Search:

Тенденції та перспективи світової золотовидобувної промисловості

- економічні: світовий попит на золото та його щорічне зростання суттєво перевищують видобуток золота та його динаміку (див. табл. 10); наприклад, у другому кварталі 1999 р. збут золота виріс на 16% порівняно з тим самим періодом 1998 р., тоді як значного підвищення видобутку золота не спостерігалося, навпаки, певні компанії зменшили видобуток у зв’язку з його низькою вартістю;

- політичні: країни, що видобувають золото (передусім ПАР, а також Гана, Перу та інші), особливо постраждали від зниження цін на золото, вплинули на уряди розвинутих країн (США, Великобританію, Швейцарію та інші) і змусили їх пом’якшити позиції щодо продажу значної частини їхніх запасів на світовому ринку;

- фінансові: Європейський Центральний банк у вересні 1999 р. заявив, що у наступні п’ять років підконтрольні йому фінансові структури стримуватимуть щорічний продаж золота у межах 400 т, що становить приблизно 2000 т (менше, ніж щорічний світовий видобуток), а «велика сімка» розвинутих країн відмовилася від плану МВФ щодо продажу на світовий ринок десяти відсотків його золотого фонду на світовому ринку.

Це зовсім не означає, що світова криза щодо золота завершилася, але свідчить, що золото зберігає і зберігатиме свої традиційні функції найважливішого забезпечувача світової фінансової стабільності.

Становище з українським золотом

Нині мінерально-сировинна база золота в Україні відсутня, хоча є надійні передумови її створення. В Україні є два можливих джерела золотого зруденіння: неогенові родовища Закарпаття та докембрійські Українського кристалічного щита (УКЩ). Щодо перших, то вони належать до внутрішньої зони Східних Карпат та пов’язані з неогеновим вулканізмом структур активізації периферійної частини Паннонського масиву. Відомі родовища (Мужіївське, Берегівське та інші) мають комплексний характер та являють собою системи кварцових жил, рідко зони штокверків та тіла еруптивних брекчій із золото-поліметалічними рудами. Золото в Карпатах видобувалося ще у стародавні часи, особливо на території Румунії, частково (у XIX ст.) – на площі українського Закарпаття. Існує програма геолого-розвідувальних робіт у Закарпатті, де передбачені розвідка відомих родовищ та пошуки нових [1], будівництво золотовидобувного підприємства на базі золотих руд Мужіївського та інших родовищ.

Щодо родовища Сауляк, яке належить до іншого генетичного типу, то, за відомостями Прайм Тасс, українсько-російське підприємство «Тукурингра» розпочало підготовку до видобутку золота на родовищі Сауляк, де очікувалися запаси 11 т золота з вмістом 5,6 г/т. У 1997 р. підприємство витратило 7,5 млн грн., у 1998 р. планувалося видобути перші 400-450 кг золота, але ці плани не здійснилися. Лише у 1999 р. там видобуто незначну кількість золота.

І хоча наприкінці 1999 р. було відкрито золотовидобувний комплекс на базі Мужіївського родовища, де вже видобуто перше українське золото, загалом відомі карпатські родовища мають порівняно невеликі запаси і навряд чи зможуть стати надійною базою золото-сировинного комплексу України.

Найважливіші перспективи золоторудної мінералізації України, очевидно, пов’язані з докембрійськими родовищами УКЩ. Річ у тім, що геологічна будова та історія розвитку УКЩ аналогічні докембрійським кратонам Африки, Австралії та Америки, де з давніх часів відоме та інтенсивно розроблюється багате золоте зруденіння. Останнім часом золоторудні об’єкти було відкрито й на території УКЩ [2]: родовища Майське, Юр’ївське, Сергіївське, Балка Широка та Клинцівське. Вони являють собою системи кварц-карбонатних та кварц-сульфідних жил, лінз, горизонтів, рудних стовпів та штокверків, локалізованих у рудоконтролюючих зонах розломів північно-східної, субширотної та субмеридіональної орієнтованості серед архейських та ранньопротерозойських зеленокам’яних метавулканітів, залізистих кварцитів, інтрузій основного складу, гнейсів, мігматитів та гранітів. Запаси оцінюються як значні, вміст золота – від 1-3 до 5-7 г/т [1,2]. За своїми особливостями вони нагадують відомі родовища Африки, Канади, Австралії.

На підставі схожості геологічної будови та родовищ УКЩ з будовою та родовищами золотопродуктивних кристалічних щитів світу можна прогнозувати його високі перспективи щодо золотоносності, сумарні ресурси якої на УКЩ, на думку автора, значно перевищуватимуть 1-2 тис. т металу, а ймовірніше сягатимуть близько 10 тис. т.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Сучасне світове господарство. Міжнародна економічна інтеграція

1) Сучасне світове господарство Вихідною категорією світового господарства е економічна діяль­ність як спосіб забезпечення життя людини, її головна сфера — матеріальне виробництво. Організаційною фор­мою, в якій здійснюється економічна діяльність, є госпо­дарство. Таким чином, господарство — це економічна си­стема, функціонування якої являє собою процес еконо­мічної діяльності Особливість національного господарства полягає в тому, що економічна діяльність обмеже­на рамками держави (країни). Отже, національне гос­подарство — ...

Міжнародна міграція робочої сили. Ринок трудових ресурсів

План. 1.Загальні закономірності розвитку світового ринку трудових ресурсів. 2.Міжнародна трудова міграція: суть та причини виникнення. 3.Основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів. 4.Регулювання міжнародних міграційних процесів. Міжнародна організація праці. Література: І.М.Школа В.М.Козменко. “Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 116-123. В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995 1.Загальні закономірності розвитку світового ринку трудових ...

Світова організація торгівлі

Місце розташування: Женева, Швейцарія Заснована: 1 січня 1995 р. Створена: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986-94) Членство: 145 країн (за станом на жовтень 2002 року.) Бюджет: 134 млн. швейцарських франків (приблизно 90 млн. дол. США). Штат Секретаріату: 500 співробітників Глава: генеральний директор Мета і принципи Світова організація торгівлі (СОТ), що є спадкоємицею діючої з 1947 р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), почала свою діяльність з 1 січня 1995 р. СОТ покликана регулювати ...