Search:

Монополія і досконала конкуренція

Монополія гальмує науково-технічний прогрес. Це відбувається тому, що монополія виробництва і збуту дає змогу крупним компаніям отримувати певний час високі прибутки, навіть не впроваджуючи нові досягнення науки і техніки у виробничий процес, стримуючи повне використання ресурсів, максимально можливе зниження витрат виробництва й відповідне зростання ефективності виробництва. У гонитві за прибутками крупні компанії вкладають кошти у проекти, які дають віддачу, вилучаючи або істотно зменшуючи при цьому інвестиції у важливіші населення виробництва.

Монополії придушують конкуренцію – важливу рушійну силу економічного прогресу. Тому Самуельсон називає монополію економічним злом. У поєднанні позитивних і негативних сторін монополії полягає одна з найважливіших сутнісних її сторін як економічної категорії.


3. Досконала конкуренція – цивілізована форма боротьби за існування та підвищення ефективності виробництва.

Одним із найважливіших елементів ринкового механізму є конкуренція. Без конкуренції ринкові відносини теоретично уявити неможливо, а практично вони просто не можуть існувати. Конкуренція в сучасній економічній теорії і практичній діяльності господарюючих суб’єктів завжди знаходиться поруч з монополією, породжує монополію.

Отже, що ж таке конкуренція? Конкуренція (від лат. – “зіштовхуюсь”) - це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків; це механізм регулювання пропорцій суспільного виробництва.

Сутність конкуренції глибше розкривається у дії відповідного закону. Закон конкуренції є об’єктивним економічним законом розвинутого товарного виробництва, дія якого є для товаровиробників зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, збільшення масштабів виробництва, форм і систем заробітної плати тощо. Для інших економічних законів також відбувається у формі примусових сил конкурентної боротьби, в результаті чого конкуренція виступає рушійною силою розвитку економічної системи, складовою частиною її господарського механізму. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва ( поч. XVI ст. – до 60-х років XX ст.) панувала вільна конкуренція між власниками невеликих підприємств, які виробляли товари на невідомий ринок. Така конкуренція здійснювалась у формі внутрігалузевої та міжгалузевої конкуренції. Вільна конкуренція зумовлює розвиток концентрації та централізації виробництва і капіталу, на певному етапі ( остання третина XIX ст. ) призвела до виникнення монополій. В сучасних умовах конкуренція існує між гігантськими монополістичними об’єднаннями, в середині них, також між підприємствами немонополізованого сектору економіки та різних форм власності. Її особливістю є те, що центр боротьби все більше переміщується із сфери обігу у сферу виробництва, з галузевого на міжгалузевий, з національного на інтернаціональний рівень.

Методами конкурентної боротьби є поліпшення якості, дизайну товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, надання гарантії і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо. Поряд з цим використовуються “мирні” методи обмеження конкуренції : таємні угоди про єдину політику цін і поділ ринків збуту, реалізацію крупних науково – технічних проектів, обмін інформацією з різних питань наукової, технічної, ринкової стратегії.

Серед неекономічних методів конкурентної боротьби – фінансові махінації та спекуляції цінними паперами, промислове шпигунство, підкуп чиновників державного апарату з метою отримання урядових контрактів, субсидій тощо.

У ході еволюції економічної системи змінюється і конкуренція. Так, на нижній стадії капіталізму, панувала вільна ( або чиста, досконала ) конкуренція.

Вільна ( досконала ) конкуренція - це конкуренція, для якої характерні велика кількість конкурентів–виробників і конкурентів–покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності. Тобто це економічне суперництво між великою кількістю дрібних та середніх підприємств, які виробляють однорідну продукцію, мають рівний доступ до інформації, абсолютну мобільність матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Ні одна із фірм не може впливати на ринкову ціну. Більш повною мірою ознакам досконалої конкуренції відповідають деякі ринки сільськогосподарської продукції ( пшениці, кукурудзи ), а також деякі фінансові ринки. З точки зору суспільства досконала конкуренція є стандартом, за яким оцінюється ефективність реальної економіки. Вона включає всі форми дискримінації споживачів, розподіляє ресурси відповідно до їх смаків, найефективніше. Дана структура дозволяє побудувати точну модель поведінки фірм на шляху до максимілізації прибутку. В умовах чистої конкуренції в довгостроковому періоді ціна встановлюється на рівні мінімуму середніх витрат виробництва. Тобто фірми використовують найефективніші технології і визначають найнижчу з можливих цін.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23 


Подібні реферати:

Макроекономіка як наука. Національний продукт

Макроекономіка як наука. Національний продукт. 1. Макроекономіка як наука Макроекономіка як одна із складових частин економічної теорії є наукою про поведінку економіки як єдиного цілого. Вона вивчає причини циклічних коливань і взаємозв'язок динаміки обсягів виробництва, рівня інфляції та безробіття. В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси. А це означає, що: • макроекономічні показники є результатом зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм; • макроекономічні ...

Різновиди цін залежно від впливу держави на їх визначення

План 1. Вплив держави на ціну, різновиди цін 2. Контроль держави за цінами в ринкових умовах 3. Пільгові ціни, які регулюються державою 1. Вплив держави на ціну, різновиди цін Держава з ринковою економікою прагне обмежити існування монопольних цін, розробляє для цього, як уже зазначалось, антимонопольне законодавство. Проте усунути повністю монополію в усіх галузях господарства неможливо. В більшості випадків монопо­лія зберігається за державою. Це підприємства зв'язку, які прива­тизувати недоцільно, тому що це ...

Динаміка норм банківських резервів в Україні

ЗМІСТ : Вступ.........................................................................................................................3 Розділ І. Грошово-кредитна політика держави Суть, мета та роль грошово-кредитної політики.............................5 Центральний банк – головний суб’єкт грошово-кредитної політики.........................................................................................................11 Норма обов’язкових банківських резервів як інструмент грошово-кредитної ...