Search:

Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”

Реферати » Мовознавство » Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”

Тема: Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”.

Мета: Повторити відомості про складне речення, його види, типи складнопідрядних речень; закріпити вміння знаходити в тексті складні речення, посилювати пунктограми речення, впізнавати орфограми та обґрунтовувати правила їх написання; удосконалювати навички синтаксичного розбору речень.

Ознайомити учнів з творчим шляхом видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського та уривками його творів, поглядами на основні проблеми виховання.

Продовжувати працювати над збагаченням словникового запасу і творчим розвитком зв’язного мовлення учнів.

Обладнання: Портрет В.О.Сухомлинського, картки-завдання, книги педагога, опорні таблиці.

Епіграф уроку. Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визначити, що гідне, що негідне. Гідне повинне стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе презирство й огиду.

В.О.Сухомлинський

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда

Яке речення називається складним?

Які ви знаєте складні речення?

Чим відрізняється складносурядне від складнопідрядного?

Назвіть сполучники сурядності і підрядності.

Чи можна поставити запитання до речень, зв’язаних сурядним зв’язком?

Чи рівноправні частини у складнопідрядному реченні?

2. Прочитайте епіграф уроку.

Визначте види речень та поясніть пунктограми.

IV. Робота над завданнями уроку.

1. Повідомлення вчителя.

Зверніть увагу чиї це слова. А от перед вами його портрет. Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, кандидат педагогічних наук, талановитий вихователь і добра людина.

Становлення В.Сухомлинського як науковця, педагога і методиста відбувалося протягом усього життя, у складних умовах тоталітарної системи. Він пройшов шлях від учителя української мови, літератури, директора середньої школи, який створив експериментальну школу-лабораторію у Павлиші Кіровоградської області, до видатного вченого. Вся педагогічна діяльність його спрямовувалася на те, щоб “життєдайне джерело – багатство рідної мови, було відкрите для дітей з перших кроків їхнього життя”. У багатьох працях Василя Олександровича: “Слово рідної мови”, “На трьох китах”, “Сто порад вчителеві”, знаходимо відповіді на актуальні питання: як навчитися сприймати, розуміти і вдало використовувати слово в усному і писемному мовленні. Бо хто серцем відчуває слово, той піднімається на сходинку вище людської культури і навпаки низька мовна культура збіднює духовний світ людини.

По закінченні школи В.О.Сухомлинський навчається в Полтавському педінституті і одержує кваліфікацію вчителя української мови і літератури.

Та ось почалася Велика Вітчизняна війна і молодий вчитель пішов на фронт. Воював з фашистами під Москвою і Смоленськом, був тяжко поранений під Ржевом. Довго лікувався в госпіталях, але все життя носив у тілі осколки ворожого снаряда.

Після війни колишній політрук гвардійської роти став директором Павлишської середньої школи, це він разом з дітьми і вчителями насадив чудовий сад, створив у ньому своєрідні лабораторії, куточки Мрії, Казки, Живої природи, заклав виноградники і дослідні ділянки.

За сміливість вільних суджень, за новаторство у впровадженні сучасних наукових методів педагогічної практики молодому вченому Василеві Олександровичу Сухомлинському було присвоєно звання кандидата педагогічних наук. Його творча спадщина “Духовний світ школяра”, “На нашій совісті – людина”, “Моя педагогічна віра”, “Серце віддаю дітям” звучить актуально до сьогодення і має велике значення для долі відродження України, підвищення національної свідомості народу, для розвитку науки і культури. Якщо я змогла когось із вас зацікавити цією талановитою людиною, то читайте, вчіться і беріть за приклад самовіддане служіння рідному народу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Словотвірна синонімія прикметників, мотивованих різними частинами мови

Прикметникові словотвірні синоніми — це переважно деривати, утворені за допомогою однофункційних словотворчих засобів, які додаються до спільної твірної основи [2,с.21-22] — іменникової, дієслівної чи прикметникової (бджолиний-бджо­лячий, хрипкий-хриплий, блідавий-блідуватий). Крім того, словотвірними си­но­ні­ма­ми вважаємо і спільнокореневі прикметники, що утворені від різних мотивуючих баз. Ними можуть бути не тільки різноструктурні іменники, дієслова і т.д., а й слова різних частин мови зі спільним коренем. Рідко ...

Слововживання

Дуже часто мовці люблять послуговуватися крилатими висловами. Доречне їх вживання пожвавлює виступ, робить його емоційним. Та, на жаль, не кожний правильно вико­ристовує крилаті слова, не завжди належним чином вживає їх у тексті. Наведемо низку крилатих висловів, що стали популяр­ними і часто вживаються в писемному та усному мовленні. Знання змісту крилатого вислову сприятиме точному вжи­ванню того чи іншого афоризму. Альфа й омега - про початок і кінець справи. Бальзаківський вік – про жінку З0 - 40 років. Біла ворона - ...

Українська мова ХІІІ — ХVІ ст

План Вступ. Мова – явище природне. Зникнення мови призводить до зникнення націй? Що таке єдність мови і мовлення? Українська мова – багата, самобутня, красива і милозвучна. Історія української мови впродовж ХV-XVIII ст. Важка доля української мови впродовж ХІХ ст. Українізація. Українська мова в кінці ХХ ст. Література. 1. У сучасному українському суспільстві, що прагне до відкритості й толерантності, українській мові повер­таються ті її елементи, що силоміць були вилучені з норми, і зокрема такі, які відтворюють і ...