Search:

Поняття і сутність культури. Культурно-історичні цінності

8. цінності трудові, пов'язані з ідеалами майстерності, талановитості, задоволення результатами праці й т.ін.

Чим вище рівень духовної культури, тим різноманітніше цінності й змісти. Щоб культура могла збагачуватися, вона повинна бути здатної асимілювати й синтезувати цінності. Такі культури більше ефективні в ситуаціях внутрішніх або зовнішніх криз. Маючи більше багатий набір цінностей, вони мають більше широкі можливості й для конструювання відповіді, для більше гнучкої реакції й, отже, мають більш високий щабель виживання.

Розвинена культура здатна створити рухливу систему цінностей і регулятивів. Ця рухливість проявляється в тім, що цінність на одному рівні безперечна, а на іншому рівні вона змінюється. Стійкість розвинених культур забезпечується тим, що в них є механізми узгодження цінностей без взаємного їхнього руйнування, саме завдяки можливості уточнювати зміст цінності й співвіднесення її до фіксованого рівня.

Є велика різниця в сприйнятті цінностей людьми різних культур. Це сприйняття залежить і від їхніх індивідуальних установок, і від універсальних цінностей, що є сукупністю ідеалів, принципів, моральних норм, що мають пріоритетне значення в житті людей незалежно від їхнього соціального стану, національності, віросповідання й т.ін. Наприклад, основні цінності й норми сформульовані в Нагорній проповіді й в основних моральних наставляннях всіх світових релігій і етичних систем. Ніде не знайдемо заохочення вбивства, насильства, злодійства й т.п. Але в різних законодавчих системах за ці злочини передбачаються різні покарання. Таким чином, цінності, розповсюджені повсюдно, однакові або подібні по змісту, засвоюються всіма культурами, як необхідна частина, вони вічні й обов'язкові для всіх суспільств. Але конфігурація ціннісної системи, співвідношення й взаємодія елементів усередині її є продуктом тієї або іншої культури [2,с.67].

У проблемі вивчення культурних цінностей є ще один немаловажний аспект - Це зміни в системі цінностей. Час від часу в різних культурах виникають побоювання, що може відбутися розмивання культурного, ціннісного ядра, підміна "своїх" цінностей "чужими". Наприклад, у наші дні й у нашім суспільстві більша стурбованість проявляється у зв'язку з "американізацією" української культури.

Цінності (і на рівні особистості, і на рівні суспільства) оголюються в ситуації кризи або конфлікту. Тим часом, цінності ядра будь-якої культури неможливо змінити ні доказом їхньої неспроможності, ні демонстрацією більш привабливих цінностей. Зміни цього ядра проходять порівняно повільно, навіть при цілеспрямованому потужному впливі, а зникають вони разом із самою культурою.

Культурно-історичні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:

1. оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

2. предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

3. предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

4. складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

5. старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

6. манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

7. унікальні та рідкісні музичні інструменти;

8. різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

9. рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

10. рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

11. рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології [1].

Висновок

Таким чином, можемо підсумувати: культурологія досліджує закономірності культурно-історичного процесу й особливості національної культури з допомогою наукових понять, категорій. Органічний зв’язок культурології з іншими гуманітарними науками виявляється, зокрема, у тому, що вона використовує ряд категорій, вироблених цими науками. Зрозуміло, що культурологія не може розвиватись без таких категорій, що давно увійшли до наукового обігу, як "культура", "творча діяльність", "мистецтво" і т. ін. Але, запозичуючи ці категорії у філософії, психології та решти гуманітарних наук, теорія й історія культури розглядає їх через призму власного предмета. Водночас вона розробляє ряд специфічних категорій: "суб’єкт культури", "культурні цінності", "культурна самобутність", "культурний прогрес", "національна культура" тощо. А культура являє собою цілісну динамічну систему, яка є внутрішнім змістом розвитку людства.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Досягнення культури Месопотамії та Стародавнього Єгипту

Культура Месопотамії. У Передній Азії особливо зруч­ною для землеробства була природно-історична область між Тигром і Євфратом, яку стародавні греки називали Месопотамією (Межиріччям). Саме тут зародилася харак­терна для Стародавнього Сходу сільськогосподарська ци­вілізація й створилися ранні форми державності. Почат­кове ця цивілізація складалася з двох частин — Шумеру на півдні та Аккаду в центрі й дістала назву «Шумеро-Аккадська культура», її архаїчну епоху звичайно поділяють за місцями археологічних розкопок на три ...

Ужвій Наталія - укр. актриса

Народилася Наталія Михайлівна Ужвій 22 серпня 1898 року в містечку Любомлі на Волині, в селянській сім’ї. Згодом життєві обставини змусили батька майбутньої актриси шукати робітничого щастя на Привіслянській залізниці. До 1912 року сім’я Ужвій жила в робітничому селищі Брудно, поблизу Варшави. Там минали дитячі роки Наталі, там вона отримала початкову освіту — спершу в залізничному, а потім у міському дворянському училищі. Та дівчинці не вдалося далі продовжити навчання через матеріальну скруту в сім’ї. Наталя влаштовується ...

Розвиток європейської прози на межі 19-20 століть

Характеризуючи європейську літературу та культуру другої половини 19 століття, необхідно проаналізувати такі напрямки як натуралізм та символізм. Натуралізм в літературі склався в останній третині ХІХ століття. Він прагнув до об’єктивного, точного і безпосереднього зображення реальності. Натуралізм зародився і програмно оформився передусім у Франції. Велику роль у формуванні натуралізму відіграли досягнення природничих наук, зокрема фізіології. У філософсько-естетичному відношенні натуралізм ґрунтується на позитивізмі ...