Search:

Афінська демократична рабовласницька республіка

Виникла необхідність у політичній (державної) влади, що коштує над суспільством і здатної стати, з одного боку, коштом угоди і примирення, з іншого боку - силою підпорядкування і поневолення. Початок цьому було покладено закріпленням не тільки соціального, але і політичної нерівності між вільними, їхнім поділом (також приписуваним Тесею) на евпатридів — шляхетних, геоморів — хліборобів і деміургів — ремісників.

До евпатридам, родоплемінної верхівки, перейшло виключне право на заняття суспільних посад, що вело до подальшого відділення публічної влади від населення.

Геомори і деміурги разом з торговцями і бідняками, що складали більшість вільних, поступово відсторонялися від безпосереднього активного керування суспільними справами. За ними збереглося лише право брати участь у народних зборах, роль якого в цей час значно упала. Разом з тим положення дрібних землевласників ставало усе більш важким. Вони розорялися і змушені були закладати за борги землі. Поряд із заставою землі виникала і боргова кабала, за умовами якої несправний боржник могла бути продана в рабство за кордон.

У цей же час виникли перші писані закони. Евпатриді прагнули обмежити пережитки родового ладу і, насамперед, кревну помсту, забезпечити свою особисту і майнову недоторканність. Малося на увазі обмежити влада архонтів, що довільно тлумачили звичай. Укладачем законів був Драконт.

За цим законами страти підлягали особи, винні в убивстві, опоганенні святинь, ті, хто вів дозвільний спосіб життя. Страта загрожувала навіть тим, хто крав овочі.

Принцип відповідальності за правилами таліона був відмінний. За законами Драконта убивство розглядалося як заподіяння матеріального збитку, але тепер воно кваліфікувалося як антигромадське діяння.

Уводиться поняття наміру і необережності. Покарання за великі і дрібні злочини були однакові - страта. Драконтові закони стали символом жорстокості. Навіть у стародавності говорили, що вони написані кров'ю. Проте, ці закони обмежували влада архонтів.


2. У Афінській республіці існував розподіл жителів по майновому цензу. Усі вільні громадяни Афін поділялися на 4 розряди громадян: які отримували зі своєї землі не менш 500 медимнів зерна, олії чи вина ввійшли в перший розряд, 300 - у другий, 200 - у третій, менше 200 медимнів - у четвертий.

Одночасно передбачалося, що тільки особи з першого розряду могли обиратися воєначальниками й архонтами. З представників другого розряду формувалося кінне військо (вершники), з інших - піше військо. Ополченці зобов'язувалися мати своя зброя і знаходитися в походах на власному утриманні.

За часів Солонія значно зросло значення й авторитет народних зборів, що стали скликатися частіше і на ньому розглядалися найбільш важливі державні питання: приймалися закони, обиралися посадові особи. У роботі зборів брали участь також незаможні громадяни.

Одночасно була заснована Рада 400 - по 100 чоловік з кожної філи. У його склад могли обиратися усі вільні, крім батраків і жебраків. Згодом Рада відтіснила ареопаг на другий план. Його роль зросла в зв'язку з тим, що народні збори скикались. Проекти багатьох рішень готував Раду, а в необхідних випадках, він діяв від імені зборів.

Солоний також заснував суд присяжних - Гелією, при чому в її склад обиралися громадяни всіх розрядів. Участь незаможних громадян у народних зборах, у суді присяжних сприяло розвитку Афінської рабовласницької демократії. Гелиея була не тільки головним судовим органом Афін, вона також контролювала діяльність посадових осіб.

Вона складалася з 6000 громадян, що досягли 30-літнього віку і вибраних щорічно по жеребі в числі 600 від кожної філи. Перед вступом на посаду присяжні - геліасти - приносили клятву в тім, що вони будуть судити "відповідно до законів і постановам афінських народних зборів і Ради 500". Гелієя поділялася на 10 дикастерій чи палат. Тому що 5000 членів вважалися черговими, а 1000 - запасними, то виходило, що склад дикастерії визначався в 500 чоловік.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Мідхат-Паша, суспільно-політичні погляди та діяльність

ЗМІСТ Вступ 3 Розділ І. Початковий період державної діяльності Мідхат-паші. Генерал-губернатор Дунайського вілайету 4 Розділ ІІ. Державна діяльність Мідхат-паші наприкінці 60-х на початку 70-х років XIX ст. 13 Розділ ІІІ. Суспільно-політичні погляди Мідхата-паші 19 Висновки 27 Список використаної літератури 28 Вступ Розділ І. Початковий період державної діяльності Мідхат-паші. Генерал-губернатор Дунайського вілайету Життєвий шлях Ахмеда Мідхат-паші прийшовся на дуже важливий по значимості період історії Туреччини. Він ...

Духовна культура скандинавів епохи вікінгів

План 1. План 2. Скандинавська міфологія та релігія. 3. Мистецтво вікінгів. 4. Висновок 5. Література. Вступ Скандинавська міфологія – це, перш за все міфологія вікінгів, воїнів, військових вождів, конунгів. На протязі століть вона створювалась саме ними та носила, в основному, бойвий характер. Військові походи були одним із основних джерел поповнення багатства та процвітання країни. Кліматичні умови не сприяли розвитку землеробства та скотарства. Тому боги в них ділилися, в основному, на дві великі групи: ...

Боспорське царство

План Запровадження Боспорського царства. Суспільний устрій. Державний лад. Право 1. Запровадження Боспорського царства Боспорське царство було винятком із загальної республіканської тенденції розвитку держави і права давньогрецьких колоній, тут сформувалася монархічна форма правління. Порівняно з сучасними державами, стародавнє місто-держава з прилеглими до нього хорами (землеробськими общинами) було невелике як за площею, так і за населенням. Однак у V-IV ст. до н.е. на основі об’єднання низки грецьких міст-держав ...