Search:

Музична культура України

Інструментальний ансамбль XVII ст.

Цехові братчики обслуговували музичний побут міста: весілля, хрестини, похорони, а також - міські урочистості чи привітальні серенади з нагоди іменин високих сановників. Ді­яльність музикантів не обмежувалася містом - вони часто виступали з різних нагод і в око­личних селах, дотримуючись вимог відповідного ритуалу. Так, М.Грінченко з цього приводу пише: "Ціла низка інструментальних мелодій супроводить народне весілля: тут і марші, які зустрічаються при прощанні молодої, вітальні мелодії гостям "на день добрий", чи інстру­ментальне сповіщання перед хатою молодої, коли до неї приходить молодий зі своїм похо­дом. Тут і спеціальні мелодії за вечерею в хаті молодої, коли в неї молодий з боярами, мело­дії "при короваї" або "при вінку".

Інструментарій цехових музик включав скрипки, цимбали, бандури, труби, сопілки, ду­ди, флейти, басолі, бубни, тулумбаси та ін., отже - поряд із традиційними народними інстру­ментами, також - характерні для професійних оркестрових "капелій", що згодом діяли при магістратах, дворах вельмож. Значне місце у репертуарі цехових інструменталістів належало танцювальній музиці - народним танцям (метелиця, хрещик, голуб, журавель, коломийка); окремі пісні-ігри виконувались під супровід інструментів. Барвисті картини українського му­зичного побуту зустрічаємо в "Енеїді" І.П.Котляревського:

Бандура горлиці бриньчала,

Сопілка зуба затинала,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцьовали

В дробушках, в чоботах, в свитках.

Цехові музиканти виконували також марші, танці інших народів, популярні на Україні - польку, краков'як, бариню, чардаш, полонез, кадриль та ін.

Як репертуар, так і виконавство цехових братчиків спирались передусім на усні тради­ції. Проте, судячи з широкого розповсюдження в Україні різних форм музичної освіти (брат­ські школи, колегіуми, Києво-Могилянська академія), можна з певністю вважати, що серед цехових музик були люди професійно підготовлені, а також і композитори, що творили ре­пертуар для своїх колективів.

Слід згадати і про інші сфери побутування та розвитку української інструментальної музики епохи барокко. Дуже важливу роль відігравала вокальна, інструментальна і вокально-інструментальна музика в запорізькому війську. Похідні козацькі пісні, марші, участь музи­кантів у відзначенні перемог, урочистих подій на Січі, врешті - найвище мистецьке досяг­нення - історична дума із супроводом бандури, - все це музичні явища, котрі вийшли за межі України. Так, перші відомості про українські козацькі думи знаходимо у польських історич­них джерелах. До найдавніших належить згадка історика Сарницького (1506) про те, що ко­заки співають сумні пісні, які на Русі звуть думами143. Цей жанр, за висловом М.Лисенка, втілював любов народу до свого минулого; думу він слухав як "сповнену образів і барв епо­пею свого тяжкого горя або свого законного й заслуженого торжества"144. Емоційний пафос, високий рівень кобзарського мистецтва мав відчутний вплив на творчість польських пись­менників і композиторів. Так, у польській поезії ХУП ст. виник модифікований жанр думи -"дума козацька", "дума запорізька" "дума українна" - перший літературний твір , опубліко­ваний у збірці польського поета А.Чахровського (1597-1599). До кінця XVI ст. відноситься чисто інструментальний зразок думи невідомого автора з латинською назвою "Рішгиг Вита" (1583). З приводу цього твору відомий дослідник слов'янських музичних культур Ігор Белза писав: "Невідомий польський композитор, який створив "Думу", написану для струнних ін­струментів, звернувся саме до цього жанру, котрий був розповсюджений в українській, а по­тім і в польській народній творчості"145.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Виховання навиків педалізації в процесі навчання гри на фотрепіано в ДМШ

ПЛАН Вступ. Виховання навиків педалізації – складова частина всього педагогічного процесу. І. Навчання педалізації в ДМШ. Роль слуху в роботі над педалізацією. ІІ. Перше застосування педалі. Педальні вправи. Запізнюючи педаль, зміна педалі, пряма педаль. ІІІ. Виразові можливості педалі Педалізація кантиленних п’єс. Ліва педаль. Застосування пів педалі, поступового зняття педалі. Педаль в етюдах. ІV. Залежність педалізації від стилевих особливостей твору. V. Виховання самостійності учня. Заключення. Робота над педаллю – це ...

С.П.Людкевич

         С. Станіслав Пилипович Людкевич увійшов в історію музичної культури як видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і музично-громадський діяч. Митець прожив велике творче життя. Воно розпочалося ще наприкінці ХІХ ст., коли Станіслав Пилипович, щойно приїхавши  до Львова, взяв активну участь в організації ювілейного вечора І.Франка. Це було 1898 р. Тоді він виступив як диригент і композитор. На концерті прозвучав хор на Франковий гімн “Вічний революціонер”. ...

Пісня Лелеченьки (історія створення тощо)

Композитор О .І. Білаш писав музику до кінофільму “Сон”. Режисер фільму Володимир Денисенко запропонував у сцену, де завезені далеко від України кріпаки сидять і сумують у панській “людській”, ввести пісню. Написати слова попросили Дмитра Павличка. Через 10-15 хв. Він показав товаришам перший куплет: З далекого краю Лелеки летіли Та в одного лелеченьки Крилонька зомліли. Пісня “Лелеченьки” була написана швидко, вона стає популярною не тільки у нас на Батьківщині, а й за її межами. Хоровий жанр – хор а капела. Олександр ...