Search:

Загальна характеристика інноваційних процесів. Поняття і класифікація їх видів

друга тенденція — у всезростаючому використанні як конструкційних матеріалів алюмінію, титану, магнію та їх сплавів, що уможливлює у декілька, (від 2 до 10) разів зменшувати масу машин і устаткування, транспортних засобів тощо; третя тенденція, найперспективніша за своєю прогресивністю і економічною ефективністю, — у випереджаючому розвитку виробництва полімерних, композиційних (полімерних з наповнювачем) та керамічних матеріалів, що порівняно з традиційними мають більш високу термічну, абразивну і ерозійну стійкість, меншу питому щільність, інертність до агресивних середовищ, а нерідко — унікальні властивості, завдяки чому стають незамінимими, єдино можливими конструкційними матеріалами для рядунайновіших типів сучасної техніки.

До сучасних виробничих процесів ставляться такі вимоги, як досягнення максимально можливої безперервності, безпеки, гнучкості і продуктивності, що можуть бути реалізовані лише за відповідного рівня їх механізації і автоматизації — інтегрованого та завертаючого напрямку НТП. Механізація і автоматизація виробництва, яка відображає різний ступінь заміни ручної праці машиною, у своєму безперервному розвитку послідовно, паралельно або паралельно-послідовно переходить від нижчої (часткової) до вищої (комплексної) форми.

За умов інтенсифікації виробництва, гострої необхідності багаторазового зростання продуктивності та радикального поліпшення соціологізації, докорінного підвищення продукованих виробів автоматизація виробничих процесів стає стратегічним напрямком НТП для підприємств більшості галузей народного господарства. При цьому пріоритетне завдання полягає у забезпеченні її комплексності, оскільки впровадження окремих автоматичних машин і агрегатів часто не дає бажаного економічного ефекту, зберігає значну частку ручної праці. Новий і досить перспективний напрямок комплексної автоматизації пов'язаний із створенням і впровадженням гнучких автоматизованих виробництв. Форсований їх розвиток перш за все у машинобудуванні та деяких іншия галузях зумовлений об'єктивною необхідністю постійно забезпечувати високоефективне використання автоматичного устаткування, що дорого коштує, та достатню мобільніств виробництва з часто оновлюваною номенклатурою продукції

Технічний розвиток підприємства Вся сукупність сучасних напрямків НТП слугує фундаментальною базою технічного розвитку будь-якого підприємства. Технічний розвиток відображає процес формування і удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його господарської діяльності.

Технічний розвиток як об'єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, що мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати відтворення основних фондів підприємства (від капітального ремонту знарядь праці до розширення та нового будівництва певним виробничих ланок). Із сукупності форм технічного розвитку варто виокремлювати такі, які характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази, підприємства, а з другого, — її безпосередній розвиток шляхом удосконалення і нарощування (рис. 2).

Оцінка технічного рівня підприємства тієї чи іншої галузі народного господарства повинна здійснюватись періодично (один раз на 1-3 роки) у процесі аналізу і узагальнення певної системи показників, що відбивають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваної технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації і автоматизації основного і допоміжного виробництва. На'йбільш важливі і типові для усіх підприємств (незалежно від галузевого поділу) показники для оцінки стану їх технічного розвитку наведені у табл. 1.

При цьому об'єктивність такої оцінки може бути ібезпечена за умови не лише методично правильного '" "' "ювідних показників, але й порівняння їх ,аного підприємства за певний період, а "тим рівнем на інших споріднених Для поглибленої аналітичної оцінки стану тку підприємства, необхідність у проведенні виникає при розробці спеціальної юграми, мають застосовуватися також інші ічаючи ті з них, що відбивають галузеві обництва. Зокрема до таких показників механоозброєність праці (відношення зеті машин і устаткування до кількості більшій зміні); коефіцієнт фізичного чання; коефіцієнт технологічної всовуваних / на одну утилізаці' риродноїо середовища, який визначається за спеціальною шкалою у балах, тощо.


Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Подібні реферати:

Форми та види підприємницької діяльності

ПЛАН Види підприємства по класифікаційних ознаках Малі підприємства Добровільні об’єднання  Види підприємств по класифікаційних ознаках. За метою і характером діяльності підприємства поділяються на: комерційні, тобто підприємства мають комерційний характер з одержанням прибутку; некомерційні, до них належить доброчинні, освітянські, медичні, наукові та інші організації невиробничої сфери народного господарства. За формою власності майна: приватні, що належать окремим громадянам на правах ...

Потенціал підприємства: формування та оцінка

ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА 4 1.1. Сутність потенціалу підприємства. 4 1.2. Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу. 9 1.3. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства. 12 РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА 18 2.1. Теоретичні основи оцінки потенціалу підприємства. 18 2.2. Методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства. 22 2.3. Оцінка вартості земельних ділянок будівель і споруд. 27 2.4. Оцінка вартості машин і обладнання. 32 2.5. Оцінка ...

Інвестиції, формування, використання, ефектиувність

Характеристика інвестицій. Як показують розрахунки за тривалий період часу, в середньому приблизно одну третину обсягу фінансових коштів підприємств різних галузей економіки України становлять інвестиції (одноразові капітальні витрати). Інвестиції — и/е. довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку). Той, хто має капітал (гроші) і вкладає його (їх) у ту і іншу комерційну справу, називається інвестором, а процес вкладення капіталу — Інвестуванням строковим ...