Search:

Теорії індустріального суспілства

і У «Новому індустріальному суспільстві» Гелбрейт намагається комплексно розглянути всю економічну систему капіталізму, яку зв'язує з технічним прогресом. Технічний прогрес у нього є сутніс­тю, що саморозвивається, породжує сама себе. Технічний прогрес і організація визначають економічну форму суспільства..]

Гелбрейт виділяє дві форми капіталістичної економіки з погляду рівня техніки, масштабів виробництва і форми організації підпри­ємств — великі корпорації і дрібне виробництво. Дрібне виробницт­во не відіграє значної ролі в сучасній економіці, її основу станов­лять великі корпорації, породжені передовою технікою. Частину економіки, репрезентовану великими корпораціями, Гелбрейт нази­ває «індустріальною системою», котра й визначає суть «нового індустріального суспільства». «...Індустріальна система, — писав він, — це визначальна риса «нового індустріального суспільства»2.

^ Індустріальна система, за Гелбрейтом, у свою чергу, визначаєть­ся високорозвиненою технікою, котра зумовлює всі інші її ознаки:

панування корпорацій у вирішальних сферах економіки; необхід­ність великих капіталовкладень; ускладнення умов і зростання ви­трат часу на виконання завдань, що постають перед виробництвом у зв'язку зі збільшенням ролі наукових досліджень і необхідності на­лежних лабораторних випробувань; підвищення вимог до кваліфіка­ції робітників і керуючих корпораціями; і, нарешті, потреба у лікві­дації ризику для великих корпорацій, котра потребує планування.

' Gruchy A. Contemporari Economic Thought. — Clifton, 1972. — P. 8.

2 ГэлбрейтДж. Новое индустриальное общество. — М., 1969. — С. 45.

482


В «індустріальному суспільстві» зростає і роль держави, яка му­сить узяти на себе частину витрат для забезпечення технічного про­гресу і зменшення ризику підприємств від його запровадження. Тобто саме техніка визначає всю економічну структуру суспільства.

Гелбрейт виокремлює два рівні розвитку корпорацій: «підприєм­ницьку» і «зрілу». У «підприємницькій корпорації» (20—30-ті pp. XX ст.) господарем і керівником був окремий капіталіст, власник капіталу. Його основною метою була максимізація прибутку. Конт­роль над корпорацією зумовлювався капіталом підприємця, а не йо­го компетентністю. Така корпорація не потребувала планування і державного втручання.

На зміну «підприємницькій корпорації» приходить «зріла корпо­рація». Цей перехід зумовлений технічним прогресом, його вимога­ми. «Зріла корпорація» — це колективна організація, тому приватна власність замінюється «суспільною капіталістичною власністю». На чолі «зрілої корпорації» стоїть не окремий підприємець, а «техност-руктура», до якої переходить влада.

Що розуміє Гелбрейт під «техноструктурою»? Він визначає її, як «союз знань і кваліфікації». Це основний керівний персонал великих корпорацій, який складається із людей, що спеціалізуються на кері­вництві виробництвом, збутом, фінансами, корпоративним плану­ванням, тобто тих, хто приймає рішення. Він підкреслює, що це ке­руючий інтелект — мозок підприємства.Ще група людей (не тільки менеджерів), яка «охоплює всіх, хто володіє спеціальними знання­ми, талантом або досвідом групового прийняття рішень»'. Саме цю групу людей Гелбрейт пропонує назвати «техноструктурою».

Перехід у корпораціях влади до «техноструктури» змінює й мету діяльності корпорацій. Передовсім вона відображає не особистий ін­терес підприємця, а суспільний, керується не максимізацією прибу­тку, а суспільною метою. На перший план «техноструктура» ставить економічне зростання, яке сприяє ефективному функціонуванню корпорації, що відповідає як інтересам суспільства, так і її власним інтересам. Ефективне функціонування корпорації забезпечує висо­кий рівень дивідендів. Отже, має місце узгодження інтересів суспі­льства, корпорацій і індивідів. Але Гелбрейт неправомірно відриває прибуток акціонерів (дивіденди) від решти прибутку корпорації. Неправомірним є й визначення грошових доходів «техноструктури» як заробітної плати, що нібито не заохочує її максимізувати прибу­ток корпорації в цілому.

Важливою рисою «індустріальної системи» Гелбрейт називає планування, яке теж породжується розвитком науки і техніки. Вели­ка корпорація з її складною технікою, значними капіталовкладення-

' ГэлбрейтДж. Назв. тв., с. 113.

483


Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Формування і становлення первіснообщинного ладу на території України

Формування і становлення первіснообщинного ладу на території України Географічне становище як чинник історичного розвитку України. Господарська діяльність людини в первісну епоху. Економічний розвиток рабовласницьких держав Північного При Чорномор'я. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Географічне становище як чинник історичного розвитку України Характерною рисою географічного становища України є її розташування між Центральною Європою та Азією. Із Європою Україна була з'єднана карпатськими ...

Ранній інституціоналізм

У рамках раннього інституціоналізму склались три основні на­прями: 1) соціально-психологічний, 2) соціально-правовий, 3) емпі­ричний (кон'юнктурно-статистичний). Соціально-психологічний Інституціоналізм. Торстен Веблен (1857—1929). Син норвезького селянина-емігранта, Веблен здобув ступінь доктора наук в Иєльському університеті, підготувавши ди­сертацію про етику Канта. 1899 року Веблен опублікував свою пер­шу працю «Теорія бездіяльного класу», в якій дав глибоку критику капіталізму з його культом грошей. Цій проблемі ...

Еволюція неокласичних ідей у ХХ ст

Реферат Монополізація економіки, виникнення державно-монополістич­ної форми власності, усесвітня економічна криза 20—30-х pp. поста­вили під сумнів основні постулати ортодоксального неокласицизму. Вихідний принцип неокласиків — принцип лібералізму, згідно з яким вільне ціноутворення і ринковий спосіб розподілу доходів обумовлюють прийняття економічними суб'єктами оптимальних го­сподарських рішень, що має своїм наслідком урівноважування по­питу і пропозиції, був підірваний. Остаточного удару основоположним принципам ...