Search:

Проза поза межами західного світу (Японія, Росія, латинська Америка ХХ ст.)

Реферати » Література світова » Проза поза межами західного світу (Японія, Росія, латинська Америка ХХ ст.)

Урок-огляд ставить за мету ознайомити учнів із найбільш резонансними і вагомими здобутками ху­дожньої літератури поза межами західного світу. Доцільно цей урок побудувати у формі лекції з елемен­тами бесіди за таким планом; 1) художні здобутки японської прози XX ст.; 2) «література відлиги» в Росії; 3) латиноамериканська проза XX ст.

1. Художні здобутки японської прози

Ізольована від країн Західної Європи, орієнтована на збереження національно-культурної традиції Японія, починаючи з другої половини XIX ст., все ак­тивніше контактує зі світом ідей західної і слов'янської культур. Шлях, який проходить японська література кінця XIX - XX ст., багато в чому нагадує західний шлях літературного розвитку. В японській прозі також співіснують і змінюють один одного напрями, що є більш або менш близькими аналогами західного нату­ралізму, імпресіонізму, сюрреалізму, екзистенціалізму.

Ясунарі Кавабата (1899-1972) був першим з японських письменників, хто отримав у 1968 р. Но­белівську премію за майстерність, яка пристрасно ви­ражає суть японського способу мислення», втілює дух національної культури.

На початку своєї письменницької біографії Каваба­та захоплюється ідеями західного модернізму і разом з іншими письменниками засновує в японській літературі напрям, що отримав назву неосенсуалізм (нагадує західний інтуїтивізм). Водночас не менш активно Кава­бата намагається дотримуватись у своїх творах національної літературної та культурної традиції, ідеї якої у подальшій його творчості стануть домінуючими, найзначнішим твором Кавабати вважається повість «Снігова країна» (1934-1947), в якій у дусі дзен-будди-стської естетики на тлі різних пір року, в чергуванні світу реальності та уявлень, зображені стосунки токійця се­редніх років Сімамури та сільської гейші Комако. Тра­диційна для Кавабати тематика - стосунки між людьми, вічні цінності буття, які розкриваються і в багатьох інших його творах 30-х років. Крім зазначеного вже твору «Снігова країна», це такі повісті, як «Тисяча журавлів» (1951), «Голос гір» (1954), «Давня столиця» (1962). В ос­нову сюжету повісті «Тисяча журавлів» покладений опис чайної церемонії - «тядо», яка є давньою національною традицією японців, що поєднує в собі елементи мисте­цтва і філософії, символізує взаємоповагу і щирість взаємин учасників цього церемоніалу («зустріч за чаєм - це та ж зустріч почуттів», за висловом Кавабати). її учасниками в повісті стають двадцятирічний службо­вець Кікудзі і вродлива дівчина Юкіко, долі яких нама­гається поєднати вчителька чайної церемонії пані Тіка-ко. За словами Кавабати, звернення до одного з найбільш шанованих на його батьківщині національних ритуалів у його повісті мало стати «пересторогою про­ти тієї вульгарності, в яку впадають сучасні чайні цере­монії». Таким чином, письменник хотів висловити своє занепокоєння з приводу того, як його сучасники став­ляться до традицій минулого, які, на думку письменни­ка, є основою духовності нації і запорукою її збережен­ня та процвітання. Цю ж думку підкреслює і винесений у назву повісті символічний образ крилатих журавлів, які зображені на кімоно Юкіко. За уявленнями японців, вони уособлюють надію, добробут і щастя, а в повісті, як пишуть критики, ця символічна деталь свідчить про авторське «звеличення національних традицій».

Ще одним визначним представником нової японської літератури був талановитий прозаїк, драма­тург, філософ і кіносценарист Кобо Абе (1924-1993). Представник модернізму (його творчість співвідносять з екзистенціалізмом) Абе увійшов у літературу на­прикінці 40-х років. Справжній успіх письменникові за­безпечили його повісті та романи, які починають з'яв­лятися з початку 50-х років: «Стіна. Злочин Карума» (1951), «Жінка в пісках» (1962), «Спалена карта» (1967) та інші. Кобо Абе насамперед відомий як неперевершений майстер філософського роману-притчі, в якому тісно переплітаються реальність і фантастика, пробле­ми усього суспільства і окремо взятої людини. У своїх творах Абе намагається звертатися до найгостріших проблем людського буття, взятих у формі їх найгострішого вияву, підкресленого у романах за допомогою фантастики та гротеску. В центрі філософської те­матики творів Абе - проблеми відчуженості, духовної, а часто й фізичної самотності людини в сучасному їй суспільстві. Суспільство постає у романах Абе як гнітю­ча і бездушна сила, байдужа або й ворожа до духовних прагнень людини. Водночас і сама людина, намагаю­чись знайти вихід із в'язниці бездуховного буття, по­трапляє не в очікуване царство свободи, а в пастку власних ілюзій, які, по суті, є продовженням тієї аб­сурдності буття, від якої вона тікає.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Життя і творчість Шарля Бодлера

Шарль П’єр Бодлер народився в Парижі 21 квітня 1821 року. По його власному визнанню, багато хто з його предків були ідіотами чи маніяками й усі відрізнялися "жахливими пристрастями". Старший брат його Клод (від іншої матері) на 55-м року життя був розбитий паралічем і вмер, здається, у божевільному будинку майже в один час з поетом. У матері останнього в старості були паралізовані ноги. Усі ці генеалогічні дані мимоволі наводять на думку, що Бодлер вже в своїй крові носив, можливо, задатки тієї страшної хвороби, яка ...

Основні тенденції та напрями розвитку літератури кінця ХІХ початку ХХ століття. Вплив філософських вчень на розвиток літератури

Початок нового століття був охарактеризований великими зрушеннями у мистецтві і в літературі. Особливого впливу зазнало мистецтво після усвідомлення того, що “померли всі боги, залишилась одна людина” (Фрідріх Ніцше). Людина стає центром художнього твору і уособлює в собі цілий світ, який є високодуховним, але одночасно оригінальним та сповненим протиріч. Завданням письменників стає пізнання внутрішнього світу людини, її духовної еволюції, її місця у всесвіті та в історії людства. Найбільш, впливовою філософською течією ...

Генріх Гейне

ГЕНРІХ ГЕЙНЕ (1797—1856) Німецький поет, прозаїк, есеїст Генріх Гейне народився в ро­дині єврейського торговця Самсона Гейне й Бетті ван Гельдерн у місті Дюссельдорфі, на Рейні. Рейнська область була економіч­но більш розвиненою, ніж інші. Тут уже 1805року з приходом французьких військ були скасовані феодальні повинності й вве­дене більш прогресивне законодавство. Отож, з раннього віку Гейне мав змогу бачити не лише феодальну відсталість країни, але й паростки нової Німеччини. З 1810 по 1812 рік Генріх на­вчався у ...