Search:

Афганістан

Реферати » Географія » Афганістан

Загальні відомості

Офіційна назва - Ісламська Держава Афганістан (The Islamic State of Afghanistan).

Географічне положення - розташована на Середньому Сході у північно-західній частині Центральної Азії. Межує з Пакистаном на півдні і сході, Іраном - на заході, Туркменістаном, Узбекистаном і Таджикистаном - на півночі, Китаєм та Індією - на крайньому північному сході.

Площа території - 652,2 тис. кв. км.

Столиця - Кабул (Kabul) - близько 750 тис. жителів (2000 р.).

Інші великі міста - Кандагар (339,2 тис.), Мазарі-Шаріф (239,8 тис.), Чарікар (196,7 тис.), Герат (166,6 тис.).

Адміністративний поділ - 29 провінцій (province).

Офіційні мови - пушту і дарі.

Релігія: населення сповідує в основному іслам сунітського спрямування (суніти - 74%, шиїти - 15%, індуїсти, іудеї.)

Грошова одиниця - афгані = 100 пулам.

Національне свято - 19 серпня - День відновлення незалежності (1919 р.)

Національні символи: упродовж останніх 23 років війни кожне з численних угруповань, які ворогували в Афганістані, мало власний прапор. Нова афганська адміністрація прийняла рішення повернутися до колишнього прапора, законодавчо закріпленого Конституцією у 1964 році після введення колишнім королем Захір Шахом конституційної монархії. 29 січня 2002 року у Кабулі офіційно піднятий національний прапор Афганістану - відроджений чорно-червоно-зелений триколор. Кожний колір цього прапора має своє значення: чорний нагадує про періоди окупації країни, позбавленої незалежності; червоний - про боротьбу за суверенітет, а зелений символізує свободу.

Згідно з цим самим рішенням уряду Хаміда Карзая, Афганістану було повернуто колишній герб.

Членство у міжнародних організаціях - ООН (з 19 листопада 1946 року), Рух Неприєднання, Організація Ісламської Конференції - ОІК (з 1969 року), Азіатський банк розвитку, Азійсько-Тихоокеанський Центр об'єднаного сільськогосподарського розвитку (CIRDAP), МБРР, МВФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Півмісяця (МФЧХП).

Населення

Кількість населення. За даними першого загального перепису 1979 року населення Афганістану становило 15,54 млн. осіб, з яких 2,5 тис. вели кочовий спосіб життя. Згідно з приблизними оцінками на 2001 рік, у країні проживало близько 26,80 млн. осіб.

Густота населення становить 41,1 тис. осіб на кв. км. Найбільше заселені долини на Бактрійській рівнині, річках Кабул і Геріруд, оазиси на річці Аргандаб. Південні пустелі і високогірні райони центрального і північно-східного Афганістану майже безлюдні.

Національний склад. Афганістан - багатонаціональна країна.

Населення на 38% складається з представників пуштунських племен, які сповідують ортодоксальний іслам сунітського напрямку. Вони розселені переважно у південно-східних і південних прикордонних з Пакистаном районах. Всі пуштуни розмовляють мовою пушту.

Друге місце за кількістю (25%) посідають таджики, які проживають у північних і північно-східних районах країни, за Гіндукушем. Як народ іранського походження, вони користуються мовою дарі. Серед таджиків переважають мусульмани-суніти.

Хазарейці, народ монгольського походження, який сповідує іслам шиїтського напрямку, становлять близько 19% населення Афганістану. Вони сконцентровані у центральній частині країни. Мова - дарі. Сповідують шиїтський напрямок ісламу.

На півночі Афганістану проживають узбеки (6%), а на північному заході уздовж кордону з Туркменістаном - туркмени (3% населення). Ті й інші також належать до мусульман-сунітів.

У західних районах країни проживають перські народи, які сповідують іслам шиїтського напрямку. Інші народи (нуристанці, ваханці, киргизи, чараймаки, брагуї, казахи, пашаї та інші) нечисленні. Нуристанці до обісламлення афганським еміром у 1895-1896 роках називалися кафирами ("невірними"). Вони ведуть дуже замкнутий спосіб життя у високих горах на північ від долини річки Кабул. Кілька тисяч ваханців сконцентровані у межах вузького Ваханського коридору, а киргизи - на крайньому північному сході країни, на Памірському нагір'ї. Чараймаки, або аймаки, народ змішаного етнічного походження, живуть у горах на заході країни, уздовж афгано-іранського кордону. Белуджі і брагуї населяють деякі місцевості на південному заході країни.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Коста-Ріка

Столиця країни: Хосе. Офіційна назва - Республіка Коста-Ріка. Площа суші - 50 660 кв. км. Довжина кордону - 639 км; з Нікарагуа 309 км, Панамою 330 км. Довжина берегової лінії - 1290 км. Природні ресурси – гідроенергоресурси. Використання землі - 6% орна земля, 7% основні сільськогосподарські культури, 45% луги і пасовища, 34% ліси і чагарники. 8% інші землі, включаючи 1% зрошених земель Мови: іспанська (державна), у районі Пуерто Лимон говорять на англійськи. Релігія - католики (85%), протестанти (14%), інші. Найбільші ...

Республіка Молдова. Економіко-географічна характеристика

Площа - 33,8 кмг. Населення - 4,4 млн чоловік. Столиця - Кишинеу. Молдова - південно-західний сусід України. З 1924 по 1940 роки більша частина території Молдови входила до складу Української РСР як автономна республіка. У 1940 році Молдова дістала статус союзної республіки в складі колишнього СРСР. Стала незалежною в 1991 році. Республіка Молдова лежить у межиріччі Прута й Дністра, невелика частина її території заходить на лівий берег Дністра. На заході вона межує з Румунією, на півночі, сході та півдні - з Україною. ...

Грунти рівнин України і їх основні особливості

Грунти рівнин України розміщенні в основному в таких природних зонах, як Степ, Лісостеп і частково Полісся. Тому дослідимо особливості грунтів цих природних зон (за вийнятком грунтів гірських областей – область Криму тощо). Найбільш характерною особливістю кліматичних умов Степу є перевага кількості вологи, яка випаро­вується, над кількістю опадів. Гідротермічний коефіцієнт <1,0, а в південно-східній частині зони може зменшуватися до 0,3-0,4. Кількість опадів становить 350-450 мм. Рельєф території зони майже рівнин­ний, ...