Search:

Державне регулювання ведення мисливського господарства

Пропоную внести в закон відповідні зміни, за яких надання мисливських угідь надавались б на конкурентній основі. Фактично на даний час користування мисливськими угіддями проводиться на безоплатній основі, хоча статтею 24 передбачена плата за користування мисливськими угіддями постійним користувачам мисливських ділянок, або їх власникам, але відповідно до прикінцевих положень цього закону ця норма набере чинність з 1 січня 2010 року. На даний час з надання мисливських угідь в користування чинним законодавством зовсім не передбачена оплата. За користування мисливськими угіддями нічого не отримує ні місцева громада, ні держава.

У частині першій статті 22 слова „місцевого” та „місцевими” замінити відповідно словами „територіального” та „територіальними”.

Стаття 28 регламентує упорядкування мисливських угідь; пропоную в цій статті визначити, що мисливське упорядкування проводиться протягом двох років з початку надання мисливських угідь в користування.

Статтю 29 викласти у новій редакції: „Стаття 29. Єгерська служба

З метою охорони мисливських угідь та ефективного ведення мисливського господарства користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на 7 тисяч гектарів лісових або 15 тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.”

Єгерська служба створюється користувачами угідь не тільки для охорони, а із з метою ефективного ведення мисливського господарства, що не відображено в теперішній редакції закону.

За діючим досвідом господарювання пропонується встановити відповідні вимоги щодо штатної чисельності єгерської служби. Сполучники „і” змінити на „або”, чим унеможливити двояке тлумачення того, на яку площу мисливських угідь необхідно одного єгера, так як сполучник „і” трактувався як можливість наймати одного єгера на 17 тисяч гектарів.

Частину першу статті 30 доповнити новими абзацами у такій редакції: „займатися утриманням та розведенням мисливських тварин, набутих у порядку, передбаченому діючим законодавством, у неволі чи напіввільних умовах;

здійснювати в межах наданих в користування мисливських угідь, обмеження щодо встановлених термінів та днів полювання, а також норм добування мисливських тварин в сторону їх зменшення;”

На даний час користувачами мисливських угідь Івано-Франківської області утримується 13 вольєрних господарств, у яких знаходяться 211голів диких тварин.

Дане доповнення удосконалить права та обов’язки користувачів мисливських угідь з метою:

- регулювання мисливського пресу на угіддя відповідно до їх пропускної спроможності та залежно від природної ситуації;

- здійснення державного обліку не тільки мисливських видів тварин, а і інших, наприклад, рідкісних та таких, що потребують охорони, тощо;

- зобов’язання проводити облік добування мисливських тварин, і в установленому порядку подавати цю інформацію відповідним органам;

- збільшення мінімальних розмірів вкладання коштів на комплексні заходи, що дає додаткові можливості щодо відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення умов їх перебування.

У частині третій статті 31 слова „охорону і” вилучити. Так вилучення терміну „охорону” дає можливість удосконалити цільове використання цих коштів. Термін „охорону” дозволяв списувати великі суми, наприклад, на пальне, що до відтворення та збереження ніякого відношення не мало.

У частині першій статті 32 після слова „працівниками” додати слова „користувача угідь”.

Тільки працівникам користувача угідь може бути дозволено проводити селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи незалежно від строків мисливського сезону, що унеможливлює залучати до цих дій інших сторонніх осіб та зложивань при проведенні VIP-полювань.

У частині другій статті 32 слово „вогнищах” замінити словами „межах спалаху”. Словосполучення „межах спалаху” відповідає особливостям української мови.

У назві статті 33 та далі в тексті замінити слово „відлов” на „вилов”, так як в українській мові вживається слово „вилов”.

У частині першій статті 33 слова „за дозволом користувача мисливських угідь” вилучити, так як відстріл та вилов вовків, бродячих собак і котів, сірих ворон, сорок, граків здійснюються мисливцями під час полювання на інші види мисливських тварин і не потребує спеціального дозволу користувача мисливських угідь.

У частині першій статті 34 слово „вимуштрування” замінити словом „дресирування”, так як в українській мові вживається слово „дресирування”. Також пропоную додати в цю статтю норму, що „державне регулювання в мисливському собаківництві, використання на полюванні інших ловчих звірів та птахів, а також нормативно-правове регулювання здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання.

Частину другу статті 34 викласти у новій редакції: „Виявлені в мисливських угіддях без нагляду собаки відловлюються, про що письмово повідомляються відповідні організації, які здійснюють реєстрацію собак”.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
 46  47  48  49  50  51 


Подібні реферати:

Методи державного регулювання економіки

План. 1.Сутність і класифікація методів державного регулювання. 2.Правові та адміністративні методи регулювання економіки. 3.Економічні методи державного регулювання. Сутність і класифікація методів державного регулювання. Державне регулювання економіки здійснюється за допомогою ар­сеналу методів. Під методами державного регулювання економіки слід розуміти способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктури ринку, неко­мерційний сектор економіки з метою створення або ...

Адміністративно-правовий режим державного контролю

Контроль у державному управлінні розглядається як один із важливих його елементів, за допомогою якого забезпечується своєчасність внесення коректив в управлінську діяльність, отримання інформації про реальний стан справ у сфері державного управління, виявлення порушень чинного законодавства та відхилень від установлених стандартів і правил, а також прийнятих управлінських рішень. Під час економічних, політичних і соціальних змін, що відбуваються в Україні, стає очевидною потреба у нових підходах до здійснення контролю в ...

Державна інформаційна політика і національні інформаційні ресурси

Протягом останнього десятиріччя в українському суспільстві здійснюється поступовий перегляд парадигми національної безпеки – політики і вчені, у своїй більшості, відійшли від вузького трактування національної безпеки як безпеки держави, якій підпорядковані безпека особи і суспільства. В Україні, як і в інших демократичних державах, безпека особи все більше сприймається як основоположний компонент національної безпеки, що викликало необхідність наукового опрацювання проблем співвідношення безпеки особи та суспільної безпеки, ...