Search:

Утвердження Америці статусу США

Відносини між штатами ускладнювалися також їхнім суперництвом через західні землі і конкуренцією між різними групами буржуазії. Нарешті, опозиція централізації виникала з глибоко укоріненого сепаратизму, обумовленого небажанням правлячих груп у ряді штатів поступитися навіть часткою своєї влади на користь центральної влади. Крім того, незважаючи на досягнуту до цього часу культурну й економічну спільність колоній, життя кожної з них була ще значною мірою відособлена, залишаючись джерелом відцентрових явищ. Ілюстрацією цьому може служити характерний запис у щоденнику Джона Адамса: “Філадельфія з усією її торгівлею, багатством і правильністю - усе-таки не Бостон. Мораль наших жителів багато краще; їхні манери більш витончені і приємні; вони більше схожі на англійців; у нас правильна мова, краще смак, більш красиві люди; ми перевершуємо інших духовно, наші закони більш розумні, наша релігія більш піднесена, у нас краще утворення”. Свою колонію Массачусетс Д.Адамс називав не інакше, як “наша країна”, а її делегацію в конгресі “нашим посольством”. І в цьому відношенні він не представляв виключення. Його кузен Самюел Адамс, що дотримував різних з Д.Адамсом політичних поглядів, вважав, що кожна колонія “повинна володіти в межах границь власної території суверенної і ніким не контрольованою владою”. Ще більш виразно виражався федераліст Фішер Еймс: “ми дивимося на інші штати з байдужністю, часто з ненавистю, страхом і апатією”.

Однак, поряд з факторами, що гальмували розвиток сильної влади, позитивний роль зіграли успішне завершення війни проти Англії, боротьба з контрреволюційними елементами, необхідність пошуку союзників на міжнародній арені - усе це вимагало створення сильного центрального уряду. Під тиском цих обставин конгрес прийняв у 1777 році “Статті конфедерації”, що стали першою конституцією США. Стояла ратифікація цієї конституції кожним зі штатів. Процедура сильно затяглася, зайнявши близько 3,5 років. Тільки 1 березня 1781 року “Статті конфедерації” знайшли силу закону.

Згідно “Статтям конфедерації” конгрес складався з 1 палати, депутати обиралися щорічно. Посади президента, як глави виконавчої влади ця конституція ще не заснувала.

Прийняття конституції мало позитивне значення, але об'єднання штатів носило поки в значній мірі символічний характер, тому що центральна влада залишалася вкрай слабкої. “Статті конфедерації” зберігали за багатьма штатами повний суверенітет по більшості питань. Конгрес не мав права вводити мита і податки, його спроби в 1781 і 1782 роках домогтися розширення своїх прав у цій області не увінчалися успіхом. Рішення ряду питань, що входили в компетенцію конгресу, було обумовлено необхідністю згоди 9 штатів з 13.

Власне кажучи, владі штатів залишалися повноправними хазяїнами і рішення конгресу носили для них часто лише консультативний характер.

Слабість центральної влади згубно позначалася на стані збройних сил. У.Фостер: “при наявності сильної централізованої армії війну можна було б виграти не за кілька років. А за півроку”.

До числа серйозних недоліків конституції 1777 року: вона не вносила яких-небудь змін у положення працюючих мас, залишала безправними негрів і індіанців. Супротивники американської незалежності не сповільнили скористатися цією обставиною. Граючи на тім, що англійський уряд забороняло жителям колоній переселятися за Аллеани, англійці переконували індіанців, що тільки вони нібито піклуються про їхні інтереси, а уряд США буде захоплювати індійські землі і не зупиниться перед повним знищенням індіанців. Ця агітація виявилася не даремною: Англія зуміла схилити большинство індійських племен виступити на своїй стороні.

Особливо показовим у цьому відношенні було негритянське питання. “Об'єктивне знищення рабства було 1 з центральних задач революції 1776 року. Це порозумівається тим, що становлення капіталізму в Штатах - основний процес, поставлений у порядок дня революцією - не могло відбуватися успішно на базисі рабовласницької системи,” - говорив У.З.Фостер у роботі “Негритянський народ в історії Америки”. Однак, на ділі рабство не було знищено. Скасування рабства йшло в розріз з інтересами плантаторів - рабовласників і тих кіл американської буржуазії, що були зв'язані з работоргівлею. Буржуазія півночі, виходячи з інтересів підтримки єдності з південними колоніями, уступила в цьому питанні і не наполягала на скасуванні рабства. Негри самі зверталися до конгресу з петиціями про звільнення: “вони наділені тими ж самими здібностями, що їхні хазяїни, і що рабство несумісне з Декларацією незалежності”.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Реформи спартанського законодавця Лікурга

ВСТУП. ЛИКУРГ (LYKURGOS), Легендарний спартанський законодавець (9 – 8 вік до нашої ери) (Давня Греція.). Свідчення про життя Ликурга різноманітні та противорічиві. Гречеські автори 5- 4 віку до нашої ери приписують Ликургу створення інститутів спартанського суспілного та державного устрою, дійсне створення яких було результатом довгого історичного процессу переходу від первіснообщинного строю до классового суспільства. Ликургу приписують розділення Лаконських земель з прикріпленими ілотами на рівні ділянки для спартітатів ...

Рим та Карфаген

БОРОТЬБА РИМУ ТА КАРФАГЕНУ ЗА ОПАНУВАННЯ ЗАХІДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР’Я В РОКИ ПЕРШОЇ ПУНІЧНОЇ ВІЙНИ (264 – 241 рр. до н.е.) Кожна війна має своїх героїв, антигероїв та причини, через які вона виникла. Війни без причин не буває, оскільки безглуздо жертвувати життям сотень, тисяч, мільйонів людей заради особистої втіхи, видовища чи забави. Головними причинами римо-карфагенських протистоянь є соціально-економічні протиріччя, які постають тим ядром, на основі якого можна окреслити реальну картинку минулого, зрозуміти сутність ...

Суспільний і державний лад Римської Республіки

1. Державний устрій Риму до початку ІІІ ст до н.е. Рання Республіка Політична історія V-IV ст. характеризується зміцненням республіканського ладу і боротьбою плебеїв за його демократизацію. Але, незважаючи на успіхи плебса, державний лад залишався аристократичним. Римська община мала три типи народних зборів. Куріатні коміції втратили своє значення ще на початоку Республіки. За ними зберігалося вирішення лише деяких питань сімейного права, такі як: усиновлення, затвердження заповітів і обряд наділення вищою владою ...