Search:

Менделюючі ознаки людини. Моногенні хвороби та моногенні ознаки

Реферати » Біологія » Менделюючі ознаки людини. Моногенні хвороби та моногенні ознаки

Вступ

І. Короткі відомості з історії генетики людини

Висновки

Список літератури

Генетика (гр genetikos - походження) вивчає закономірності спадковості і мінливості, які відносяться до основних властивостей живої матерії всіх організмів. Генетика як наука розвинулась у зв’язку з практичними потребами. При розведенні свійських тварин і культурних рослин здавна використовувалась гібридизація, тобто схрещення організмів, які належать до різних видів, порід, сортів. Порівнюючи гібриди з вихідними формами практики давно помітили деякі особливості успадкування ознак. Основні закономірності наступності властивостей і ознак у поколіннях були відкриті Г.Менделем (1822-1884). Про свої дослідження він зробив повідомлення у 1865р. на засіданні Товариства природодослідників у м. Брно (Чехо-Словаччина). Робота Менделя «Досліди над рослинними гібридами», яка стала класичною, була опублікована у працях того ж товариства у 1866р., але у свій час не привернула увагу сучасників.

Лише у 1900р. ті ж закономірності знову встановили незалежно один від одного Г. де Фріз у Голландії, К. Коренс у Німеччині і Е. Чермак у Австрії. Невдовзі завдяки дослідам по гібридизації, проведеним з численними об’єктами, було показано, що відкриті Менделем закономірності властиві всім організмам, рослинам і тваринам. 1900р. можна вважати роком народження генетики.

На межі XIX і XX ст. передавання спадкових властивостей ще не пов’язували з певними структурами, хоча не викликало сумнівів те, що воно здійснюється якимись факторами матеріальної природи, які знаходяться у статевих клітинах. На початку XX ст. за пропозицією датського вченого І. Іогансена дискретні одиниці спадковості назвали генами.

На час другого відкриття законів Менделя наука вже нагромадила факти, які сприяли виявленню матеріального субстрату спадковості.

У 80-х роках XIX ст. Ван-Бенден, Т. Боварі та інші дослідники описали складні процеси, які відбуваються при утворенні гамет (мейоз), і встановили, що у зиготі відбувається відновлення диплоїдного набору хромосом, яких складається з однакової кількості хромосом обох батьків.

У 1902 р. Т. Боварі у Німеччині, Е. Вільсон і Д. Сеттон у США відмітили, що у передаванні спадкових ознак існує паралелізм у поведінці хромосом при формуванні статевих клітин і заплідненні. Із цього витікало припущення про зв'язок спадкових факторів з хромосомами. Гіпотеза виявилась плідною і ознаменувала новий етап у вивченні явищ успадкування, пов'язаний із синтезом генетики і цитології.

Найбільший успіх у цьому напрямку було досягнуто школою американського генетика Т.Г.Моргана (1866-1945), який сформулював хромосомну теорію спадковості (1911). Школа Моргана довела, що гени знаходяться у хромосомах і розташовані у них лінійно. Успіхи цієї школи певною мірою зумовлені введенням нового об’єкта генетичних досліджень – плодової мушки дрозофіли. Для неї характерні інтенсивне розмноження, швидка зміна поколінь (до 30 на рік), наявність ознак (колір тіла, величина і форма крил, колір очей тощо), які мають чіткі альтернативні прояви. Позитивним для цього об’єкта є також простота утримання і розведення, відносно простий каріотип (4 пари хромосом). Як з’ясувалося пізніше, клітини слинних залоз у дрозофіли містять особливі гігантські (політенні) хромосоми. Перераховані особливості зробили дрозофілу зручним об’єктом для дослідження найважливіших питань генетики.

На початку XX ст. панувало уявлення про стабільність і незмінність генів (А. Вейсман, У. Бетсон). Вважалось також, що якщо зміни генів можливі, то відбуваються вони залежно від впливу середовища, тобто довільно (Г. де Фріз). У наступні роки завдяки відкриттю у лабораторних умовах можливості отримувати спадкові зміни (мутації) дією певних факторів були відкинуті помилкові уявлення про автономність і незмінність генів. Перші індуковані мутації отримали Г. А. Надсон і Г.С. Філіппов (1925) у СРСР на грибах, Г. Меллер (1927) у США – на дрозофілі, Л.Д. Стадлер (1928) – на кукурудзі.

У 30-х роках XX ст. визначення гена як частини хромосоми вже перестало задовольняти дослідників. Успіхи розвитку біохімії дозволили більш точно охарактеризувати матеріальний субстрат спадковості.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Подібні реферати:

Вплив нітратів на людський організм

Зміст. Вступ. 2 Утворення та накопичення нітратів у продуктах харчування: 5 Вміст нітратів у рослинних продуктах; 5 Нітрати продуктів тваринного походження; 7 Вплив нітратів на здоров’я людини: 8 Гостре отруєння нітратами; 8 Хронічне отруєння нітратами; 9 Допустимий вміст нітратів та нітритів у харчових продуктах. 11 Забезпечення допустимого вмісту нітратів та нітритів у продуктах харчування різного походження: 13 Допустимий вміст у продуктах рослинного походження; ...

Жан-Батист Ламарк

Французький учений Жан Батист Ламарк став першим біологом, який спробував створити струнку і цілісну теорію еволюції живого світу. Не оцінена сучасниками, піввіку потому його теорія стала предметом гарячих дискусій, що не припинилися й у наш час. Жан Батист Пьер Антуан де Моне, шевальє де Ламарк, народився 1 серпня 1744 р. у містечку Базантен, у родині небагатих дворян. Батьки хотіли зробити його священиком, але в 16 років Ламарк залишив єзуїтський коледж і пішов добровольцем у діючу армію. У боях він виявив неабияку ...

Суть і значення травлення

Травлення – це сукупність фізичних, хімічних і фізіологічних процесів, забезпечуючи обробку і перетворення харчових продукті хімічні сполуки, здатні засвоюватися клітинами організму. Фізичні зміни їжі в її механічній обробці, роздрібленні, перемішуванні і розчиненні під впливом ферментів, які знаходяться в соках травних залоз. Ферменти розщеплють білки, жири, вуглеводи до більш простих хімічних сполук (амінокислоти, гліцерин, жирні кислоти, моносахариди). Вода, мінеральні солі, вітаміни поступають в кров в незмінному виді. ...