Search:

Афганістан

У 1980-х роках приблизно половина орних земель зрошувалася штучно. Для цього використовувалася система ариків, які живляться від річок і підземних джерел. Крім того, є підземні водозбірні галереї з колодязями (кяризами або канатами). Воєнні дії завдали великих збитків іригаційним спорудам, а обробіток полів став небезпечним заняттям через міни, закладені в сільській місцевості. Більша частина оброблюваних земель належить дрібним селянським господарствам. Мінеральні добрива застосовуються рідко. Зазвичай половина орних угідь для запобігання виснаженню ґрунтів залишається під паром на рік або декілька років.

Залежно від особливостей рельєфу, клімату, грунтів і висоти місцевості проводиться підбір сільськогосподарських культур. Зернові культури вирощуються на територіях до 2700 м над рівнем моря. Із збільшенням висоти місцевості провідна роль переходить від рису до кукурудзи, потім до пшениці і ще вище до ячменю. Найбільш продуктивні землі знаходяться на рівнинах, розташованих на північ від Гіндукуша, де притоки Амудар'ї утворюють широкі і родючі долини, на плато в Кабулістані, у долинах рік Кабул, Логар, Саробі і Лагман, в центральній частині країни - на нагір'ї Хазараджат, а також у долинах провінції Геріруд (поблизу Герата) і Гільменд.

Орні землі в Афганістані відводять переважно під зернові культури - пшеницю, кукурудзу, рис і ячмінь. Серед інших культур, які вирощують, - цукровий буряк, бавовна, олійна і цукрова тростина. У садах вирощують різноманітні плодові культури - абрикоси, персики, груші, сливи, вишню, гранати і цитрусові. Культивуються також деякі сорти винограду й дині, мигдаль і волоський горіх. Традиційно на експорт йдуть свіжі і сухі фрукти, родзинки і горіхи.

У 1980-1990-х роках провідною товарною культурою став опійний мак, і Афганістан перетворився на головного світового постачальника опіуму (за приблизними оцінками, у 1999 році його було вироблено 1670 т).
У тваринництві найбільше розвинуте м'ясо-вовняно-молочне вівчарство. Населення володіє навичками вироблення овечих шкур. Традиційно розводили також кіз, коней, велику рогату худобу (зебу і буйволів), верблюдів та ослів. На основі продукції тваринництва населення займається обробкою вовни і ручним ткацтвом килимів.

Лісове господарство. Ліси зосереджені передусім у східних провінціях Афганістану. Там ростуть сосна, гімалайський кедр, дуб, олива і горіхоплідні дерева. В країні існує така проблема як хронічна нестача деревини, проте вона нерідко йде на експорт, оскільки простіше переправляти її ріками до Пакистану, аніж доставляти в інші райони країни.

Обробна промисловість. До 1930-х років промисловість в Афганістані була розвинута дуже слабко. Після 1932 року приватний Афганський національний банк розпочав будівництво ряду промислових об'єктів. В їх числі були бавовноочисні підприємства у північних районах, бавовняна фабрика в Пулі-Хумрі, цукровий завод у Баглані і вовноткацька фабрика у Кандагарі. У п'ятирічних економічних планах починаючи з 1956 року стимулювався, в основному, державний, а не приватний сектор. Були споруджені або модернізовані гідроенергетичні вузли в Суробаї, Пулі-Хумрі, Наглу, Дарунті, Махипарі та інші, побудовані цементні заводи в Джабаль-ус-Сіраджі та Пулі-Хумрі.

Наприкінці 1960-х - на початку 1970-х років почали активно розвиватися багато галузей промислового виробництва - текстильна, фармацевтична та інші. Туризм став важливим джерелом надходження валюти з-за кордону, в 1978 році Афганістан відвідало більш як 100 тисяч іноземних туристів.

У 1970-х роках в Афганістані було збудовано кілька десятків невеликих промислових підприємств харчової промисловості, а також з первинної обробки сільськогосподарської сировини. Розпочато промислове виробництво будівельних матеріалів, виникла металообробна і машиноремонтна промисловість.

Після 20 років війни фактично всі галузі промисловості були зруйновані. У 1998 році вся економіка країни, крім сільського господарства, залежала від транзитної торгівлі. Будівництво газопроводу з Туркменістану через територію західного Афганістану в Пакистан у кінці 1998 року було заморожене через нестабільну політичну ситуацію.

Транспорт. У країні прокладено лише 25 км залізниць (між Кушкою в Туркменістані і Торгунді - 10 км та Термезом в Узбекистані і Хайратаном - 15 км). У країні дуже мало придатних для судноплавства річок. Річка Кабул судноплавна протягом близько 100 км. Мережа автомобільних доріг має довжину 21000 км, з них 2800 км з твердим покриттям. Внаслідок воєнних дій стан цих доріг сильно погіршився, а дорожньо-ремонтні роботи майже не проводяться. Взимку і навесні деякі дороги стають непроїжджими. У багатьох районах люди пересуваються і перевозять вантажі в основному на верблюдах та віслюках.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Географічне районування України

На основі локальних особливостей традиційної, матеріальної і духовної культури та побуту народу визначаються певні антропологічні групи й історико – етнографічні зони чи регіони території його розселення. Локальні відмінності й різновиди традиційної культури характерні для всіх відносно великих народів, що займають значну територію. Походження етнографічних груп у складі народності чи нації різне. Часто це нащадки колишніх племен, котрі злилися у народність зберігши певні особливості побуту, матеріальної і традиційної ...

Тренд-аналіз геологічних даних

В складних умовах геологічної будови об’єктів при мозаїчному характері розподілу локальних аномалій ознаки, яка вивчається, виділення напрямків регіональної тенденції його ззміни часто представляє важку задачу при традиційному графічному зображенні, оскільки при цьому звичайно вносяться суб’єктивні представлення априорних геологічних концепцій. В зв’язку з цим має зміст ввести в геологічну практику розрахункові методи, які можуть бути реалізовані за допомогою ЕОМ. Тренд представляє собою деяку функцію географічних ...

Теорії кредиту

Кредит, як і гроші, ¾ одна з найдавніших економічних категорій. Кредит виник у ті далекі часи, коли почали розвиватися виробництво і обмін товарів. Кредитні відносини охоплювали широкі верстви населення, всі соціальні групи, зумовлюючи між ними гострі суперечності і тим самим прискорювали розвиток суспільного виробництва. Тому явище кредиту завжди привертало до себе увагу мислителів різних народів. Проте справді наукове дослідження кредиту розпочалося в кінці XVIII ¾ протягом XIX ст. На перших порах розвитку ...