Search:

Альд Пій Мануцій

Титульні листи і колофони.

Далеко не у всіх ранніх виданнях Альда Мануція є титульні листи, що втім, характерне не для одних тільки альдин, але й для більшості книг раннього друку взагалі. У такій чудово зробленій книзі, як «Про Етну» 1495-1496 років, титулу немає зовсім. У маленьких альдинах, які почали регулярно виходити з 1501 року, є титульні листи[8], але вони нагадують, швидше авантитули[9] наших сучасних книг з їх лаконізмом і дрібним шрифтом.

У виданнях Альда титульні відомості розкидані, в більшості випадків, по всій книзі, але на прикладі альдин можна прослідкувати (особливо з появою видавничої марки) зародження і розвиток титульного листа в сучасному розумінні цього слова.

У одному з найбільш прославлених ранніх видань Альда – п'ятитомнику зібрань творів Арістотеля – немає титульних листів в нашому розумінні. Перший том починається трьома короткими віршами грецькою мовою, із заголовками, набраними великими грецькими літерами. У першій з них повідомляється назва книги – Органон[10] – і ім'я її автора, у другому згадано ім'я Картеромаха (коректора грецького тексту), у третьому – ім'я видавця – Альда Мануція. На звороті першого листа поміщено передмову – звернення Альда до його щедрого покровителя, молодого князя Альберта Пія ді Карпі, а за ним іде зміст книги, друкарня, місце і точна дата видання (листопад 1495 р.) надрукована, як і зазвичай, у колофоні, в кінці книги, на лицевому боці останнього листа. На обороті цього листа анонсується, що видання творів Аристотеля буде продовжено. Всього випущено 5 томів: I – в 1495 р, II, III, IV – в 1497 р, V – в 1498 р.

Том четвертий починається прямо з переліку “книг” Аристотеля і інших авторів, що увійшли в нього. Зміст цей надрукований спершу грецькою мовою курсивними літерами, а потім латиною, дуже красиво і чисто вигравіюваною антиквою[11].

Подібний перелік є “титульним листом” п'ятого тому. Виглядає він дуже скромно, набагато скромніше, ніж “заставні листи” окремих “книг”, які входять до його складу: вони прикрашені орнаментальними заставками і починаються з великих орнаментованих ініціалів. І не початкові смуги окремих томів, а єдиний формат ін-фоліо, декоративне убрання заставних листів і кінцеві смуги, набрані косинкою, створюють враження, що всі п'ять томів Творів Аристотеля створювалися за єдиним задумом.

У Комедіях Аристофана (1498) роль титульного листа теж відіграє перелік розміщених тут дев'яти комедій. Їх назви – грецькою мовою і латиною – розташовані в двох вертикальних стовпцях, фланговим набором, тоді як короткі титули всієї книги – грецький і латинський, набрані великими літерами, утворюють два горизонтальні рядки, розташовані над цим переліком.

У збірці Творів Поліциано[12] (ін-фоліо, липень 1498) є титульний лист з розгорненим заголовком в три рядки, розташованим на першому листі книги трохи вище за рівень, що ділить цей лист в пропорції золотого перетину. Він набраний тими ж великими і малими літерами.

У одній з найбільш прославлених книг, які вийшли з друкарні Альда до 1500 року, – у Сні Поліфіла (ін-фоліо, грудень 1499) – два титульні листи. Вони набрані прекрасними великими літерами у двох розмірах, приблизно відповідних сучасним 14 і 16 пунктам. Скомпоновані обидва титули у формі косинок.

З 1501 року починають виходити в світ маленькі альдини – книжечки ін-октаво[13]. Поява видавничої марки Альда пов'язана саме з цією серією. З 1502 р. марка з якорем та дельфіном, яка має численні варіанти, стає обов'язковим компонентом титульних листів альдин. У всіх трьох форматах – ін-фоліо, ін-кварто[14] та ін-октаво – зустрічаються виключно красиві титульні листи з “альдинською маркою”.

Цікаво, що ні в одній книзі, надрукованій за життя Альда Старшого, не використовувалося червона фарба. Пізніше вона з'явитися у Біблії 1518 року. Мабуть, поява другого, червоного кольору у виданнях, як і раніше маркованих альдинським якорем, з колофоном, в якому, як і раніше сказано, що книга надрукована у “Домі Альда і Андреа-тестя”, є непрямим свідченням того, що в прижиттєвих виданнях неподільно панував суворіший смак зятя-Альда. Питання про роль Андреа в цій, не тільки родинній, але і творчій співдружності крупного вченого і видавця з досвідченим топографом, яким був Андреа Торрезане де Азола, не можна вирішувати умоглядно. Воно вимагає спеціального дослідження, ретельного порівняння самостійних видань обох майстрів, що вийшли з-під їх пресів до того, як вони об'єдналися у спільній видавничій справі – “Домі Альда і Андреа-тестя”, а також видань, що продовжували виходити після смерті Альда, без його участі і під керівництвом тільки Андреа, з їх спільними виданнями.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Ідеологічні засади державотворення в Польщі, Чехії і Болгарії в ІХ-ХІ ст

Виникнення початкових форм суспільної думки і політичної ідеології в зарубіжних слов’янських країнах є підстави відносити до того часу, коли виникають перші політичні об’єднання. Витоки суспільної думки знайшли своє відображення в легендах про походження тих чи інших племен або племінних союзів. Деякі відомості збереглись у більш пізніх джерелах ХІ-ХІІ ст., наприклад, в “Апокрифічному болгарському літописі”, “Чеській хроніці” Козьми Празького, “Хроніці” Галла Аноніма, “Повести временных лет” тощо. У рамках ранніх об’єднань ...

Нестор Махно

Кілька років назад по метричній книзі церкви села Гуляйполе Александрівського повіту Єкатеринославської губернії була встановлена точна дата народження Нестора Махно – 26 жовтня 1888 р. Коли в Івана Родіоновича і Євдокії Матріївни Махно народився п'ятий син, по селу пронісся слух, що під час обряду водохрещення у священика зайняла ряса; це означало, що народився «розбійник, якого світ не бачив». От що писав про себе сам Нестор Махно: «Батько мій – колишній кріпак поміщика Мабельського... Більшу частина свого життя він ...

Аденауер Конрад. Політичний портрет

Федеральний канцлер ФРН (1949-1963 рр.), міністр закордонних справ (1951-1955 рр.). Правління Аденауера склало цілу епоху повоєнного відновлення Західної Німеччини, створення ФРН, її вступу в Західноєвропейський союз і НАТО. У 1955 році встановив дипломатичні стосунки з Радянським Союзом. Конрад Аденауер народився 5 січня 1876 року в Кельні у родині секретаря міського суду. Він був третім сином у родині. Пізніше народилися ще дві сестри. Добропорядні батьки Конрада сповідали католицьку віру. Дітям передалася їхня ...