Search:

Еволюція (етапи розвитку) управлінського обліку

Розглянемо передумови та історію виникнення управлінського обліку.

Перші висловлювання про необхідність формування самостійної інформаційної системи про витрати підприємства і про те, якою вона має бути, з'явились ще на початку XX ст. у книзі Г. Емерсона "Продуктивність праці як основа оперативної роботи і заробітної плати". У цій роботі вперше була здійснена спроба виділити облік витрат виробництва в самостійний напрямок облікової роботи.

Другою важливою обставиною, яка сприяла виділенню управлінського обліку в самостійну галузь бухгалтерської справи, було створення в США національної асоціації бухгалтерів-виробників, яка виникла в жовтні 1919р. за ініціативою Дж. Лі Нікольсона, - діяча в області фабрично-заводського рахівництва. Ця асоціація відіграла велику роль в розвитку і перекваліфікації бухгалтерів США.

Розгалужена система офіційної фінансової звітності, до складу якої входять бухгалтер­ський баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових потоків та додатки, була не в змозі забезпечити керівництво банку всією необ­хідною інформацією для прийняття ефективних управлінських рішень стосовно вироблення стратегічних і оперативних планів діяльності, управління ризиками, підвищення рентабельності та покращання ситуації взагалі. Звичайно, для невеликих підпри­ємств і організацій тих даних, які надає система фінансового об­ліку, може бути цілком достатньо. Це пов'язано з тим фактом, що у більшості випадків керівники таких підприємств самостійно контролюють усі бізнес-процеси та мають змогу аналізувати фінан­сові звіти, одночасно порівнюючи їх із власним досвідом та гли­боким знанням усіх подробиць поточної ситуації. На відміну від таких незначних за розміром авторитарних бізнес-систем, сучасні комерційні банки являють собою потужні бюрократичні органі­зації зі складною системою вертикальних і горизонтальних ієрар­хічних зв'язків та специфічною схемою організації грошових по­токів. В даному випадку наявність навіть значного досвіду, ква­ліфікації та обізнаності жодного керівника не буде достатньою для вироблення вірних управлінських рішень. Звичайно, діюча систе­ма фінансового обліку може надати певні дані, необхідні для про­ведення поверхневого експрес-аналізу діяльності банку за певний період, проте організувати комплексну систему управління фінан­сового менеджменту, а тим більше впровадити концепцію контролінгу в сучасному комерційному банку, спираючись лише на мате­ріали офіційної звітності, практично неможливо. На користь цьо­го твердження можна навести кілька вагомих причин. Система ін­формаційної підтримки банківського менеджменту, побудована на базі фінансового обліку, є неефективною в сучасних умовах, оскіль­ки, по-перше, вимагає значних зусиль щодо збирання, агрегування та аналізу інформації, по-друге, не є оперативною і не містить ме­ханізмів зворотного зв'язку, по-третє, не є об'єктивною, оскільки дані офіційної звітності формуються переважно з огляду на зовнішніх користувачів, суттєва поінформованість яких не завжди приносить користь банку, і найголовніше — використовує лише фактичні дані (тобто фіксує ті події, які вже сталися) і лише у вигляді кількісних показників, що практично унеможливлює ефективне стратегічне й оперативне планування діяльності банку.

Подолати ці перешкоди і була покликана система управлін­ського обліку, яка утворилася на перетині двох наукових дисцип­лін — обліку і менеджменту. Після її появи менеджмент нарешті отримав ту інформацію, якої потребував завжди, і якою його не міг забезпечити фінансовий облік. Управлінський облік не є са­модостатньою функцією управління, він є лише інструментом підготовки ефективних управлінських рішень, дозволяючи про­гнозувати їх наслідки на основі детального аналізу статистичних показників діяльності банку за тривалий період часу.

Управлінський облік входить до бухгалтерського разом з фінансовим обліком. Поділ обліку на фінансовий і управлінський відбувався посту­пово. Спочатку бухгалтерський облік був лише засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Облік витрат (виробничий облік) як части­на бухгалтерського обліку вибірково здійснював узагальнення витрат для калькулювання собівартості продукції. Проте вже на початку XX сторіччя стало зрозумілим, що традиційний облік не повною мірою задовольняє потреби управління в умовах загост­рення конкуренції, ускладнення технології та організації вироб­ництва. Внаслідок цього на підставі розробки методів нормуван­ня праці (система Тейлора, Ганта) була посилена контрольна функція обліку шляхом використання системи калькулювання стандартних витрат і оперативного аналізу відхилень. Цей період вважають першим етапом у розвитку управлінського обліку. Отже, базовий управлінський облік виник в 20-х рр. ХХ ст. в країнах з високо розвинутою промисловістю.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Особливості промислового перевороту в Західній та Східній Україні

Промисловий переворот в Україні в складі Російської імперії розпочався пізніше, ніж у Великобританії, США, Франції, майже одночасно з Німеччиною у 30-40-х і завершився в 70-80-х роках XIX ст. Запізнення промислового перевороту пояснювалось економічною відсталістю Російської імперії. Протягом Першої половини XIX ст. продовжувала існувати феодально-кріпосницька система, що гальмувала розвиток сільського господарства, формування ринку вільнонайманої робочої сили для промисловості. У першій третині XIX ст. більшість підприємств ...

Планування, стадії, процедури аудиту та складові аудиторського ризику

Зміст Вступ. Планування, стадії і процедури аудиту. Процедури перевірки на суттєвість Складові та суть аудиторського ризику. Висновок. Лутература Вступ Контроль є функцією управління тому призначення контролю відповідає меті управління. Перехід економіки на ринкові відносини пов'язаний з розширенням прав підприємців, демократизацією управління і використанням економічних важелів і стимулів, спрямованих на підвищення ефективності праці та її оцінки за економічним результатом. У зв'язку з ...

Е.Бем-Баверк про категорію вартості і принцип усування корисності

Найвідоміший представник австрійської школи Е. Бем-Баверк у працях «Основи теорії цінності господарських благ» (1886), «Ка­пітал і прибуток» (1889), «Теорія Карла Маркса та її критики» (1896), а також у інших своїх дослідженнях дав ширший варіант нової теорії, доповнивши її, зокрема, суб'єктивістською концепцією процента. Як уже зазначалося, австрійські економісти, аналізуючи власти­вості маржинального блага, на перший план висували корисність речі, підкреслюючи водночас, що не всі «корисності» здатні обмі­нюватися. ...