Search:

Сонячні та місячні затемнення

Сонячне затемнення виглядає таким видовищним тому, що Сонце і Місяць на нашому земному небі мають майже однакові видимі розміри. Хоч Місяць у 400 разів менший за Сонце, але знаходиться майже у чотириста разів ближче до нас, ніж наша денна зірка.

Повне сонячне затемнення трапляється, як мінімум, кожного року, а найчастіше – кілька разів на рік. Проте шлях місячної тіні земною поверхнею настільки вузький, що на певному місці повне сонячне затемнення може не повторюватися століттями. Хоча трапляються на Землі такі місця, де повну фазу сонячного затемнення можна досить короткий термін спостерігати кілька разів.

Спостереження повних сонячних затемнень становить, окрім естетичного, і науковий інтерес. Так, тільки в моменти повної фази вчені отримують можливість досліджувати структуру та інші важливі характеристики сонячної корони. Таким чином, вони мають змогу краще вивчити особливості проявів активності нашої денної зірки. Крім того, за допомогою повного сонячного затемнення було доведено той факт, що світло може бути заломленим не тільки лінзою, а й гравітаційним полем. Протягом кількох затемнень зовсім поряд із Сонцем спостерігалися зірки, які насправді повинні були бути закритими від спостерігача сонячним диском. Так було отримано експериментальну основу відомого ефекту гравітаційного лінзування.

Часкові сонячні затемнення трапляються частіше. У найближчому майбутньому спостерігачі України зможуть побачити часткові фази сонячних затемнень 1 серпня 2008 року (максимальна фаза 45%) та 15 січня 2010 року (близько 1%).

Спостерігаючи сонячні затемнення, потрібно використовувати оптичні засоби тільки з спеціальними фільтрами.

МІСЯЧНІ ЗАТЕМНЕННЯ

Місяць – найближче до Землі велике космічне тіло. Місячні затемнення трапляються тоді, коли Земля закриває Місяць від Сонця.

Взаємне розташування Сонця, Місяця та Землі під час місячного затемнення.

На відміну від сонячних, місячні затемнення можуть траплятися таким чином тільки при повному місяці – коли Сонце, Земля та Місяць знову вишикуються в одну лінію. коли Сонце, Земля та Місяць знову ж таки вишикуються в одну лінію. Так, наш природний супутник опиняється в тіні нашої планети, і ми майже не маємо змоги його спостерігати. «Майже» ми кажемо тому, що насправді, на відміну від Сонця, Місяць не зникає з неба зовсім. Через те, що Земля має атмосферу, на Місяць усе ж таки попадають сонячні промені, що були розсіяні земним повітрям.

Найкраще повіт­ря пропускає червоні промені, які й мають змогу потім «дістатися» поверхні Місяця. З цієї самої причини під час повного затемнен­ня Місяць набуває забарвлення різноманітних відтінків червоного.

Як і у випадку сонячних, розрізняють часткові та повні місячні затемнення. Проте повні місячні затемнення на певному місці можна спостерігати значно частіше. Справа в тому, що у випадку сонячних затемнень Місяць, відкидаючи тінь на Землю, майже в чотири рази менший за нашу пла­нету. Таким чином, смуги тіні (де спостерігаємо повну фазу) та півтіні (у якій маємо змогу побачити тільки часткове затемнення) на поверхні Землі є досить вузькими. У випадку місячного затем­нення все навпаки: Земля відкидає тінь на Місяць. Тобто півтінь та тінь Землі є досить великими, щоб зробити можливим спосте­реження повних фаз місячного затемнення на всій нічній півкулі Землі.

Через те, що Місяць активно підсвітлюється променями, роз­сіяними в атмосфері Землі, ми не маємо змоги неозброєним оком побачити зміни, що відбуваються під час «занурення» Місяця у земну півтінь. Таке затемнення астрономи називають півтіньовим, і спостерігати його можна лише за допомогою чутливих приладів (або фотографічно).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Антонов - великий конструктор

Народився в селі Троїці (зараз Московської області). Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (1930 р.). Працював головним конструктором заводу, дослідно-конструкторських бюро. З 1962 р. — генеральний конструктор літако-будування. Професор Харківського авіаційного інституту (1976 р.). Автор наукових робіт з питань планеризму, літакобудування. Під його керівництвом створено велику кількість навчальних, транспортних та спортивних планерів і літаків, у тому числі поршневі літаки Ан-2 і Ан-14, турбогвинтові літаки Ан-10, ...

Теорія інфляційного Всесвіту

У принципі, мабуть, можна побудувати скільки завгодно різних «сценаріїв» еволю­ції Всесвіту. Але претендувати на серйозне визнання можуть лише ті з них, які здатні встановити причинний зв'язок між минулим і теперішнім. Як відомо, у XX сторіччі було розроблено теорію гаря­чого Всесвіту, що розширюється, згідно з якою фор­мування його сучасної структури було наслідком роз­ширення початкової надщільної і надгарячої плазми. Однак при розробці моделей різних стадій розширення вчені зіткнулися а цілою низкою труднощів і загадок. ...

Проблеми пізнання Всесвіту

Проблема формування структури Всесвіту, похо­дження галактик, зір і планет, зокрема і Землі, нале­жить до числа найфундаментальніших проблем сучас­ного природознавства. Дослідження цих проблем має не тільки величезне наукове, а й велике світоглядне значення. Воно сприяє з'ясуванню місця людини і людства у світобудові, вза­ємозв'язку між еволюцією матерії у Всесвіті і виникнен­ням життя, озброює науку новими переконливими аргументами проти релігійних уявлень про світ. Як ми не раз відзначали, основним питанням філо­софії є ...