Search:

Економічні проблеми в умовах ринкових економічних відносин і регіональні проблеми в перспективах

Основою нової регіональної парадигми є визнання цілісності і рівноправності усіх складових єдиної регіональної системи — природно-ресурсної, економічної, соціальної, інформаційної. Су­часна концепція розміщення продуктивних сил орієнтується на досягнення їх сталого розвитку і передбачає: подолання існую­чих диспропорцій у територіальній структурі національної еко­номіки; максимальне використання переваг територіального по­ділу праці, особливостей природно-ресурсного та науково-вироб­ничого потенціалу регіонів; удосконалення спеціалізації регіонів з урахуванням загальнодержавних інтересів; активізацію госпо­дарської діяльності у регіонах на ринкових засадах в умовах різ­них форм власності; забезпечення умов для прискореного розвит­ку галузей, що випускають конкурентоспроможну продукцію, та залучення іноземних інвестицій у регіони, де існують для цього найбільш сприятливі передумови; створення нормальних умов для життєдіяльності населення та ліквідацію зон надзвичайних екологічних ситуацій в окремих регіонах.

Основні концептуальні положення щодо розміщення продук­тивних сил реалізуються в таких розробках прикладного характе­ру, як схеми-прогнози та державні програми розвитку й розмі­щення продуктивних сил України, економічних районів і облас­тей на перспективу. Вони необхідні для обгрунтування економіч­но доцільних напрямів розвитку продуктивних сил певних тери­торій та розробки цілеспрямованих заходів державної регіональ­ної економічної політики, які б дали змогу забезпечити ефек­тивне регулювання процесів регіонального розвитку, узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади у здійсненні структурної перебудови економіки країни та послідовному впро­вадженні ринкових відносин.

До особливостей розміщення і розвитку продуктивних сил за умов ринкової економіки можна віднести такі:

• органічне поєднання державних, регіональних і місцевих інте­ресів під час розміщення нових об'єктів при мінімальному залучен­ні зовнішніх ресурсів та максимальному використанні місцевих;

• формування та інтенсивний розвиток об'єктів ринкової ін­фраструктури та інформаційних систем з метою створення збалан­сованих регіональних ринків виробництва і збуту конкуренто­спроможної продукції та послуг, на яких спеціалізуються регіони;

• пріоритетний розвиток наукомістких виробництв з швид­кою окупністю витрат, ресурсозбереженням і значним нагрома­дженням для активізації інвестиційної діяльності та структурної реорганізації економіки;

• орієнтація на прогресивну структуру регіональної економі­ки з високою питомою вагою галузей, що працюють на задово­лення потреб споживчого сектора економіки;

• розвинутість недержавного сектора економіки, зокрема під­приємницьких структур.

У перспективі в Донецькому і Придніпровському регіонах на­будуть подальшого розвитку такі галузі спеціалізації промисло­вості: паливно-енергетична, чорна і кольорова металургія, хіміч­на, автомобільна, аерокосмічна промисловість, важке машинобу­дування. У найближчій перспективі здійснюватиметься комплекс­на реструктуризація та технічне переоснащення перспективних підприємств вугільної, металургійної, хімічної промисловості, машинобудування, енергетики, а також структурне реформуван­ня всього виробничо-територіального комплексу та збалансуван­ня розвитку базових галузей з реальними потребами економіки. Здійснюватимуться конверсія окремих оборонних підприємств із метою використання їх потужностей для випуску цивільної продукції, зокрема товарів народного споживання; проводитиму­ться заходи щодо забезпечення продуктивної зайнятості населен­ня шляхом диверсифікації виробництв, організації громадських робіт, створення нових робочих місць, особливо у шахтарських містах і селищах. Відбуватиметься нарощування потужностей легкої та харчової промисловості.

Поряд з цим значна увага приділятиметься поліпшенню еко­логічної ситуації шляхом впровадження у виробництво безвідхо­дних і маловідходних технологій, перепрофілювання окремих під­приємств, ліквідації териконів, хвосто- і шлакосховищ, відстій­ників, рекультивації порушених земель.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Е.Бем-Баверк про категорію вартості і принцип усування корисності

Найвідоміший представник австрійської школи Е. Бем-Баверк у працях «Основи теорії цінності господарських благ» (1886), «Ка­пітал і прибуток» (1889), «Теорія Карла Маркса та її критики» (1896), а також у інших своїх дослідженнях дав ширший варіант нової теорії, доповнивши її, зокрема, суб'єктивістською концепцією процента. Як уже зазначалося, австрійські економісти, аналізуючи власти­вості маржинального блага, на перший план висували корисність речі, підкреслюючи водночас, що не всі «корисності» здатні обмі­нюватися. ...

Особливості промислового перевороту в Західній та Східній Україні

Промисловий переворот в Україні в складі Російської імперії розпочався пізніше, ніж у Великобританії, США, Франції, майже одночасно з Німеччиною у 30-40-х і завершився в 70-80-х роках XIX ст. Запізнення промислового перевороту пояснювалось економічною відсталістю Російської імперії. Протягом Першої половини XIX ст. продовжувала існувати феодально-кріпосницька система, що гальмувала розвиток сільського господарства, формування ринку вільнонайманої робочої сили для промисловості. У першій третині XIX ст. більшість підприємств ...

Економічні проблеми в умовах ринкових економічних відносин і регіональні проблеми в перспективах

Структура економіки в її широкому розумінні охоплює всі сфери людської діяльності - від макро- до мікроекономічного рівня. Це не тільки галузева макроструктура в моделі міжгалузевого балансу за схемою "затрати - випуск". Вона, безумовно, є найважливішою і основною ланкою, своєрідним ядром загальної структури економіки. До речі, розгорнута економіко-математична модель міжгалузевого балансу в його динамічній будові, що відбиває міжгалузеві потоки, і сьогодні вважається визначним досягненням економічної дмки у справі ...