Search:

Афінська демократична рабовласницька республіка

Як правило, засідала одна дикастерія; у більш важливих випадках- дві чи три. Лише в дуже рідких випадках одночасно засідали 2000 чоловік. Бувало так, що дикастерії дробилися і склад суду визначався в 200, 250, 400 чоловік. У IV в. до н.е. справи, підмети розгляду в гелієї, розподілялися між дикастеріями по жеребі напередодні дня засідання. Це робилося з тією метою, щоб уникнути впливу на присяжних з боку зацікавлених осіб.

По закінченні кожного засідання присяжні одержували винагороду. Геліея була першою інстанцією по найважливіших справах, у тому числі по справах про державні злочини і зловживання посадових осіб. Вона ж була апеляційною інстанцією по справах, розглянутим в інших судах.

Але значення гелієї визначалося тим, що вона не виступала тільки як судовий орган; їй належали важливі повноваження також в області керування і законодавства.

Гелиея вирішувала фінансові питання. Наприклад, вона брала участь у розкладці податків на союзників, виробленої кожні чотири роки.
Гелиея робила перевірку придатності кандидатів, обраних на ті чи інші посади чи голосуванням жеребом. Якщо моральна чи політична благонадійність кандидата викликала сумнів у членів суду, то такий кандидат негайно приділявся.
Важлива роль в Афінській державі належала й іншим різним судовим органам. Суду ареопагу підлягала частина важливих кримінальних справ, а саме: справи про навмисні убивства, про отруєння отрутою, про підпали, про нанесення раней і каліцтв із метою позбавлення життя.

Кримінальні справи про розбій, грабіж, про нічні крадіжки, про кишенькові крадіжки, про викрадення громадян і т.п. розглядала "колегія одинадцяти". Вона наглядала за в'язницями і за виконанням вироків.

Активно діяв суд ефетів. Існувало чотири палати цього суду. Кожна з них розглядала справи тільки визначеного характеру. Ті самі судді (ефети) засідали те в одній, то в іншій палаті, дивлячись по роду справи:

1) суд при храмі Паллади. Тут розбиралися справи про ненавмисні убивства, про убивства метеків (іноземців), про підбурювання до чи убивства нанесенню убивства;

2) суд при храмі Аполлона. Розглядав справи, у яких убивця заявляв, що він зробив убивство, дозволене чи законом не переслідуване законом (убивство в стані необхідної оборони, убивство злодія, схопленого на гарячому, убивство коханця дружини, ненавмисне убивство і т.п.);

3) суд біля гавані Зеї. Цей суд розглядав справи про осіб, які, будучи вигнані з меж Аттики за ненавмисне убивство, робили нове. Судді розташовувалися на самому березі моря, а обвинувачуваний, як позбавлений права вступати на землю Аттики, підпливав на човні до берега і з човна говорив свою захисну мову і вислухував вирок;

4) суд у палаті біля пристані. Розглядав справи, коли винуватець убивства не був відомий, або коли смерть заподіяли неживі предмети -камінь, колода і т.п. Тут же судили тварин, що убили людину. Таких тварин присуджували до страти, убивали, а потім гаси їх вивозили за межі Аттики.

У 509 р. до н.е. на його настійну вимогу був прийнятий закон, що остаточно скасував розподіл громадян по родах. До цього часу населення перемішався.

Замість 4 племінних філ були створені територіальні одиниці. Афінська держава поділялася на три чи зони області: берегову, Афіни з пригородами і внутрішньою частиною. Усього нараховувалося 10 територіальних філ.

Філи були територіальними округами, між якими громадяни розподілялися не по походженню, а за місцем проживання. Вся Аттика була розділена Клисфеном на 30 чи частин тритій. Кожна філа складалася з трьох тритій, включаючи в себе одному міську тритію, одному берегову й одному тритію в центрі країни. Отже, клисфенівська філа не була суцільною територією. Вона була черезсмужною. Філи поділялися на деми (волості) - по 10 у кожної філе, на чолі яких були демархи.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Наполеон І

Молодість Наполеона Наполеон Бонапарт, Наполеон I (Napoleon Bonaparte, Buonaparte) народився 15 серпня 1769 р., у Аяччо. Походив з небагатої корсиканскої дворянської родини Шарля і Летіциї Буонапарте (усього в родині було 5 синів і 3 дочки). Вчився в королівській військовій школі в Брієнні і в Паризькій військовій школі (1779-85), яку закінчив в чині лейтенанта. Публіцистичні твори Наполеона періоду Революції («Діалог про любов»,«Dialogue sur l'amour», 1791, «Вечеря в Бокере», «Le Souper de Beaucaire», 1793) кажуть про ...

Режим консульства у Франкції

План. Вступ. ………………………………………………………………………. 3 Розділ І. Диктатура Наполеона як задоволення потреб французької буржуазії. ……………………………………………… 6 Розділ ІІ. Соціально-економічна і адміністративна політика консульського режиму. ………………………… …….. 11 Розділ ІІІ. Продовження експансіоністської зовнішньої політики під час консульства………………………………..… 14 Заключення. …………………………………………………………… 19 Список використаної літератури. ……………………………………… 20 Вступ. Тема виникнення в кінці 18 – поч. 19 ст. Режиму консульства або іншими словами ...

Духовна культура скандинавів епохи вікінгів

План 1. План 2. Скандинавська міфологія та релігія. 3. Мистецтво вікінгів. 4. Висновок 5. Література. Вступ Скандинавська міфологія – це, перш за все міфологія вікінгів, воїнів, військових вождів, конунгів. На протязі століть вона створювалась саме ними та носила, в основному, бойвий характер. Військові походи були одним із основних джерел поповнення багатства та процвітання країни. Кліматичні умови не сприяли розвитку землеробства та скотарства. Тому боги в них ділилися, в основному, на дві великі групи: ...