала переважно як критик, дуже часто публікувалася в престижному тоді на Галичині жіночому журналі «Нова хата». Як і чоловік, виступала за нові естетичні ідеї у мистецтві. Була дуже гарною, як бачимо з фотографій. Після смерті Гординського у 1993 році частина його великої бібліотеки і частина архіву за заповітом «переїхали» до бібліотеки Національного музею у Львові. Натомість тут дуже мало його художніх, графічних творів, отож на виставки доводиться збирати також картини з приватних колекцій львів’ян. Після відвідин Львова дочки художника пообіцяли подарувати Львову його оригінальні твори.

…Святослав Гординський встиг побувати в Україні практично відразу після проголошення нею незалежності. Приїхав до Львова і так само активно, як і завжди (хоч було йому вже за вісімдесят років), зустрічався з однодумцями, спілкувався, виступав. На його останній фотографії, зробленій у той час, ми бачимо цілеспрямований, зацікавлений погляд, блиск в очах. Він продовжував діяти, рухатися, жити, бо головна його мрія здійснилася — встиг приїхати у вільну вже Україну, якій присвятив усе своє життя. Але для справжнього патріота кордонів не існує. Ніде, ні в чому, і це довів нам Святослав Гординський, наш земляк.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Улас Самчук - письменник епічної широти

Улас Самчук дебютував як український літератор у міжвоєнні часи XX ст. Навіть якщо не вважати першим літературним кроком твір кременецького гімназиста в рукописному журналі «Юнацтво» (16 лютого 1922 p.), то незайвим буде звернути увагу на назву цієї публіцистичної спроби: «Не любити не можу свою я країну...» Назва дуже промовиста й може бути епіграфом до всієї творчості письменника, бо те, що він написав потім,народилося власне з любові й великої потреби осмислити долю своєї землі. Через недолю свого ...

Антропонімна номінація осіб у гумористичному творі (на матеріалі твору П. Загребельного "Левине серце")

Зміст 1. Вступ 3-6 2. Розділ 1. Структурно-стилістичний і семантичний аналіз антропонімної номінації осіб у гумористичному творі (на матеріалі твору П. Загребельного «Левине серце») 7-22 3. Таблиця частоти вживання імен, прізвищ, прізвиськ 23-26 4. Додатки 27-28 5. Висновки 29-30 6. Список використаної літератури 31 Вступ Ономастика – розділ мовознавства, який вивчає будь-які власні імена, історію їх виникнення, розвитку і функціонування, також поширення і структури власних імен у мові і мовленні в ...

Поезія Михайла Драй-Хмари

Драй-Хмара належить до поетів, недооцінених щодо сили й значности свого таланту і неправильно оцінений щодо його місця в літературному процесі. Критика писала про нього мало, причому писали або друзі, або вороги. Друзі — маю на увазі рецензію О. Бурггардта на єдину збірку поета «Проростень» («Червоний шлях», 1926, ч. 10),— належачи самі до т. зв. групи неоклясиків, підтягали його під цю ж категорію, розглядаючи вияви інших стилів і світосприймань як ознаку недозрілосте поета. Вороги — большовицька критика — відчули ...