Search:

Інфляція - економічна природа, форми, типи і наслідки

Через недосконалiсть нашої податковоi системи спад валового продукту в Українi й за 1996 рiк склав бiля 10%, а у галузях машинобудування й легкої промисловостi досягаг 20%.

Тому, починаючи з 1996 року, приборкування високих темпів інфляції стало основним завданням макроекономічної політики держави. Було обрано курс на поступове зниження дефіциту державного бюджету, як одного з головних джерел інфляції в Україні.

Найуспішнішим періодом у боротьбі з інфляцією стали 1996 – 1997 роки. За цей час було проведено цілу низку заходів щодо зміцнення позиції національної грошової одиниці. Стримуюча фіксальна політика уряду дала змогу зменшити державні витрати та скоротити державний дефіцит. Покриття дефіциту бюджету відбувалося уже не лише через кредити НБУ уряду, а також через продаж державних облігацій та частково через іноземні кредити. Більш жорстка грошово - кредитна політика центрального банку зменшила можливість спекуляції на валютному ринку. Успішна грошова реформа, під час якої тимчасовий карбованець був замінений на постійну гривню, значно збільшила довіру до національних грошей. Рівень інфляції в цей період склав найбільш низький за всі роки незалежності рівень 10,1%.

Не менш успішним роком для національної валюти став 2001 рік. Протягом січня – жовтня 2001 року інфляція в Україні була менша прогнозованого рівня і склала 103,9%, що значно нижче ніж в 2000 році(123,3%). Сьогодні в Україні відзначається один з найнижчих темпів інфляції серед країн СНД.

Основними факторами, що сприяли зміцненню позиції національної грошової одиниці стали нарощування випуску продукції у промислових галузях, і які орієнтовані на споживчий попит, збільшення обсягів сільськогосподарського виробництва в результаті прискорення структурних реформ в аграрному секторі, здешевлення кредитних ресурсів для виробників, зниження рівня бартерних операцій. Ріст національної економіки збільшив попит на гривню, що значно покращило її позиції на валютному ринку.

НБУ спромігся за позаминулий рік не тільки зберегти стабільність валютного курсу гривні, але й збільшити власні золотовалютні резерви, які зросли до 3,259 млрд. дол. станом на 12 грудня 2001 року. За 2001 рік НБУ придбав валюти на міжбанківському ринку на суму більш як 1,98 млрд. дол. Найнижчим цей показник був наприкінці 1998 року – близько 700 млн. дол. Порівнюючи ці два показники, можна сподіватися у здатності центрального банку унеможливити різкі коливання валютного курсу гривні на грошовому ринку, а одже, зменшити ризик інфляції в Україні.

Значне зниження рівня інфляції у 2001 році не тільки сформувало умови подальшого економічного росту, а й забезпечило реалізацію завдань, спрямованих на підвищення показників життєвого рівня населення. Приріст реальних доходів населення в січні – вересні позаминулого року склав приблизно 6%. Тому політика підтримки стабільності валютного курсу національної грошової одиниці через мінімізацію впливу негативних факторів повинна залишитися пріоритетним напрямком діяльності держави.

Стримування інфляції у майбутньому багато в чому залежить від правильної та виваженої грошово – кредитної політики НБУ. При чому дана політика не повинна іти в розріз із політикою уряду що до подальшої оптимізації умов діяльності виробників. Усі інструментарії грошово – кредитної політики центрального банку повинні бути в першу чергу спрямовані на здешевлення кредитних ресурсів. Дотримуючись вказаного курсу, НБУ з 10 грудня 2001 року знизив дисконтну ставку з 15% до 12,5% річних, зберігши даний розмір і в лютому 2002 року. НБУ також вніс ряд змін в окремі нормативи формування банками обов’язкових резервів, з огляду на динаміку розвитку макроекономічних і монетарних показників у 2001 році і їхні тенденції подальшого розвитку в 2002 році. НБУ диференціював та зменшив норми обов’язкового резервування. Так, норма обов’язкового резервування короткострокових засобів і депозитів юридичних осіб у національній і іноземній валюті була встановлена на рівні 12% річних, для фізичних осіб у національній валюті – 10%; іноземній валюті – 12%. Норма обов’язкового резервування довгострокових засобів і депозитів юридичних осіб у національній валюті була встановлена на рівні 8%, в іноземній валюті – 10%; для фізичних осіб у національній валюті – 6%, в іноземній валюті – 10%. Норма обов’язкового резервування для інших джерел залучення засобів встановлена в розмірі 14%. Проводячи грошово – кредитну експансію, центральний банк в першу чергу сподівається на адекватну реакцію з боку кредитного ринку. Зменшення норми обов’язкових резервір та дисконтної ставки за прогнозами НБУ повинна стимулювати комерційні банки до зменшення відсотків по кредитам і зробити їх більш дешевшими для виробників.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 


Подібні реферати:

Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах

ПЛАН Вступ Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах. 2. Структура бюджету. 3. Становлення бюджетної системи України. 4. Розвиток концепцій реформи системи міжбюджетних відносин в Україні. 5. Шляхи стабілізації бюджетної системи України. Висновки Перелік використаної літератури Додатки Вступ. Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні ...

Фіскальна політика в Україні

Зміст. Вступ. Розділ І. Основні функції фіскальної політики. Монетизація дефіциту. Розділ ІІ. 3.1 Дискреційна фіскальна політика. Розділ ІІІ. Експансивна фіскальна політика. Обмежувальна фіскальна політика. Висновок. Література. Вступ. На даному етапі становлення нашої країни необхідна підтримка вітчизняного виробника, інвесторів, які прагнуть допомогти Україні, фізичних осіб, які є жителями цієї країни. Як ми знаємо з економічної теорії для функціонування держави необхідно дотримуватися кілька умов. Це виробництво, ...

Дискреційна та автоматична фіскальна політика

План. Фіскальна політика і державний бюджет. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції. 1. Вплив фіскальної політики на економіку здійснюється через державний бюджет. Між фіскальною політикою і держбюджетом існує пряма і зворотна залежність - з одного боку, державний бюджет визначає можливості фіскальної політики, з іншого – фіскальна політика впливає на стан державного бюджету. Роль держбюджету у фіскальній політиці визначається не лише його величиною. Важливе значення має також його структура та співвідношення між ...