Search:

Проблема реконструкції наукового знання

13. Жак Деррiда у Москвi. -М.,1992.

14. Чуйко В.Л. Про методологiчну недосконалiсть монiзму// Фiло­­­софськi читання пам'ятi Павла Копнiна -К.,1997.

15. Чуйко В.Л.Конструирующее мышление и технологическое приме­­­нение науки//Философские проблемы современного естествознания. -Вып. 72. -К.,1990.

16. Кондаков Н.И. Сравнение // Логический словарь-справочник. -М.,1975.

17. Рижко В.А. Концепцiя як форма наукового знання. -К.,1995.

18. Категории диалектики, их развитие и функции. -К.,1980.

19. Кузанский Н. Сочинения в двух томах. -Т.1. -М.,1979.

20. Ильенков Э.В. Проблема противоречия в логике//Диалектичес­­­кое противоречие. -М.,1979.

21. Декарт Р. Сочинения в 2-х тт. -Т.1. -М.,1989.

22. Эмпирик С. Сочнения в 2-х тт. -Т.2. -М.,1976.

23. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. -М.,1988.

24. Дэвидсон Д. Пост-аналитические перспективы//Американский философ: Беседы с Куайном, Дэвидсоном и др. -М.,1998.

25. Чуйко В.Л. Гносеологiчний аналiз класичних методологiй фiлософiї науки// Вiсник Київського унiверситету iменi Тараса Шев­­­ченка. -Вип,26.-К.,1997.

26. Кант И. Критика чистого разума. -Симферополь,1998.

27. Кант И. Пролегомены. -М.,1934.

28. Касавiн I.Т. "Мiграцiя. Креативнiсть. Текст. Проблеми нек­­­ласичної теорiї пiзнання". -М.,1999.

29. Лук'янець В.С., Кравченко О.М., Озадовска Л.В. Сучасний на­­­уковий дискурс: оновлення методологiчної культури. -К.,2000.

30. Дубинин Н.П. Что такое человек. -М.,1983.

31. Энгельс Ф. Диалектика природы//Маркс К., Энгельс Ф. Соч.2-е изд.-Т.20.

32. Салтовський О.I. Основи соцiальної екологiї. -К.,1997.

33. Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность. -М.,1996.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Методи наукового-пізнання. Суть наукової теорії

ВСТУП Однією з якостей, що відрізняє наукове знання від ненаукового, є його системність. Це означає, що той емпіричний матеріал яким володіє наука, відповідним образом організований, зведений в певні класи і групи. Наукове знання має надто складну структуру, воно складається з безлічі самих різноманітних елементів. На "мікроскопічному" рівні науки можна виділити, наприклад, такі елементи, як поняття, судження, умовиводи,що добре відрізняються одне від одного за рядом формальних якостей. Однак вони не висловлюють ...

Конвенціональна реконструкція основоположень висновків у науці

Визнання "пiзнавальностi природи" супроводжується в Пуанкаре чи­­­сельними зауваженнями i обмеженнями. Вiн вважає, що наука "може осягнути... не речi самi по собi, як думають наївнi догматики, а лише вiдношення мiж речами; i поза цими вiдношеннями немає пiзна­­­ваної реальностi"[3. -с.268]. Проте, це твердження частково спрос­­­товується iншим висловом самого Пуанкаре: "Сказати, що наука не має об'єктивної цiнностi, тому що ми взнаємо за нею тiльки вiдно­­­шення, означає розмiрковувати ...

Причини, виникнення і сутність інформації

Людина отримує різноманітну інформацію про навколишній світ, сприймає всі його різноманітні сторони за допомогою сенсорної сис­теми чи органів чуття. Наприклад: люди­на бачить на своєму шляху автомобіль, що рухається, і відходить убік; шум грому, що наближається, змушує людину сховатися, — і таких прикладів можна навести безліч. Отримана інформація передається в мозок людини; він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам. Залежно від характеру одержуваної інфор­мації, її цінності буде визначатися ...