Search:

Святослав Гординський

— Наприкінці 40-х років починається американський період у житті та творчості Святослава Гординського. І, як завжди, на далекому континенті він також виявляє себе чудовим організатором. У 1953 році засновує «Об’єднання митців-українців Америки», стає його головою. Відразу після створення організації проводить велику виставку з оглядом усіх творчих українських сил, які тоді зібралися у США, випускає каталог виставки, пише вступну статтю. Богдан Певний, один із західних критиків, говорив, що Святослав Гординський був невтомним речником української культури і української політики в західному світі. Сам Гординський розповідав, що під час зустрічі з художником Петрицьким, який приїхав до США з Радянського Союзу, почув від нього: «Робіть ви тут, за кордоном, те, що ми там, в Україні, робити не можемо». У США Святослав Гординський дуже активно займається й перекладацькою діяльністю — перекладає українською мовою з французької, англійської, італійської кращих поетів початку ХХ століття, пише надзвичайно глибоке дослідження «Українська ікона XII—XVIII століть» і перекладає свою працю — спочатку англійською мовою, а потім — німецькою. Створює грунтовні монографії про українських художників — Глущенка, Шевченка, Ковжуна, Крука, Павлося, Мухіна, Цимбала, Андрусіва, Галину Мазепу, яких в Україні фактично забули або не знали зовсім. Як мистецтвознавець працює і в царині художньої критики. При тому не полишає активної творчої роботи як художник-митець. На замовлення Йосипа Сліпого Гординський покриває мозаїкою храм Софії у Римі, який вважається однією з найпрекрасніших сучасних святинь «вічного міста». Розписує майже тридцять культових споруд, у тому числі п’ять великих кафедральних соборів — у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі. Коли Гординський тільки-но приїхав до США, церкви української громади були розмальовані там у стилі псевдоренесансу. Художник розписав їх у стилі давніх українських традицій. Візантійсько-руський стиль він поєднував із новітніми конструктивними досягненнями.

— До Львова нещодавно приїздили доньки Гординського, а хто була його дружина?

— З походження дружина Святослава Гординського — Мирослава Чапельська — також українка, за професією мистецтвознавець. Працювала переважно як критик, дуже часто публікувалася в престижному тоді на Галичині жіночому журналі «Нова хата». Як і чоловік, виступала за нові естетичні ідеї у мистецтві. Була дуже гарною, як бачимо з фотографій. Після смерті Гординського у 1993 році частина його великої бібліотеки і частина архіву за заповітом «переїхали» до бібліотеки Національного музею у Львові. Натомість тут дуже мало його художніх, графічних творів, отож на виставки доводиться збирати також картини з приватних колекцій львів’ян. Після відвідин Львова дочки художника пообіцяли подарувати Львову його оригінальні твори.

…Святослав Гординський встиг побувати в Україні практично відразу після проголошення нею незалежності. Приїхав до Львова і так само активно, як і завжди (хоч було йому вже за вісімдесят років), зустрічався з однодумцями, спілкувався, виступав. На його останній фотографії, зробленій у той час, ми бачимо цілеспрямований, зацікавлений погляд, блиск в очах. Він продовжував діяти, рухатися, жити, бо головна його мрія здійснилася — встиг приїхати у вільну вже Україну, якій присвятив усе своє життя. Але для справжнього патріота кордонів не існує. Ніде, ні в чому, і це довів нам Святослав Гординський, наш земляк.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Життєвий і творчий шлях Ігоря Римарука

Iгор Римарук — один з тих, хто захищає гідність сучасної української поезії. Шевченківська премія 2002 року в галузі літератури та нагорода Форуму книговидавців у Львові за збірку «Діва Обида» лише суспільно це означили. Ігор Римарук народився 1958 р. Поет. Живе і працює у Києві. Віце-президент АУП. Автор трьох поетичних книжок: “Висока вода” (1984), “Упродовж снігопаду” (1988), “Нічні голоси” (1991), “Діва Обида” (1999). Упорядник антології “Вісімдесятники”. Один із чільних-модерністів “ґенерації 80-х років”. У своїх ...

Володимир Шухевич – етнограф, публіцист, громадський діяч

Визначний український етно­граф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т.Шевченка Володимир Шухевич відомий як дослідник культури і побуту гуцулів. Він був близьким знайомим І.Франка, М.Ко­цюбинського, М.Лисенка, М.Павлика, О.Маковея та інших діячів української культури. Ще за життя В.Шухевича було опубліковано ряд статей про його культурно-громадську, педагогічну, редакторську та етнографічну діяльність. Його п'ятитомну працю „Гуцульщина" ...

Життя та творчість Степана Васильченка

...Сонце – буде, будуть дні радісні, ясні, будуть пісні, квіти, будуть радощі, сміхи... Будуть! Степан Васильченко Рідне містечко на Чернігівщині видавалося та­ким любим та гарним, хоч у ньому, як і всюди, вікували злидні, за тяжкою працею біднота світа-сонця не бачила. Там 8 січня 1879 року він народився, хам пізнав перші дитячі радощі й жалі. Чимала родина Панасенків — усіх було восьмеро — тулилася в старій, скособоченій хаті, обсадженій кленами, ясенами, горобиною. .Маленьки­ми підсліпуватими віконцями дивилася вона ...