Search:

Економічна думка на початку ХІХ ст. в Росії

Реферати » Історія економічних вчень » Економічна думка на початку ХІХ ст. в Росії

На початку XIX ст. в Росії панував феодально-кріпосницький лад. Зародження капіталістичних відносин супроводжувалось зрос­танням суспільного поділу праці, розвитком промисловості й торгі­влі. Основною формою організації промисловості була мануфакту­ра, яка грунтувалася переважно на праці кріпаків.

Промисловість, що народжувалась, потребувала фінансової і кре­дитної допомоги держави, а також захисту від іноземної конкуренції. Незважаючи на перешкоди формується буржуазна власність. Поси­люється процес розпаду феодальних відносин. Значну роль у цьому процесі відігравало купецтво. Усе це позначилось на формуванні но­вих (порівняно з XVIII ст.) ідей і теорій. Проте в цілому можна зазна­чити, що основною економічною проблемою був пошук шляхів на­родногосподарського розвитку, зв'язаний із кризою кріпосництва.

Економічні ідеї консервативного дворянства. Представники консервативного та реакційного дворянства виступали за збережен­ня кріпацтва і самодержавства. Вони ідеалізували становище селян і їх відносини з поміщиками. Ці погляди обстоювали й такі провідні російські журнали, як «Вісник Європи» й «Дух журналів», друкую­чи статті, автори котрих не лише захищали і виправдовували кріпа­цтво, а й вихваляли його. Так, «Дух журналів» намагався довести, що життя російського селянина «безтурботне і щасливе», а відноси­ни між поміщиками і селянами мають «сімейний характер» і є знач­но людянішими, ніж становище селян в інших країнах, де немає кріпацтва. Про це, зокрема, писав дворянин Правдін у статті «Порі­вняння російських селян з іноземними» (1817).

На сторінках журналу пропагувалась думка про переваги панщи­ни перед оброком. Якщо поміщики й погоджувались на введення оброку, то виступали за його збільшення.

Навіть розробляючи з доручення уряду проекти звільнення се­лян, консерватори намагалися всіляко обмежити й ускладнити цей процес. Так, проектом графа О. А. Аракчеева передбачалось не зві­льнення селян, а лише переведення їх у категорію державних, тобто у власність держави. Аракчеев пропонував викупити селян з землею в поміщиків за згодою останніх. Кількість землі, яку передбачалось залишити селянам, не повинна була перевищувати двох десятин на ревізьку душу. А це означало, що в поміщиків лишилося б більше половини землі, що була досі в користуванні селян.

Інший державний діяч того часу Є. Ф. Канкрін, який теж з дору­чення Олександра І розробляв пропозиції щодо звільнення селян, виходив з того, що цей процес має бути повільним. Поетапне вирі­шення проблеми кріпацтва він пропонував здійснити не менш ніж за 60 років.

Консервативне дворянство не лише намагалось зберегти фео­дальні відносини на селі, а й виступало проти розвитку промислово­сті. Одним із аргументів на користь збереження натурального сіль­ського господарства і проти розвитку промисловості той самий Канкрін називав неминучість появи пролетаріату.

Ліберальне дворянство. Погляди ліберального дворянства на проблеми народногосподарського розвитку були в цілому прогре­сивними. Вони підтримували розвиток у країні нових економіч­них відносин. Представники ліберального дворянства, котрі посі­дали високі урядові посади, пропонували економічні реформи, які б сприяли розвитку капіталістичних відносин. Так, відомий дер­жавний діяч Росії початку XIX ст. М. М. Сперанський розробляв проекти сприяння буржуазії, що народжувалась. Він ставив питан­ня і про необхідність реформування державного управління в цьому ж напрямі.

Видатний державний і громадський діяч М. С. Мордвинов був монархістом і сподівався, що самодержавство здійснить економічні реформи. Економічну відсталість країни Мордвинов пояснював не­достатнім розвитком промисловості'. Він був прихильником розви­тку мануфактурного виробництва, створення банків. Мордвинов (як і Сперанський) обгрунтував необхідність протекціоністської полі­тики для Росії. Щоправда, протекціоністська політика, котру прого­лошував Мордвинов, була суперечливою. Він намагався лише з до­помогою високого мита захистити вітчизняну промисловість від іноземної конкуренції і сприяти тим самим ЇЇ розвитку за збережен­ня кріпацтва.

Якщо представники реакційного дворянства виступали проти розвитку промисловості, то Мордвинов беззастережно наголошував на тому, що розвиток промисловості є однією з умов успішного роз­витку сільського господарства. «Кожний, хто бажає добра сільсько­му жителю, — писав він, — має бажати поширення в країні фабрик. Фабрики збільшують і заохочують його посіви.,.»2

Проекти перетворень у сільському господарстві були в лібералів менш прогресивними. Так, Сперанський гостро засуджував кріпацт­во, наголошував на необхідності його скасування. Але в конкретних рекомендаціях щодо його ліквідації він виходив з необхідності до­тримуватись обережності, поступовості. Швидкими непродуманими діями можна, на думку Сперанського, зашкодити сільському госпо­дарству.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Економічна думка в Росії

План Економічні погляди декабристів. Економічні проблеми в працях революційних демократів. Вступ: На економічній думці ХІХ ст. позначились особливості історичного розвитку країни. Ліквідація кріпацтва прискорила розвиток капіталізму, як у промисловості, так і сільському господарстві. У суспільному житті все більш вагомішою стає політична економія як наука. На початку ХІХ ст. в російських університетах, ліцеях, гімназіях впроваджено обов’язкове вчення п/е. 1. Під назвою декабристів в історію ввійшли дворянські ...

Зародження класичної буржуазної політекономії у Франції. Економічні погляди П. Буагільбера

ПЛАН Вступ 1. Зародження класичної буржуазної політекономії у Франції. Економічні погляди П. Буагільбера 2. Подальша вульгаризація буржуазної політекономії (30-50 р. XIX ст.). Економічні погляди Сеніора, Кері 3. Макроекономічна модель Кейнса. Трактування Кейнсом причин порушення рівноваги капіталістичної економіки Висновки Список джерел та використаної літератури Вступ Наука, яка закладає основи фаху будь-якого комерсанта-бізнесмена, приватного підприємця, бухгалтера-економіста і фінансиста, банківського працівника та ...

Соціально-економічний розвиток Київської Русі

За часів Київської Русі сформувалося феодальне сус­пільство в східних слов'ян. У цілому становлення фео­дальних відносин у Давньоруській державі відбувалося в загальноєвропейському руслі: від державних форм до сеньйоріальних (вотчинних). Цей процес був складним, три­валим і розгортався поетапно. Спочатку в IX ст. форму­ється система експлуатації всього вільного населення військовою знаттю (князем та дружиною). Основним еле­ментом цієї системи була данина, «полюддя». У X ст. стався переворот у поземельних відносинах: князі ...