Search:

Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”

Реферати » Мовознавство » Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”

Тема: Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”.

Мета: Повторити відомості про складне речення, його види, типи складнопідрядних речень; закріпити вміння знаходити в тексті складні речення, посилювати пунктограми речення, впізнавати орфограми та обґрунтовувати правила їх написання; удосконалювати навички синтаксичного розбору речень.

Ознайомити учнів з творчим шляхом видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського та уривками його творів, поглядами на основні проблеми виховання.

Продовжувати працювати над збагаченням словникового запасу і творчим розвитком зв’язного мовлення учнів.

Обладнання: Портрет В.О.Сухомлинського, картки-завдання, книги педагога, опорні таблиці.

Епіграф уроку. Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визначити, що гідне, що негідне. Гідне повинне стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе презирство й огиду.

В.О.Сухомлинський

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда

Яке речення називається складним?

Які ви знаєте складні речення?

Чим відрізняється складносурядне від складнопідрядного?

Назвіть сполучники сурядності і підрядності.

Чи можна поставити запитання до речень, зв’язаних сурядним зв’язком?

Чи рівноправні частини у складнопідрядному реченні?

2. Прочитайте епіграф уроку.

Визначте види речень та поясніть пунктограми.

IV. Робота над завданнями уроку.

1. Повідомлення вчителя.

Зверніть увагу чиї це слова. А от перед вами його портрет. Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, кандидат педагогічних наук, талановитий вихователь і добра людина.

Становлення В.Сухомлинського як науковця, педагога і методиста відбувалося протягом усього життя, у складних умовах тоталітарної системи. Він пройшов шлях від учителя української мови, літератури, директора середньої школи, який створив експериментальну школу-лабораторію у Павлиші Кіровоградської області, до видатного вченого. Вся педагогічна діяльність його спрямовувалася на те, щоб “життєдайне джерело – багатство рідної мови, було відкрите для дітей з перших кроків їхнього життя”. У багатьох працях Василя Олександровича: “Слово рідної мови”, “На трьох китах”, “Сто порад вчителеві”, знаходимо відповіді на актуальні питання: як навчитися сприймати, розуміти і вдало використовувати слово в усному і писемному мовленні. Бо хто серцем відчуває слово, той піднімається на сходинку вище людської культури і навпаки низька мовна культура збіднює духовний світ людини.

По закінченні школи В.О.Сухомлинський навчається в Полтавському педінституті і одержує кваліфікацію вчителя української мови і літератури.

Та ось почалася Велика Вітчизняна війна і молодий вчитель пішов на фронт. Воював з фашистами під Москвою і Смоленськом, був тяжко поранений під Ржевом. Довго лікувався в госпіталях, але все життя носив у тілі осколки ворожого снаряда.

Після війни колишній політрук гвардійської роти став директором Павлишської середньої школи, це він разом з дітьми і вчителями насадив чудовий сад, створив у ньому своєрідні лабораторії, куточки Мрії, Казки, Живої природи, заклав виноградники і дослідні ділянки.

За сміливість вільних суджень, за новаторство у впровадженні сучасних наукових методів педагогічної практики молодому вченому Василеві Олександровичу Сухомлинському було присвоєно звання кандидата педагогічних наук. Його творча спадщина “Духовний світ школяра”, “На нашій совісті – людина”, “Моя педагогічна віра”, “Серце віддаю дітям” звучить актуально до сьогодення і має велике значення для долі відродження України, підвищення національної свідомості народу, для розвитку науки і культури. Якщо я змогла когось із вас зацікавити цією талановитою людиною, то читайте, вчіться і беріть за приклад самовіддане служіння рідному народу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської

Лінгвістичний час (темпоральність) – категорія, що охоплює різні мовні засоби вираження часу. Серед цих засобів чітко окреслюється клас прислівників а саме лексико-сомантична група обставинних прислівників – прислівники часу. Вони виконують суттєву функцію – виражають засобами мови об’єктивно реальний час, поза яким не може існувати людина. Всі прислівники часу об’єднуються наявністю в їх семному складі категорійної семи, що умовно можна назвати “прислівниковістю” та інтегральної семи загально часової віднесеності. ...

Мовний етикет

Мовний етикет – це набір, або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях: знайомства, звертання, вітання, прощання, подяки, співчуття, відмови, компліменту тощо. Діловий стиль реалізується також в усній формі у ділових нарадах, публічних виступах, телефонних розмовах. На зборах, нараді, засіданні парламенту показником культури ділового мовлення є правильне називання головуючим прізвищ тих, хто виступає. Слово надається професору (-ові), (інженеру), (депутату)... . А далі? Потрібна форма давального відмінка. ...

Походження і розвиток украінської мови

План План Засіб порозуміння між людьми. 2. Українська мова своєю красою і багатством привертала увагу вчених. 3. Зачинатель та основоположник української мови. 4. Сучасна українська мова. 6. Обов’язок кожного громадянина України. Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Насправді ж цим не вичерпується її значення. У мові закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність. Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що ...