Search:

Теорії індустріального суспілства

Ясна річ, концепція Белла, як і інші концепції «трансформації капіталізму», спирається на реальні факти, тенденції капіталістично­го розвитку. Проте вона відображає лише поверхові уявлення про ці процеси. Справді, у процесі науково-технічної революції зростає роль науки, попит на кваліфіковану робочу силу, підвищується ква­ліфікація фахівців. Але наука не була і не може бути незалежною від соціальних умов, самодостатньою силою в суспільстві.

Теорія «конвергенції». З теоріями соціальної трансформації капіта­лізму тісно зв'язана теорія конвергенції. Термін «конвергенція» пере­кладається як «наближення», «зближення». У природознавстві він означає виникнення в процесі еволюції у відносно далеких груп органі­змів однакових рис у будові і функціях унаслідок їхньої життєдіяльно­сті за схожих умов навколишнього середовища. Зарубіжні економісти й соціологи застосовували цей термін до аналізу явищ суспільного життя. Вони стверджували, що капіталізм і соціалізм під впливом суча­сного індустріального розвитку набувають спільних рис, зближуються, зливаються в якесь «змішане суспільство». Воно не буде ні капіталіс­тичним, ні соціалістичним, а втілюватиме переваги обох систем.

З обгрунтуванням теорії «конвергенції» у 50-х pp. XX ст. висту­пили економісти й соціологи П. Сорокін (США), Р. Арон (Франція), В. Бакінгем (США). Значного поширення теорія набула у 60-х pp., завдяки працям таких учених, як У. Ростоу (США), Ян Тінберген (Голландія), П. Дракер (США), Дж. Гелбрейт (США) та інші.

Як і розглянуті теорії «індустріального» і «постіндустріального суспільства», теорія «конвергенції» не є якоюсь цільною науковою гіпотезою. Її автори користуються різними аргументами на захист своєї позиції, по-різному описують «змішане» суспільство.

Ідею конвергенції поширювали на всі сфери суспільного життя, але її засадною частиною є економічне й технологічне обгрунтуван­ня конвергенції.

Широкої популярності набув технологічний варіант «конверген­ції» Дж. Гелбрейта. Майбутнє індустріальної системи він зв'язував з

487


конвергенцією двох систем. Ніщо, зазначав Гелбрейт, не дає змоги краще заглянути в майбутнє індустріальної системи, ніж встанов­лення факту конвергенції. Злиття двох систем відбувається внаслі­док розвитку однакової технологічної структури виробництва. У праці «Нове індустріальне суспільство» Гелбрейт писав, що «сучас­на індустріальна техніка підпорядковується певному імперативу, який виходить за рамки ідеології». Саме він диктує вимоги суспіль­ству. Відмінності між країнами, що перебувають на вищому щаблі індустріалізації, якими б великими вони не були за номенклатурою, під впливом власних потреб індустріальної техніки і зв'язаної з нею організації виробництва зменшуються дедалі більше.

Неминучість «конвергенції» Гелбрейт пояснював тим, що великі масштаби сучасного виробництва, притаманні розвинутим капіталі­стичним і соціалістичним країнам, потребують «приблизно схожої системи планування і організації» . Він наголошує на необхідності державного регулювання економіки.

Отже, Гелбрейт до проблеми «конвергенції» двох систем підхо­дить з погляду розмірів виробництва, його техніко-організаційної сторони і ігнорує відмінності у сферах власності.

Голландський економіст Я. Тінберген процес «конвергенції» уявляв як «сприйняття» певних принципів і «переборення» інших. Майбутнє «конверговане» суспільство не сприйме притаманних со­ціалізмові суспільної власності, централізованого планування (яке має набрати децентралізованого характеру), зрівняльного розподілу тощо. Щодо капіталізму, то тут посилиться планування, зростатиме роль державного сектора і державного регулювання економіки. У результаті наближення системи «Сходу і Заходу» до якоїсь середини виникне, на думку Тінбергена, «змішана система», яка уможливить досягнення суспільного оптимуму.

Французький соціолог Р. Арон визнає наявність спільних рис і для капіталізму і для соціалізму: індустріалізація, урбанізація, роз­виток освіти. Він критикує марксистський формаційний підхід до аналізу суспільного розвитку, заявляє, що він не виправдав себе, що фактом такого розвитку став плюралізм. І капіталістична, і соціаліс­тична економічні системи розвиваються і змінюються. У процесі розвитку відбуваються «спільні для обох систем» зміни. Арон не ставив завдання дати чітке прогнозування майбутнього, хоч і вису­вав ідею плюралізму всесвітнього розвитку, для якого характерним є існування індустріальних суспільств різного типу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Бусідо, як засновник економіки Японії

План Вступ 1. Період розвинутого феодалізму – період становлення самураїв, як класової величини 2. Основні риси філософії буси до, лягли в основу свідомості сучасності Вступ Бусидо – це кодекс поведінки самураїв у Японії в середні віки, в основі якого лежавши бойовий дух воїнів та презирливе ставлення до робочого населення. Обов'язково передбачалось самогубство в разі нешанобливого ставлення до честі самурая. Самураями у феодальній Японії були світські феодали, починаючи від крупних властителів і ...

Господарство України між першою і другою світовими війнами

План. Економічна політика українських урядів доби національно-визвольної революції (1917-1919 рр. ). Економічні експерименти більшовиків в Україні: «воєнний комунізм» та неп. Сталінська індустріалізація в Україні: хід, особливості, наслідки. Колективізація сільського господарства та її наслідки в Україні. Економічний розвиток західноукраїнських земель у 20-30-их роках. Економічна політика українських урядів доби національно-визвольної революції (1917-1919 рр. ). Господарство України доби національно-визвольних змагань ...

Кембріджська економічна школа. Економічні погляди А.Маршала

У 90-х роках ХIХ ст. в Англії сформувалася так звана кембріджська економічна школа,засновником якої був Альфред Маршал (1842-1924).Ця школа за своїм впливом на економічну думку не поступалася австрійській і започаткувала так званий неокласичний напрям. Навукові заслуги Маршала в царині єкономіки на Заході іноді навіть порівнювали з відкриттями Коперника в астрономії. Автор відомої праці “Принципи політичної економії”.Саме він ввів у вживання такий термін як “єкономікс”підкресливши тим самим своє розуміння предмету ...