Search:

Страхування цивільної відповідальності властників транспортних засобів

2. Страхове зобов’язання страховика за договором обов’язкового страхування – це максимальна сума відшкодування збитків потерпілому, яку сплачує страховик після настання страхового випадку. Таке страхування має проводитись у повному обсязі за рахунок коштів страхувальників, а якщо вони юридичні особи, то страхові платежі відносяться на рахунок собівартості продукції (робіт, послуг), що встановлюються (виконуються, надаються) цими особами.

Суми, сплачені страхувальником – фізичною особою, за умовами цього страхування зменшують сукупний оподатковуваний дохід громадян за поточний рік.

Страхувальник з моменту придбання транспортного засобу зобов’язаний укласти договір обов’язкового страхування, а в разі користування ним за межами території України – це й додатковий договір обов’язкового спростування відповідно до вимог міжнародної системи моторного страхування “Зелена карта”.

Страхова сума в обов’язковому страхуванні, яку страховик сплачує у разі, коли дорожньо-транспортна подія (ДТП) призвела до смерті, каліцтва або іншої шкоди здоров’ю та втрати, пошкодження чи знищення майна третьої особи, становить 1000 мінімальних заробітних плат на день заяви про її виплату. Якщо сума майнових збитків менша величина 5 мінімальних заробітних плат, то страховиком вона не відшкодовується.

Страховик здійснює одноразову страхову виплату в разі встановлення потенціалу інвалідності: І групи – 100 відсотків; ІІ групи – 75 і ІІІ – 50% страхової суми. При тимчасовій втраті працездатності за кожну добу виплачується 0,2 відсотка страхової суми, але не більше 50 відсотків її загальної величини.

Страховик здійснює одноразову виплату спадщини померлої внаслідок ДТП третьої особи в межах обсягу страхової відповідальності. Якщо винуватцями її є кілька чоловік, страховики відшкодовують збитки потерпілим пропорційно вині страхувальників, встановлений згідно із законодавством. При цьому потерпілий має право звернутися до будь-якого із страховиків, який зобов’язаний здійснити страхову виплату. В подальшому страховик, котрий здійснив таку виплату, має право одержати відповідну компенсацію від інших страховиків.

Виплата страхового відшкодування проводиться не пізніше 10 діб з часу подання документів, що підтверджують розмір заподіяної шкоди.

Страхувальник має право вибору страховика для укладання договору обов’язкового страхування. Страховик не може відмовити в укладенні договору обов’язкового страхування будь-якому страхувальнику.

Водій транспортного засобу під час його експлуатації зобов’язаний мати страхове свідоцтво (поліс, сертифікат) і надавати його для перевірки службовим особам, котрі мають таке право згідно із законодавством.

Страховики і страхувальники мають право за взаємною згодою укладати договори обов’язкового страхування на більшу страхову суму, ніж та, що встановлена Положенням про порядок і умови обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Договір обов’язкового страхування укладається на один рік або інший термін, кратний місяцю. Можливе укладання договору на термін 15 діб.

Для укладання договору обов’язкового страхування подається заява, в якій зазначається тип транспортного засобу. Дія договору поширюється на водіїв, котрі керують ним на законних підставах. Договір обов’язкового страхування дійсний з дня, зазначеного в договорі, як дата страхування, але не раніше сплати страхового платежу.

Після його сплати страхувальник одержує від страховика поліс. У ньому вказуються назва і адреса страховика, марка транспортного засобу, державний номерний знак, номери двигуна, шасі (кузова), початок та закінчення дії договору обов’язкового страхування, для страхувальника – громадянина – прізвище, ім’я та по батькові власника транспортного засобу, домашня адреса, для страхувальника – юридичної особи – її назва, юридична адреса, величина страхового платежу і страхової суми.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Розвиток підприємництва в Україні. Ринкове оточення підприємців

Тематичний план семінару Поняття підприємництва. Умови, функції та принципи підприємництва. Моделі переходу до ринкової економіки. Мале підприємництво в країнах з розвинутою ринковою економікою. Розвиток малого підприємництва в України. Форми підприємницької діяльності. Інфраструктура ринку. Малі підприємства в системі ринкових відносин. Фінансово-кредитне забезпечення малого бізнесу. Резерви інвестиційних ресурсів. Податкова система і малий бізнес. Розвиток малого бізнесу – найголовніший фактор економічного зростання ...

Державне підприємництво у системі державного регулювання ринкової економіки

План. 1.Суть державного підприємництва. 2.Пріоритетні галузі державного підприємництва. 3.Управління державним сектором економіки України. Державне підприємництво включає в себе механізм націоналізації та денаціоналізації підприємств, порядок створення державою власних підприємств, планування і управління різними формами державних підприємств та ін. Державний сектор поки що залишається головним в Україні. Його питома вага в загальному обсязі промислового виробництва становить близько 90%. За прогнозами, в економіці України, ...

Стратегія щодо конкурентів

Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції (competition). Конкуренція - це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших. Предметом конкурентного суперництва на ринках є частки ринку, контрольовані тими чи іншими товаровиробниками. Конкурентна боротьба - це динамічний процес. Він сприяє ліпшому забезпеченню ринку товарами. В якості засобів в конкурентній боротьбі для ...