Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”

А зараз ми прослухаємо уривки з його творів і ви висловите своєї судження.

2. Усні відповіді учнів за картками-завданнями. (Кожна картка з індивідуальним завданням. Картки-завдання додаються).

3. Виписати з тексту складне речення, розібрати його синтаксично, побудувати схему. Вміти пояснити пунктограму. (Учні самостійно працюють з картками, а два учні – біля дошки).

Питання для індивідуального опитування:

Чим відрізняється складне речення від простого?

Що таке граматична основа речення?

Яке речення називається складносурядним?

Які речення називаються складнопідрядними?

На які три основні види поділяються складнопідрядні речення? і т.п.

4. Вибірковий диктант.

Знайти кожному у своїй карточці слова на орфограми “Вживання м’якого знаку і апострофа”, “Написання ЙО, ЬО”. Зачитати ці слова і записати в зошит.

(Після написання диктанту троє учнів дають визначення цим орфограмам).

5. Фонетичний розбір.

Вибрати з тексту слово, у якому було б більше букв ніж звуків і навпаки.

6. Словотвірний розбір.

Розібрати за будовою слова: тисячолітнє, прикарпатський.

Назвати їх спосіб творення.

V. Закріплення знань. Підсумок уроку.

На які три основні види поділяються складнопідрядні реченні речення?

Якими ознаками характеризуються складнопідрядні рчення з підрядними означальними?

На які питання відповідають підрядні з’ясувальні?

Як в тексті розпізнати підрядні обставинні?

Про кого сьогодні ми вели мову?

Що ви можете сказати про педагога, що запам’ятали на уроці?

А чи знаєте ви, що означає в перекладі слово “педагог”?

Так у Давній Греції називали людину, яка водила дітей до школи – дослівний переклад: “вести дитину”.

І я сподіваюсь, що серед вас знайдуться бажаючі обрати цю творчу і шляхетну професію. А коли станете педагогами, бажаю вам вести дітей до світла знань, до пошуків і відкриттів, до найвищих висот людських досягнень.

VI. Домашнє завдання. За опорними словосполученнями (додаються) написати твір-мініатюру про В.О.Сухомлинського, дати заголовок твору. В тексті обов’язково повинні бути складні речення.

Подібні реферати:

Історизми та архаїзми в літературних творах

ІСТОРИЗМИ — слова або сталі словосполучення, які означують реалії, що вийшли з ужитку й належать до старовини. Як стилістичний засіб І. відтворюють історичний колорит певної доби. Численні І. в творах Шевченка засвідчують його добру обізнаність у галузі історії та побуту Давнього Риму (кесар, раб, тіара, патрицій, конглав, терма, гладіатор, амфора тощо), Давньої Греції (гінекей, гетера, вісон тощо), Іудеї (фарисей, бурнус, равві, єсей, хітон тощо), а також Малої Азії, Близького Сходу, Єгипту, Європи (сарацин, копт, фараон, ...

Даль Володимир Іванович

План 1. Біографія 2. Даль і Пушкін 3. Даль і Шевченко 4. Літературна діяльність Володимира Даля 1. Біографія У листопаді 2001 року виповнилося 200 років із дня народження Володимира Івановича Даля, козака Луганського, як він сам себе називав. Якби навіть він створив “Толковый словарь живого великорусского языка” науковець, вже прославив би своє ім'я. Цій роботі В. І. Даль присвятив близько піввіку! Але Даль був не тільки лексикографом, а й талановитим хірургом, етнографом, морським офіцером, інженером-самоучкою, ...

Еквівалентність тексту при відображенні функціонально-ситуативного змісту оригіналу

ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………… .3 1. Види перекладацької еквівалентності…………………… .6 2. Характеристика еквівалентності 2 типу……………………………7 3. Причини зміни способу опису ситуації при перекладі ………… 11 4. Роль функціонально-ситуативного змісту висловлення у досягненні еквівалентності при перекладі……………… ………………………… 14 ВИСНОВОК .16 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 17 ВСТУП Одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність ...