Search:

Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції органів

Стінку тіла губки становлять:

шар плоских клітин, що утворюють зов­нішній покрив тіла і вистилку канальців;

шар хоаноцитів — джгутико-комірцевих клітин, що вистилають атріальну порожнину.

Між названими шарами клітин є драг­листа маса — мезоглея, що містить нечис­ленні клітини: склероблати, які проду­кують скелетні утворення (у Ascetta — вапнисті голки), пігментні клітини, ста­теві і розкидані поодинці нервові.

Живляться губки так: вода з зависли­ми в ній найдрібнішими частками поживи надходить через пори і канальці в атріальну порожнину і вихо­дить з неї через оскулум; при цьому частки поживи захоплюються джгутико-комірцевими клітинами (хаоноцитами), які вистилають атріальну порожнину, і всередині цих клітин перетравлюються (фагоцитоз).

Розмножуються губки брунькуванням і статевим способом. При статевому розмноженні з заплідненого яйця розвивається личинка планула (паренхімула), що перетворюється потім у губку.

Будова більшості інших губок ускладнена внаслідок ускладнен­ня їх іригаційної системи (так називається сукупність пор, каналь­ців, атріальної порожнини і оскулуму).

Прісноводна губка бадяга (Spongilla), яка належить до кремне-рогових губок, вживається в нашій народній медици­ні у висушеному вигляді для розтирань (при ревматизмі); кремневі скелетні голки бадяги при цьому подразнюють шкіру, посилю­ючи кровообіг.

Література:

Ю.Т. Вервес, П.Г. Балан, В.В. Серебряков. Київ „Генеза”. Фізіологія 2001. с.73-76, с.95-102.

Б.М. Мазурович. Безхребетні тварини. Зоологія.

В.Б. Цибуха. Біологія. Львів.

Б.Є. Биховський, О.В. Козлова. Київ „Радянська школа”, Біологія тварин, 1991.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Алтея лікарська, анемона дібровна та лісова

АЛТЕЯ ЛІКАРСЬКА (алтей, гордівля лікарська, гордовля, калачики, мальва, паляниця, папурник, пацурник, проскурень, проскурки, проскурняк, слиз городовий, цетки, цятки) Althaea officinalis Багаторiчна повстисто-опушена, з мiцним розгалуженим кореневищем i м'ясистими довгими коренями рослина родини мальвових. Стебел багато, вони прямостоячi, простi. Листки чер-говi, черешковi, яйцеподібнi, по краю зарубчастi. Квiтки двоста-тевi, правильнi в китице-волотоподіних суцвiттях. Вiночок блiдо-рожевий. Цвiте у серпнi - вереснi. ...

Брусниця звичайна, буркун лікарський, буряк звичайний

БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА (борина, борівка, бруслина, гогоц, червона боровинка, камениця, кам'янка, кваснівки, софез) Vaccinium vitis-idaea L. Вiчнозелений кущик родини брусничних. Має довге, пов-зуче кореневище. Стебло прямостояче, галузисте. Листки черговi, обернено-яйцеподібнi або елiптичнi, блискучi. Квiтки правильнi, з буро-рожевим або рожевим дзвоникуватим вiночком. Цвiте у травнi - червнi. Плід - округла яскраво-червона ягода, достигає у липнi - серпнi. Росте в Карпатах. Для лiкарських потреб заготовляють листя i плоди. ...

Генетичний код та його властивості

Генетичний код – це система триплетів нуклеотидів, які визначають амінокислотну послідовність поліпептидного ланцюга. Дослідження генетичного коду розкрили його основні властивості: - Триплетність – кожна амінокислота кодується послідовністю із трьох нуклеотидів – триплетом або кодоном (серед 64 кодонів 61 – змістовний і 3 незмістовні кодони – УАА, УГА та УАГ). - Специфічність – один кодон відповідає лише одній амінокислоті. - Виродженість (надлишковість) – одній амінокислоті відповідають кілька кодонів (наприклад серину чи ...