Search:

Теорії індустріального суспілства

У. Ростоу зіставляє деякі техніко-економічні показники двох сис­тем (норму нагромадження, рівень виробництва і споживання на душу населення) і робить висновок про переваги капіталізму. Що ж

' ГэлбрейтДж. Новое индустриальное общество, с. 453.

488


до соціалістичних країн, то, відмовившись від свого суспільно-політичного ладу, вони наблизяться до капіталізму.

М. Дюверже (Франція) майбутнє соціалізму і капіталізму уявляв як систему «демократичного соціалізму», яка утвориться в результа­ті неминучих процесів лібералізації на Сході і соціалізації на Заході. Буде відбуватися мирне автоматичне зближення двох систем.

Для доказу процесів «конвергенції» широко використовувалась проблема зростання впливу держави на економічне життя в капіта­лістичних країнах. Це стало підставою для заяв про те, що соціалізм і капіталізм подібні в тім, що в них здійснюється державний конт­роль над економікою.

В обгрунтуванні теорії «конвергенції» західні вчені зверталися не лише до економічних, а й до загальносоціологічних аспектів, вони поширювали ідеї «конвергенції» на всі сфери суспільного життя. Соціологічна аргументація «конвергенції» полягає у визна­ченні спільних рис двох систем в галузі виховання, освіти, культу­ри, мистецтва, науки. Так, П. Сорокін у праці «Соціологічне і культурне зближення між Сполученими Штатами і Радянським Союзом» підкреслював певну схожість систем виховання й освіти в США і СРСР. Він намагався також встановити схожі тенденції в розвитку соціальних наук і філософії. Ця схожість, на його думку, полягає в тім, що значна частина радянських учених не стоїть нібито на позиціях діалектичного матеріалізму, тоді як значна час­тина американських учених більш схильна до матеріалістичного світогляду.

Яким же уявляли собі західні теоретики майбутнє «конвергова­не» суспільство?

Так, американський економіст В. Бакінгем у праці «Теоретичні економічні системи. Порівняльний аналіз» (1958) зазначає, що в ре­зультаті конвергенції виникне «єдиний загальний економічний лад» на капіталістичній основі. Три з чотирьох визначальних основ капі­талізму будуть включені в нову систему: приватна власність, еконо­мічні стимули і мотив прибутку, ринкова система.' У Р. Арона мож­ливий шлях «синтезу» двох систем — це організація соціалізму на основах капіталістичних принципів. Що ж до капіталізму, то він не створює перешкод розвиткові продуктивних сил і тому заміна капі­талізму соціалізмом не є необхідною.

Я. Тінберген — прихильник «синтезу деяких елементів капіталі­стичної ефективності і соціалістичної рівності».

Французький економіст Ф. Перру писав про створення «всесвіт­ньої економіки», яка б об'єднувала протилежні системи і була б здатною задовольнити потреби всіх людей.

' Bakingliam W.S. Theoretical Economic Sistems. A Comparative Analisis. —N.-Y., 1958. — P. 484.

489


Д. Белл заявляв, що СРСР і США схожі як індустріальні суспіль­ства, а вимоги науково-технічної революції зумовлюють їх «конвер­генцію» у вигляді «нового типу централізовано-децентралізованої ринково-планової системи»'.

Різні варіанти і відтінки теорії «конвергенції» не дають підстав твердити про їх суттєві відмінності. Пропагуючи зближення соціалі­зму і капіталізму, більшість теоретиків «конвергенції» насправді ма­ли на увазі поглинання соціалізму капіталізмом. Абсолютно відвер­то про це писав професор Колумбійського університету, помічник з питань національної безпеки при президенті Дж.Картері 3. Бжезин-ський. У праці «Політичні системи США і СРСР» (1964), написаній разом із соціологом С. Хантингтоном, автори констатували процес зближення СРСР і США.

Але разом з тим вони підкреслювали, що цей процес виявиться насправді у збереженні принципово важливих аспектів капіталісти­чної системи і відмиранні ознак соціалізму, зокрема комуністичної партії і її монополії на владу. «Таким чином, — робили висновок ав­тори, — за ближчого розгляду виявляється разюча обставина -—?' більшість теорій так званої «конвергенції» в дійсності постулюють не «конвергенцію», а поглинання протилежної системи»2.

Як відомо, марксистська література не просто критично оціню»* вала теорію «конвергенції», а називала її «міфом» і бачила її при?* значення у спробах захистити капіталізм і спростувати досягнення соціалізму. Арбітром у вирішенні цієї проблеми стала практика. І не випадково 3. Бжезинський у праці «Холодна війна і її наслідки» пи­сав: «Замість теорії «конвергенції» двох конкуруючих систем, що її колись вихваляли, реальність виявилась однобічною конверсією».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Наслідки економічної кризи 30-х років XX століття для країн Західної Європи

План 1. Вступ 2.Передумови світової економічної кризи 3.Розгортання кризи та її наслідки для країн Західної Європи 4. Економічна політика урядів щодо подолання кризи: а) План економії Дж. Мея в Англії б) Антикризові заходи уряду Франції. Політика Народного фронту в) Плани Ч. Дауеса і О. Юнга в фашистській Німеччині 5. Висновок 6. Список використаної літератури Вступ Хоча більшість економістів і вважали, що в 20-х роках ХХ ст. настала епоха „вічного” процвітання, поза увагою залишилося те, що поряд з прискореним ...

Неокейнсіанські теорії економічного зростання

Неокейнсіанські теорії стали розвиватися, долаючи вузькі місця концепції Кейнса. Аналізуючи економіку капіталістичних країн у 30-ті pp., він неминуче мусив виходити з умов її глибокої стагнації. Відтак кейнсіанська теорія була статичною, бо брала економіку у рівновазі, а не у стані динаміки. Вона майже не розглядала довго­строкових, перспективних тенденцій, оскільки була тільки спробою пояснити сучасний Кейнсу стан економіки, з'ясувати умови «повної зайнятості». У післявоєнні роки на перший план соціально-економічного ...

Зародження і особливості економічної думки Київської Русі

Історія економічної думки України часів раннього та класичного середньовіччя зв'язана з добою Київської Русі — першої держави на українській етнічній території. Літературними джерелами, що з них можна дізнатися про економічні погляди тієї доби, є літописи, уго­ди, грамоти князів, кодекси й записи норм світського й церковного права тощо. Визначною пам'яткою соціально-економічної та полі­тичної літератури доби Київської Русі є «Руська правда» — зведен­ня законів давньоруського права XI—XII ст. Відомі 106 списків ...