Продуктивність і ефективність праці

Ріст продуктивності суспільної праці може відображатися в наступних основних формах:

v Скорочення витрат праці на одиницю виробленої споживчої вартості, що виражається в економії матеріальних і трудових ресурсів;

v Ріст маси споживчої вартості, виробленої в одиницю часу, що відображається не у витратах, а у результатах праці;

v Зміна співвідношення між живою й упредметненою працею зі зменшенням витрат сукупної праці;

v Збільшення маси і норми додаткової вартості.

Ріст продуктивності праці не може бути безмежним. Економічно розумні межі росту продуктивності праці диктуються умовою збільшення маси споживчої вартос-ті і підвищення якості продукції. Інакше економія робочого часу втрачає зміст. Відомі випадки, коли прагнення до безмірного росту продуктивності праці за раху-нок скорочення численності працюючих приводило до зменшення обсягу і якості продукції, що випускається. У кожен визначений момент часу в конкретному вироб-ництві ріст продуктивності праці має об’єктивні межи – техніко – організаційний рівень виробництва. За цією межею перспективи подальшого росту продуктивності праці повинні бути пов’язані з реконструкцією, модернізацією виробництва, підвищенням якості продукції тощо.

Підвищення продуктивності праці завжди мало вирішальне значення для розвитку економіки країни.

В умовах становлення справді ринкових відносин, особливо поширення таких прогресивних форм господарювання, якими є колективний і орендний підряд, пе-ретворення державних підприємств в приватні, орендні, кооперативні, акціонерні, змішані, спільні за участю іноземного капіталу й інші, без радикального підвищення продуктивності праці неможливо досягти істотних результатів у збільшенні обсягу праці, що випускається, зниженні її собівартості (збільшені прибутків), підвищенні заробітної плати тощо. Зокрема, активізується увага щодо налагодження випуску та нарощування обсягів виробництва науково – технічного продукту.

В Україні щодо підвищення продуктивності праці та в цілому й економіки є ще ряд невикористаних резервів та можливостей, а саме:

v Суттєве розширення як чисельності, так і активності сфери підприє-мства;

v Збільшення питомої ваги кінцевого продукту;

v Проведення активного технічного переозброєння та реконструкції підприємств;

v Застосування прогресивних технологій;

v Використання сучасного обладнання;

v Підвищення наукоємності продукції;

v Зниження ресурсо – та енергомісткості продукції;

v Підвищення кваліфікаційної підготовки виробничого персоналу;

v Дотримання технологічної дисципліни та культури обслуговування;

v Підвищення уваги до якості продукції у кожній ланці – від виробника до споживача;

v Зниження рівня травматизму (особливо у вугільній галузі).

Закономірний характер підвищення продуктивності праці, не означає, що потрібний для народного господарства ріст продуктивності праці може бути досяг-нутий сам по собі. В умовах реалізації чинників ринкових відносин, зокрема, розви-ток приватної власності, упровадження повного госпрозрахунку і самофінансування, оренди й орендних відносин, важливо знати, які фактори впливають на підвищення продуктивності праці, які з них гальмують його, які наявні шляхи і резерви росту. Тому при вивченні питань продуктивності праці необхідно розглянути всю сукуп-ність факторів, шляхів і резервів росту продуктивності праці.

Фактори росту продуктивності праці – це ті рушійні сили, або причини, під впливом яких змінюється її рівень. В якості такої сили (факторів) виступає: технік-ний прогрес, удосконалювання організації виробництва, управління працею тощо. Різноманіття конкретних шляхів і засобів досягнення більш високої продуктивності праці викликає необхідність розробки класифікації факторів росту продуктивності праці. Дія факторів росту продуктивності праці залежить від природних, суспільних, екологічних і матеріальних умов, у яких вони проявляють і реалізуються.

Подібні реферати:

Економічна історія як наука

Економічна історія – це наука, що вивчає еволюцію господарської діяльності людства від первісного суспільства до су­часності. Як самостійна наука вона сформувалась у середині XIХ ст. Відтоді по­стійно розширюється перелік тем, які є предметом її аналізу, ускладнюються методи дослідження, зростає кількість наукових шкіл. Як важлива гуманітарна дисципліна та частина вищої економічної освіти, економічна історія дослуджує специфіку не тільки економічних та соціальних відносин в історії народів світу в окремі суспільні епохи, а ...

Економіка Канади

Сучасна Канада — одна з найрозвинутіших країн з ринковою економікою, яка замикає «велику сімку» за обсягом ВНП, хоча й поступається перед аналогічними показника­ми таких країн, як Індія чи Бразилія. Проте за рівнем ефективності виробництва та стандартів життя вона йде слідом за США. Самі канадці називають свою країну «неамериканською Америкою», а себе — «більше європейцями, ніж американ­цями». Про статистику Канади висловлюються цілком виз­начено, заявляючи, що це «американські показники», поді­лені на 10, а якщо на душу ...

Економічна статистика для студентів всіх спеціальностей

Завдання контрольної роботи складається із 5 практичних завдань, які охоплюють теоретичний матеріал по таких темах: “Статистика населення”, “Статистика робочої сили”, “Статистика робочого часу”, “Статистика валового суспільного продукту”, “Статистика собівартості”, “Статистика оплати праці”, “Статистика продуктивності праці”, “Статистика основних фондів”, “Статистика оборотних фондів”. При написанні контрольної роботи студент повинен дотримуватись таких правил: роботу виконати в повному обсязі; повинні бути написані формули ...