Search:

Еволюція (етапи розвитку) управлінського обліку

Другий етап розвитку управлінського обліку почався в середині 30-х рр. і був пов’язаний передовсім з розробкою системи калькулювання змінних витрат, що одержала назву “директ - костинг” та виникненням системи обліку за центрами витрат, яка виникла в США. В той час в СРСР було опубліковано професором М.Х.Жебрак ряд праць з “нормативного обліку”. В 40-50 рр. управлінський облік є обов’язковим в університетах США, Німеччини та інших країн світу. Автори Хорнгрен і Фостер свою працю розпочинають словами “теперішні керівники багатьох компаній, таких як “Дженерал Моторс”, “Пепсі-кола” в минулому були бухгалтерами”. Досвід облікової роботи визначив ключову роль в їх кар’єрі, бо ці люди завдяки обліку, який пронизує всі служби підприємства були тісно пов’язані з оперативним плануванням та контролем”. Підготовка бухгалтерів США орієнтує їх на управлінську діяльність.

Внаслідок впровадження таких новацій в арсеналі фінансових менеджерів з'явилася окрема підсистема бухгалтерського обліку, яка використовувала не тільки грошові вимірники і була орієн­тована не лише на калькулювання собівартості продукції для складання офіційної звітності, а й на прийняття поточних управ­лінських рішень. Можна вважати, що управлінський облік як са­мостійна функція менеджменту сформувався в середині 50-х років.

Починаючи з середини 60-х років ХХ ст., спостерігаються зміни у спрямованості управлінського обліку в напрямі забезпечення інформації для планування й контролю за допомогою аналізу рішення та обліку витрат за центрами відповідальності.

Третій етап розвитку управлінського обліку почався в середині 70-х років у зв'язку з посиленням ролі стратегічного управління в умовах глобальних змін у технології та в системах управління. Якщо до цього часу управлінський облік був орієнтований лише на управління виробництвом, то тепер він дедалі більше перетворюється на стратегічний управлінський облік.

Перша програма з управлінського обліку розроблена в 1972 році Національною асоціацією бухгалтерів США.

Починаючи з 1975 року, важливими чинниками, що вплинули на розвиток управлінського обліку, були:

· автоматизація виробництва та комп'ютерні інформаційні технології;

· глобальна конкуренція.

З 1986 року велику увагу приділяють зниженню витрат ресурсів, що використовуються в господарській діяльності, завдяки аналізу процесів і технологій управління витратами.

З огляду на це дедалі більшу увагу приділяють удосконаленню методів калькулювання собівартості продукції.

Сучасний управлінський облік дедалі частіше розглядають як складник процесу стратегічного управління. Це пов'язано передусім із посиленням ролі стратегічного управління за умов глобальних змін у технологіях і системах управління. Він, використовуючи зовнішню та внутрішню інформацію, забезпечує потреби не тільки виробництва, а й маркетингу, управління дослідженнями та інших функцій бізнесу, здійснює аналіз діяльності з урахуванням як поточних, так і довгострокових цілей, розробляє методи отримання, збору інформації про вирішальні фактори успіху: якість, інновації, час тощо.

Якщо раніше управлінський облік був зорієнтований на управління виробництвом, то тепер він невпинно перетворюється на стратегічний управлінський облік.

Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тому термін управлінський облік з'явився в ухваленому 1999 року Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" як синонім внутрішньогосподарського обліку. Цей Закон містить таке визначення: "Внутрішньогосподарський (управлінський) облік – система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством". Стаття 8 Закону передбачає, що підприємство самостійно розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Важливими складниками системи управлінського обліку є:

· Класифікація витрат.

· Поведінка витрат.

· Облік і калькулювання витрат.

· Аналіз взаємозв'язку "витрати–обсяг–прибуток".

· Аналіз витрат і вигод.

· Бюджетування.

Управлінський облік побудований на наступних принципах:

1) безперервність діяльності підприємства;

2) використання єдиних планово-облікових одиниць виміру в плануванні та обліку виробництва;

3) оцінка результатів діяльності структурних підрозділів підприємства; 4) принцип прийнятності та багаторазового використання інформації;

5) принцип повноти і аполітичності інформації;

6) принцип періодичності;

7) принцип бюджетного методу управління.

Список використаної літератури

1. конецформыначалоформыБутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Канурна З.Ф., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. / За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця. – 3-тє вид., доп. І перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2005. – 480 с.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Економіка праці

Будь-яка трудова діяльність незалежно від фаху працівника та його галузевої належності передбачає наяв­ність щонайменше п'яти основних складових частин. До них відносять: а) предмет праці, тобто те, на що спрямована праця; б) засоби праці - машини, механізми, інструменти, пристосування, тобто знаряддя праці, а також будівлі та споруди, в яких відбувається трудовий процес; в) спосіб дії на предмет праці, або технологія діяльності; г) організацію праці, тобто упорядкування процесу праці в просторі і часі; д) саму працю, ...

Економічні проблеми в умовах ринкових економічних відносин і регіональні проблеми в перспективах

Структура економіки в її широкому розумінні охоплює всі сфери людської діяльності - від макро- до мікроекономічного рівня. Це не тільки галузева макроструктура в моделі міжгалузевого балансу за схемою "затрати - випуск". Вона, безумовно, є найважливішою і основною ланкою, своєрідним ядром загальної структури економіки. До речі, розгорнута економіко-математична модель міжгалузевого балансу в його динамічній будові, що відбиває міжгалузеві потоки, і сьогодні вважається визначним досягненням економічної дмки у справі ...

Господарство в умовах формування і зміцнення командно-адміністративної системи

Українська РСР, увійшовши до складу Радянського Союзу (30 грудня 1922 p.), остаточно втратила ті формальні ознаки незалежності, якими вона нібито користувалася після її утворення. Відтепер всі рішення, що стосувалися України, в тому числі розвитку її господарства, приймалися в Москві. Запровадження необмеженої системи централізації (командно-адміністративної системи) в управлінні господарством, загальне (всесоюзне) функціонування транспортних засобів, фінансової системи, органів обліку матеріальних ресурсів — все це ...