Search:

Продуктивність і ефективність праці

Реферати » Економічні теми » Продуктивність і ефективність праці

Продуктивність праці – це результат конкретної праці за певний проміжок часу, що вимірюється кількістю продукції, зробленої за одиницю робочого часу ( го-дину, зміну, місяць, рік ), або кількістю часу витраченого на виробництво одиниці продукції.

Продуктивність праці – це показник її ефективності, результативності, що харак-теризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, затраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку.

Продуктивність праці визначає ступень ефективності процесу праці. Ріст продуктивності праці виявляється в збільшенні кількості продукції, виробленої в одиницю часу, або в економії робочого часу, затрачуваного на одиницю продукції.

Отже, економія часу є не що інше, як більш загальне вираження росту продуктивності праці.

Загалом, продуктивність праці є найважливішим економічним показником, що служить для визначення плодотворності трудової діяльності працівників – головної продуктивної сили суспільства. Його застосування дозволяє оцінити ефективність праці як окремого працівника, так і колективу підприємства.

При дослідженні питання про економічний зміст продуктивності праці необхідно виходити з того, що праця, затрачувана на виробництво тієї або іншої продукції, складається з живої праці, що витрачається в даний момент без посеред-ньо в процесі виробництва даної продукції, і минулої праці, упредметненої в раніше створеній продукції, використовуваної у тому або іншому ступені для виробництва нової продукції ( сировина, матеріали, енергія – у повній мірі, машини, споруд, будинку тощо – частково ).

Реальною функцією живої конкретної праці є не лише створення нової вартості, але і перенесення робочого часу, матеріалізованого в речовинних елементах виробництва, на знову створюваний продукт. Тому продуктивна сила конкретної праці характеризується його здатністю створювати нову споживчу вар-тість потрібної якості і зберігати при цьому минулу (упредметнену) працю. Таким чином, продуктивність праці відбиває ступінь корисного використання не тільки самої живої праці, але і приводить у рух кошти виробництва, тобто може характери-зуватися витратами як живої, так і сукупної (живої й упредметненої) праці. У зв’язку з цим розрізняють поняття: ріст продуктивності живої (індивідуальної) і ріст продуктивності суспільної праці (тобто усієї праці: як живої, так і минулої), про що не можна судити лише з огляду на економію витрат живої праці на даній ділянці виробництва.

Так, загальна тенденція зростаючої продуктивності праці проявляється у тому, що частка живої праці в продукті зменшується, а частка упредметненої праці (у вигляді сировини, матеріалів, палива, електроенергії і т.д.) зростає, але так, що загальна сума праці, що закладена в одиниці продукту, скорочується. У цьому і полягає сутність підвищення продуктивності суспільної праці.

Зміна співвідношення між витратами живої й упредметненої праці може відбуватися по - різному в залежності від рівня розвитку продуктивних сил. При переході від ручної праці до механізованої витрати живої праці на одиницю продукції різко знижуються, а витрати минулої – збільшуються. На вищому етапі науково – технічного прогресу, коли одні машини заміняються іншими, більш досконалими, відбувається одночасне зниження витрат і живої, і упредметненої праці на одиницю продукції, але витрат живої праці знижується в більшому ступені, ніж витрати минулої праці, тому частка живої праці в продукті зменшується , а частка минулої збільшується. Звідси, чим вище рівень технічної озброєності праці, тим більшу роль у його економії буде відігравати скорочення витрат упредметненої праці.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Економіка Східної Європи

У післявоєнному соціально-економічному розвиткові Східної Європи можна виділити два етапи. Перший (дру­га половина 40—кінець 80-х років)—це етап соціаліс­тичного розвитку, важливими особливостями якого стали панування суспільних форм власності на головні засоби виробництва та планово-адміністративне регулювання еко­номіки. Основою економіки був загальнодержавний план соціального та економічного розвитку, важливі положення якого централізовано доводились до безпосередніх вироб­ників та споживачів. Вартісні форми й методи ...

Основні напрямки іноземного інвестування

План 1. Загальні засади іноземного інвестування 2. Основні напрями інвестиційної політики в Україні 3. Шляхи активізації інвестування 4. Використана література 1. Загальні засади іноземного інвестування Інвестиційний процес у державі з ринковою економікою має виходити з додержання таких принципів: І) об'єктивна необхідність визнання довго- і середньотермінових циклів інвестиційної активності; 2) взаємодія локальних, галузевих, регіональних і народно­господарських циклів інвестиційної активності; 3) формування ринкових ...

Економіка Канади

Сучасна Канада — одна з найрозвинутіших країн з ринковою економікою, яка замикає «велику сімку» за обсягом ВНП, хоча й поступається перед аналогічними показника­ми таких країн, як Індія чи Бразилія. Проте за рівнем ефективності виробництва та стандартів життя вона йде слідом за США. Самі канадці називають свою країну «неамериканською Америкою», а себе — «більше європейцями, ніж американ­цями». Про статистику Канади висловлюються цілком виз­начено, заявляючи, що це «американські показники», поді­лені на 10, а якщо на душу ...