Search:

Проза поза межами західного світу (Японія, Росія, латинська Америка ХХ ст.)

Неординарним і цікавим явищем у поезії 60-70-х років стала також так звана авторська (або бардівська, як її ще називають) пісня, її найвищі досягнення цього періоду пов'язують з іменами Булата Окуджави та Во­лодимира Висоцького.

Булат Окуджава (1924-1997) увійшов у пісенну поезію як тонкий лірик, заглиблений у природу людсь­ких почуттів, співець Арбата. Його піснями, які тиражу­валися через магнітофонні записи, захоплювалась уся країна, а його перу належать збірки «Лірика» (1956), «Острови» (1959), «Веселий барабанщик» (1964), «Бе­резень великодушний» (1967), «Арбат, мій Арбат» (1976). У своїх піснях Окуджава звертався до різноманітної тематики, але найбільше — до теми кохання, природи, взаємин людей, філософських проблем їх­нього буття.

Володимир Висоцький (1938-1980) прожив ко­ротке, але надзвичайно яскраве, сповнене глибокого духовного змісту життя. Він написав близько 600 пісень, зіграв велику кількість ролей у кіно та театрі. За життя Висоцького не друкували, але більшу частину його пісень уся країна знала напам'ять. Основні теми його пісень - тема кохання, війни, справжньої чо­ловічої дружби, поведінки людини в екстремальних умовах, тема іронічної критики моральних та соціаль­них недоліків сучасного суспільства.

3. Латиноамериканська проза XX ст.

Ще один яскравий феномен літературного розвит­ку XX ст., що визрів поза межами західного світу, дослідники пов'язують із розквітом приблизно з 30-40-х років латиноамериканської прози, яку представляють кубинець Алехо Карпентьєр, гватема­лець Мігель Анхель Астуріас, мексиканці Хуан Рульфо та Карлос Фуентес, бразилець Жоан Гімераенс Роза, парагваєць Аугусто Роа Бастос, аргентинці Хуліо Кор-тасар та Хорхе Луїс Борхес, колумбієць Габріель Гарсіа Маркес, перуанець Маріо Варгас Льоса та інші. Для позначення художньої своєрідності латиноамери­канського роману використовують термін «магічний реалізм», під яким розуміють такий художній метод або напрям, що, на відміну від традиційного реалізму, поєднує достовірність і об'єктивність зображення з елементами чудодійності, міфу, фантастики.

Латиноамериканський роман - це складне і бага­товимірне явище, в якому умовно виділяють дві ос­новні тематичні гілки - метафізичний і міфологічний роман. Обидві гілки є різновидами одного напряму - магічного реалізму, обидва поєднують елементи ре­альності та фантастики, але якщо при цьому міфо­логічний роман спирається переважно на фольклор та міфологічні вірування корінних народів Латинської Америки, то метафізичний роман у першу чергу спря­мований на інтелектуальний потенціал сучасної філо­софської та естетичної думки.

Принципи метафізичного роману знайшли найбільш послідовне відображення у творчості визнач­ного аргентинського прозаїка Хорхе Луїса Борхеса (1899-1986). Він дебютував у 1919 р. віршами і перек­ладами в модерністських журналах. Починаючи із се­редини 30-х років, один за одним з'являються прозові твори Борхеса: «Всесвітня історія безчестя» (1935), «Історія вічності» (1936), «Вимисли» (1944), «Алеф» (1949), «Нові розслідування» (1952), «Повідомлення Броуді» (1970), «Книга піщинок» (1975). Свою творчість Борхес ділив на два великі цикли. Перший з них -«Міфологія передмістя» (збірки «Жар Буенос-Айреса, «Повідомлення Броуді» та інші), присвячений змалю­ванню побуту, національних звичаїв, колориту життя мешканців старих кварталів Буенос-Айреса. Більш важливим і показовим для вияву художньої скоьрі^ності прози Борхеса є другий цикл — «Ігри з ча­сом і безкінечністю» (збірки «Вимисли», «Алеф», «Кни­га піщинок» та інші). Тут знайшли відображення найго­ловніші художні принципи прози письменника: підкреслена метафоричність, інтелектуальна витон­ченість художнього задуму, можливість паралельних або й взаємовиключних інтерпретацій поданого сюже­ту, звернення до філософських та метафізичних проблем буття людини, гра з читачем, що реалізується че­рез розгорнуту систему прихованих натяків та цитат з якнайширшого спектру творів світової літератури, тісне поєднання реального і фантастичного.

Якщо Борхес вважається засновником «ме­тафізичного» відгалуження латиноамериканського ро­ману, то найбільш авторитетним представником його «міфологічної» гілки виступає Габріель Гарсіа Маркес.

Підсумок уроку допоможе підбити бесіда за такими запитаннями. Перший блок запитань сто­сується японської літератури. Охарактеризуйте ху­дожні здобутки японської прози кінця ХІХ-ХХ ст. Про­аналізуйте творчий шлях Ясунарі Кавабати, проблема­тику та ідейну спрямованість його творчості. Визначте національну своєрідність творчості Кавабати, роз­крийте зміст його повісті «Тисяча журавлів». Які проб­леми відображені в творах Кобо Абе? У чому сенс поєднання у його творах елементів реалізму та фан­тастики? Визначте провідні мотиви його творів. По­ясніть проблематику та символічну основу роману Ко­бо Абе «Людина-коробка».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Найвидатніший єврейський письменник – Шолом-Алейхем

Ніхто не знає, що таке смерть; Можливо, це навіть щастя. Так говорить Платон. А я говорю: Можливо, це і щастя, але позбав мене, Боже, цього щастя. Шолом Алейхем народився 2-го березня 1859 року в Україні в місті Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький ). Більша частина його життя пройшла в Україні. Чимало сторінок його повістей і оповідань присвячено описам української природи; його герої, як і він сам, добре знають українські пісні, вірші великого Кобзаря – Т. Г. Шевченка, із їхніх уст часто сипляться українські ...

Джек Лондон

ДЖЕК ЛОНДОН (1876—1916) Народився 12 січня 1876 року в Сан-Франциско. При наро­дженні одержав ім'я Джон Чейні, але вісім місяців по тому, коли мати вийшла заміж, став Джоном Гріффітом Лондоном. Мати письменника — Флора Уеллман — походила із заможної уель­ської родини, була розумною і начитаною дівчиною, яка закінчила коледж, училася музиці, але мала нервовий характер зі швидко мінливим настроєм. У двадцять років вона перехворіла на тиф і після хвороби, як говорили, у неї залишилося деяке «сум'яття в голові». Це призвело ...

Життя і творчість Шарля Бодлера

Шарль П’єр Бодлер народився в Парижі 21 квітня 1821 року. По його власному визнанню, багато хто з його предків були ідіотами чи маніяками й усі відрізнялися "жахливими пристрастями". Старший брат його Клод (від іншої матері) на 55-м року життя був розбитий паралічем і вмер, здається, у божевільному будинку майже в один час з поетом. У матері останнього в старості були паралізовані ноги. Усі ці генеалогічні дані мимоволі наводять на думку, що Бодлер вже в своїй крові носив, можливо, задатки тієї страшної хвороби, яка ...