Search:

Поняття і ознаки демократії

Види демократії класифікують за сферами суспільного життя:

- економічна;

- соціальна;

- політична;

- культурно-духовна та ін.

Наприклад, про значення економічної і соціальної демокра­тії в розвитку соціальної правової держави говориться в програм­ному документі Соціалістичного Інтернаціоналу «Декларація принципів» (1989 p.).

Форми демократії знаходять свій прояв у її інститутах (рефе­рендум, громадська думка, комісії Верховної Ради та ін.).

Інститути демократії — це легітимні і легальні елементи полі­тичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демок­ратичний режим у державі через втілення в них принципів де­мократії.

Передумовою легітимності інституту демократії є його орга­нізаційне оформлення і визнання громадськістю; передумовою легальності — його юридичне оформлення, узаконення.

За вихідним призначенням у вирішенні завдань політики, влади та управління відрізняють інститути демократії:

Структурні

Функціональні

- сесії парламентів

- депутатські комісії

- народні контролери тощо

- депутатські запити

- накази виборців

- громадська думка тощо

За юридичною значущістю прийнятих рішень відрізняють ін­ститути демократії:


Імперативні

Консультативні

• мають остаточне загально­обов'язкове значення для дер­жавних органів, посадових осіб, громадян:

- референдум конституційний та законодавчий;

- вибори;

- накази виборців та ін.

• мають дорадче, консульта­тивне значення для державних органів, посадових осіб, громадян:

- референдум консультатив­ний; — всенародне обговорення за­конопроектів;

- мітинги;

- анкетування та ін.

У системі інститутів безпосередньої демократії найважливіше місце належить виборам.

Вибори — форма безпосередньої участі громадян в управлін­ні державою шляхом формування вищих представницьких орга­нів, органів місцевого самоврядування, їх персонального складу.

Громадяни демократичної держави мають право вільно оби­рати і бути обраними до органів державної влади і органів міс­цевого самоврядування. Громадянин може виражати свою волю вільно при додержанні рівності. Свобода виборця реалізуєть­ся за допомогою таємного голосування і потребує встановлення гарантій проти тиску на нього.

На основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування в Україні обираються населен­ням: Президент, Верховна Рада, Верховна Рада Автономної Ре­спубліки Крим, органи місцевого самоврядування (сільської, селищної, міської ради та їх голови).

Виборча система може бути мажоритарною, пропорційною та змішаною (мажоритарно-пропорційною). Мажоритарна сис­тема — система визначення результатів виборів, відповідно до якої депутатські мандати від виборчого округу отримують лише кандидати, що одержали встановлену більшість голосів. Відпо­відно до пропорційної системи депутатські мандати розподіля­ються між партіями пропорційно кількості голосів, відданих за партію в межах виборчого округи.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства. Структура системи законодавства

Галузі законодавства — великі об'єднання нормативно-пра­вових актів за певними сферами правового регулювання суспіль­них відносин, які характеризуються єдністю змісту, форми і ма­ють системні зв'язки між собою. Зазвичай галузь законодавства «очолюється» кодексом, який визначає юридичну цілісність галузі. Конституція служить нор­мативною базою формування всіх галузей законодавства. Інститут законодавства — система нормативних розпоряджень галузі законодавства, які регулюють певну сукупність суспіль­них відносин. ...

Дія нормативно-правового акта в часі

Закон, як і будь-який нормативно-правовий акт, має межі своєї дії в трьох «вимірах»: 1) у часі, тобто обмежений періодом дії, коли закон має юри­дичну чинність; 2) у просторі, на який поширюється дія закону; 3) за колом осіб, які підпадають під вплив закону: на основі закону у них виникають юридичні права і обов'язки. Початковим і кінцевим моментами дії закону в часі є вступ закону в дію і припинення дії закону. Слід відрізняти момент (день) вступу закону в дію від моменту (дня) набуття ним юри­дичної сили. Закон ...

Типологія держав. Деякі наукові концепції сучасної держави

Типологія — це теорія про типи тих чи інших явищ. Коли ми говоримо про типологію держав, то це значить, що йдеться про «поділ» усіх держав, що існували у минулому і існують натепер, на групи, класи — типи. Поділ держав на типи покликаний до­помогти з'ясувати, чиї інтереси виражали і обслуговували дер­жави, об'єднані в даний тип. Тип держави — сукупність держав, що мають схожі загальні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, грунтуванні на однакових економічних (виробничих) відносинах, ...