Search:

Гіпотези походження Всесвіту

Зірки находяться у русі із швидкостями, доходящими до сотень кілометрів за секунду, але не зіштовхуються, тому що відстань між ними дуже велика. Наприклад, до найближчої зірки відстань у 3000 з лишнім разів більша, чим поперечник Сонячної системи. Світло від неї до нас іде близько 4 років, пробігаючи за секунду 300 000 кілометрів, тоді, коли від Сонця він доходить до нас приблизно за 8 хвилин, а від Місяця - за 1,15 секунди.

Світлова одиниця - це час, за який світло проходить від одного світила до іншого.

Світловим роком називається відстань, яку світловий промінь проходить протягом одного року.

Один світловий рік дорівнює 9,47 * 10 кілометрів.

Земля, Сонце та інші планети Сонячної системи входять до так званої Місцевої зоряної системи, яка, в свою чергу, є частиною ще грандіознішої системи — нашої Галактики, або Молочного шляху. У Галактиці нараховується приблизно 150 мільярдів зір. Із Землі можна спостерігати лише близько 2 млрд. із них. Загальна маса речовини в Галактиці дорівнює 2 * 10 т.

Зорі в нашій Галактиці розташовані головним чином всередині порівняно тонкої чечевиці діаметром близько 100 000 світлових років ( 10 18 кілометрів ) і товщиною близько 1000 світлових років ( 10 16 кілометрів ).

Сьогодні наша Галактика разом з іншими галактиками утворює потужне галактичне скупчення. Найближче до нашої зоряної системи розташовується галактика Магелланові хмари, що

Малюнок 4 : а так наша Галактика виглядає з ребра

ЇЇ у вигляді двох великих плям видно на небі південної півкулі, їх відстань від нас близько 200 000 світлових років. Найдальші галактики розташовані від нас на відстанях до 10 - 15 мільярдів світлових років. Поперечні розміри галактик сумірні з поперечником нашої Галактики.

Однак у Всесвіті є галактики — карлики з поперечником у декілька світлових років і велетні з поперечником 18 мільйонів світлових років. Крім галактик у Всесвіті трапляються й менші скупчення зір. Так, в обох півкулях нашого неба відомо понад 100 кульових скупчень. У кожному такому скупченні нараховується від десятків до сотень тисяч зір. Прикладом одного з таких кульових скупчень може бути сузір'я 47 Тукана, розташоване від нас на відстані 20 000 світлових років. У центрі цих скупчень міститься така велика кількість зір, що їх неможиво відокремити одну від одної. Вони світяться у вигляді суцільної маси.

У центрі галактик постійно відбуваються ядерні вибухи з викидом великої кількості речовини. Це приводить до інтенсивного руху хмар водню від центра галактики. Наша Галактика у цьому випадку не є винятком. Так, астрофізиками встановлено, що під час вибуху із неї було викинуто величезну кількість речовини — близько 200 000 сонячних мас. Нині ця речовина у вигляді водневого тору (бублика ) розширюється із швидкістю 100 кілометрів за секунду. Радіус його дорівнює 6 000 світлових років.

Найбільша кількість речовини Всесвіту сьогодні скупчена в зорях. В окремих галактиках із зорями пов'язано понад 99,9 % маси, а в нашій Галактиці із ними пов'язано 97 % її маси. Решта матерії у Всесвіті розподілена у вигляді міжзоряного газу й пилу.

Основним компонентом міжзоряного газу є водень. На другому місці гелій. Значно менше у міжзоряному середовищі вуглецю, азоту, кисню та інших хімічних елементів. Концентрація водню й гелію у міжзоряному

просторі нашої Галактики в середньому дорівнює 10 " г / см . Ця величина, як бачимо, на кілька порядків вища середньої густини речовини у Всесвіті. Середня густина інших газів та окремих пилинок ще приблизно на два порядка нижча. У міжзоряному середовищі астрофізики спостерігають також окремі осколки молекул, а то й цілі молекули.

Зорі утворюються при конденсації газових і газо-пилових туманностей. Астрономи в наш час ділять зорі за їх розміром на кілька класів :

надгіганти, нормальні гіганти, субгіганти, нормальні карлики та карлики.

Найбільші зорі мають діаметри, що перевищують діаметр Сонця в десятки й сотні разів. Із відомих астрономам найбільшою вважається зоря Церея з поперечником у 1 000 разів більшим сонячного. Надгіганти утворені із дуже розріджених газів із густиною, меншою за густину повітря у тисячу разів. Вони отримали назву " газових пузирів ".

Зорі-карлики мають розміри Землі або й менші. На їх частку в нашій Галактиці припадає приблизно 100 мільярдів зір. Густина речовини в них буває досить велика. Прикладом такої зорі може бути супутник Сіріуса, густина якого ЗО кг / см . Важливою характеристикою зір є їх маса, яка змінюється у порівняно вузьких межах. Астрофізики відзначають, що у Всесвіті дуже мало зір із масою в 10 разів більшою або меншою за наше Сонце.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Паслін чорний, пастернак посівний, первоцвіт весняний

ПАСЛІН ЧОРНИЙ (вороних, воронячка, лисуха, мориганка, паслина, пилина, прислини, слинник, ягоди воронячі, ягоди скажені) Solanum nigrum Однорiчна трав'яниста розсiяно-вухата рослина родини пасльонових. Стебло розгалужене, гранчасте, до 80 см заввишки. Листки черговi, яйцеподібнi, короткочерешковi, цiлокраї. Квiтки двостатевi, правильнi, зiбранi зонтикоподібними завiйками; вiночок вдвоє довший за чашечку, білуватого або бiлувато-фiолетового вiдтiнку. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - чорна, iнколи зеленувата куляста ...

Підбіл звичайний, підмаренник чіпкий, підсніжник воронова

ПІДБІЛ ЗВИЧАЙНИЙ (бiлi листки, білокопитень, бівпушок, мати-й-мачуха, матишник, мачушник, підбіл, підбільник) Tussilago farfara Мать-и-мачеха Багаторiчна трав'яниста рослина родини айстрових з повзучим гiллястим кореневищем. Навеснi з кореневища виростають квiтковi стебла до 30 см заввишки, з яйцеподібно-ланцетними, гострими листками. Прикореневi листки розвиваються пiсля цвiтiння. Листки зверху голi, зiсподу - бiлоповстянi. Квiтки золотаво-жовтi, в одиничних пониклих кошиках. Цвiте у березнi - квiтнi. Плід - ...

Портулак городній, повитиця європейська, приворотень звичайний, пухівка широколиста, пшінка весняна

ПОРТУЛАК ГОРОДНІЙ Portulaca oleraceae Портулак огородный Однорiчна трав'яниста рослина родини портулакових. Стебло м'ясисте, простерте, до 30 см завдовжки, розгалужене. Листки сидячi, клиноподібно-оберненояйцеподібнi, лопаткоподібнi, тупi. Квiтки двостатевi, сидячi, 3 - 5-пелюстковi, жовтi, зiбранi в розвилках стебла. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - коробочка. Росте повсюду як бур'ян. Використовують траву i насiння. Листки мiстять вiтамiни, алкалоїди, глiкозиди, органiчнi кислоти, цукри, жири, слизi, бiлки, ...