Search:

Мультиплікатор Кейнса

Реферати » Економічна теорія » Мультиплікатор Кейнса

1.Базова модель Кейнса: роль споживання та заощадження

Споживання(витрати домашніх господарств)розглядається ейнсіанською теорією у зв'зку з національним доходом,а точніше - з кінцевим доходом суспіьства,або доходом після сплати податків. Заощадження - це та частина кінцевого доходу суспільства,яка не споживається.Звідси випливає,що кінцевий доход суспільства(національний доход)дорівнює сумі споживання і заощадження: Y=C+S.Споживання(C) і заощадження(S) тісно пов'язані,їх не можна розглядати ізольовано.

Крім того кейнсіанська модель товарного ринку будується на певних припущеннях.Врни дають можливість абстрагуватися від окремих процесів і зосередитися на тому,що єсуттєвим саме для цього пояснення.Зокрема:

1)ціни розглядаються як незмінні;

2)приймається,що рівень процента є величина стала;

3)об'єктом дослідження виступає закрита економіка,тобто не

враховується зовнішня торгівля.

Наголосимо ще раз на слідуючому:сукупний попит у замкненій економіці складається з двох компонентів - споживання C і інвестиції I,які створюються заощадженнями S,тобто S=I;визначальним є сукупний попит.Позначимо його як AD.Він репрезентує всю сукупність товарів,на придбання яких домогосподарства,підприємства і держава здійснюють свої витрати.Особливістю кейнсіанської моделі є й те,що в ній роз-

різняються заплановані й фактичні витрати.

Заплановані витрати відрізняються від фактичних на величину непередбаченого перевищення створеної продукції над реалізованою або,навпаки,реалізованої над створеною в межах певного періоду.Перший варіант невідповідності може мати місце тоді,коли підприємства створили більше продукції,ніж здатні реалізувати,і тому змушені її частину перетворити на запаси.Другий варіант характерний для умов,коли відбувається реалізація не лише створеної у певний період продукції,а й тієї,що була в запасах.

Фактичні витрати тотожні отриманим доходам,або сукупному

випуску.Останній позначатиметься як Y.

Невідповідність запланованих і фактичних витрат може бути записана так:

Y = AD + UI, де UI - непередбачене нагромадження

запасів або навпаки,їх вико-

ристання для збільшення про-

позиції на товарному ринку.

Зрозуміло,що коли UI>0,то це означає,що підприємці зменшують пропозицію товарів(Y ). Коли ж UI<0, то пропозиція збільшується (Y ).

Розгляд кейнсіанської моделі ми розпочинаємо з її спрощеного варіанта є рівність:

AD = C + I, де C - витрати споживання

домогосподарств;

I - інвестиційні витрати.

Щодо споживання приймається,що воно залежить від граничної схильності до споживання с” та сукупних доходів Y.

зміна в споживанні приріст С ΔС

MPC= ----------------- = ---------- = --- = с”

зміна в доході приріст Y ΔY

Кейнс вводить ще один показник: MPS - гранична схильність до

заощадження

зміна в заощадженні приріст S ΔS

MPS=-------------------- = ---------- = --- = s”

зміна в доході приріст Y ΔY

Сума MPC і MPS для будь-якої зміни в доході повинна завжди дорівнювати одиниці:

MPC + MPS = 1, адже приріст Y = приріст С + приріст S

Y = C + S

Приріст доходу може йти або на споживання,або на заощадження.

В короткостроковій перспективі по мірі росту поточного доходу АРС (середня схильність до споживання) зменшується, АРS (середня схильність до заощадження) зростає, тобто з ростом доходу сім”ї відносно скорочується доля заощаджень. Але, в довгостроковій перспективі середня схильність до споживання стабілізується, так як на величину споживчих видатків не тільки розмір поточного доходу сім”ї, але і розмір загального життєвого достатку, а також величини очікуваного і постійного доходу.

Фактори, визначаючі динаміку споживання і заощаджень:

дохід домашніх господарств;

багатство, накопичине в домашньому господарстві;

рівень цін;

еконмічне очікування;

величина споживної заборгованості;

рівень оподаткування.

Величини споживання і заощадження відносно стабільні при умові, що господарство не приймає спеціальних дій по їх зміні, в тому числі через систему оподаткування. Стабільність цих величин зв”язана з тим, що на рішення домашніх господарств “споживати” чи “зберігати” впливають відповідні традиції. До того ж фактори, не зв”язані з доходом, багатообразні і зміни в них нерідко взаємоврівноважуються.

Якщо споживчі видатки, як перший компонент сукупного попиту, відносно стабільні, то другий компонент – інвестиції, навпаки, мінливі.

Математично MPC - це числове значення (тангес)кута нахилу лінії споживання(дійсних витрат - AD) до осі абцис,а MPS -тангенс кута нахилу лінії заощадження

(яку легко побудувати на графіку,ви-

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Основні етапи розвитку економічної теорії

План. 1, Вступ. 2, Меркантилізм та класична політична економія. 3, Основні школи та напрямки в економічній теорії ХІХ ст. 4, Економічна теорія у ХХ ст. Сучасні школи в економічній науці. 5, Висновок. 1.Вступ. Формування економічного мислення. Головна мета, а отже, і функція економічної теорії полягає в тому, щоб дати відповідь на кардинальні економічні питання, які цікавлять усіх членів суспільства. В нинішніх умовах переходу до ринку люди насамперед хочуть знати: що собою представляє ринкова ...

Праця, кадри та соціальний розвиток колективу

План Показники зростання продуктивності праці. Наукова організація праці, її завдання і напрямки. Нормування праці. Планування чисельності працюючих. 1. Продуктивність праці (ПП) – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу. Планування продуктивності праці здійснюється методом прямого розрахунку та пофакторним методам. Метод прямого розрахунку передбачає визначення планового рівня продуктивності праці. Відношенням обсягу планового рівня ...

Економічне вчення Д. Рікардо

Давид Рікардо (1772--1823) — видатний представник класичної буржу­азної політичної економії. Йін народився в сім") лондонського біржового мак­лера. Два роки навчався ^ торговій школі в Амстердамі. Повернувшись до Лондона, допомагає батькові в його біржових операціях. Згодом він зай­мається біржовими операціями самостійно і наживає велике багатство. Рікардо не одержав систематичної освіти і самостійно вивчав математику, фізику, хімію, геологію, теологію, літературу. Якийсь час він працював викла­дачем математики, двічі ...