Search:

Біологічні ресурси України

Реферати » Біологія » Біологічні ресурси України

Україна належить до країн з дуже великими обсягами та високою інтенсивністю використання різноманітних природних ресурсів. Цьому сприяє як наявність їх значних багатств, добра господар­ська освоєність та доступність території, зростаючі потреби в цих ресурсах, сприятливі умови для їх експлуатації. По-перше, за питомими (на 1 чол. на 1 km2) масштабами та інтенсивністю вико­ристання ресурсів, Україна випере­джує всі розвинуті країни світу і, безперечно, зай­має перше місце в Європі. По-друге, великі обсяги виробництва та інтенсивне використання ресурсів визначили спеціалізацію економіки, яка харак­теризується високими масштабами споживання.

Останнім часом дедалі активніша роль у вирі­шенні природоохоронних проблем відводиться вивченню громадської думки; суттєво розширю­ються права й можливості місцевих органів вла­ди. І головне, виділяється щораз більше коштів на організацію раціонального використання і на­лежну охорону водних, земельних, лісових ресур­сів, на забезпечення чистоти атмосферного повіт­ря. Якщо капітальні вкладення на ці заходи у 1973—1975 роках (з 1973 p. почала друкуватися відповідна статистика) становили 917 млн. крб., 1976—1980 — 1169 млн. крб., то у 1981—1985 ро­ках — 1864 млн. крб. У 1989 p. вони досягли 510 млн. крб. Загальна сума усіх витрат на охорону й раціональне використання природних ресурсів (включаючи витрати на лісове господарство) ста­новила за 1981—1989 pp. 14,8 млрд. крб., у тому числі за 1989 p. — 2,1 млрд. крб. З цієї суми 1,5 млрд. крб. йшло на утримання та експлуатацію природоохоронних споруд і установок, 510 млн. крб. на державні капітальні вкладення, 136 млн. крб. на лісове господарство, раціональне використання-земельних ресурсів.

Особливої гостроти й актуальності набуває в Ук­раїні охорона водних ресурсів. На ці потреби у республіці витрачається близько 60 % усіх держав­них капітальних вкладень, що виділяються на охо­рону навколишнього середовища (у 1989 p. — 323 млн. крб.). Йдеться, зокрема, про фінансові й ма­теріальні ресурси, що надходять на охорону дуже забруднених вод Чорного та Азовського морів, збереження й поліпшення стану малих рік і во­дойм. Необхідне підвищення ефективності очис­них споруд і установок, більш широке викорис­тання для зрошування та інших цілей очищених і рудникових вод. Нерівномірність розміщення вод­них ресурсів по території республіки та зростаю­чий їх дефіцит, найбільш гострий у південних та центральних областях, потребує негайного запро­вадження водозберігаючих технологій, організа­ції безстічних виробництв, економного витрачан­ня води для зрошення, а також в комунальному господарстві, побуті.

Актуальною є проблема раціонального викорис­тання свіжої води, зокрема поліпшення структури її споживання. Останнім часом обсяг виробництва свіжої води становить близько 30 млрд. м за рік. Основна її кількість (56 % у 1989 p.) йде на вироб­ничі потреби (без сільського господарства), для зрошення, обводнення та сільськогосподарського постачання (29 %) і на господарсько-питні потре­би (15 %). Природоохоронні заходи передба­чають скорочення втрат води, раціоналізацію водопостачання, насамперед при зрошенні, ширше впровадження систем оборотного і послідовного використання води, будівництва і введення в дію об'єктів по очищенню стічних вод. Найбільше сві­жої води споживається в Запорізькій (4,5 млрд. м3), Дніпропетровській (3,7), Донецькій (3,4) обл.; Кримській (2,6), Київській (без Киє­ва—2,2), Херсонській (1,9 млн. м3).

Останнім часом вжито певних заходів, спря­мованих на поліпшення водоочищення: за роки одинадцятої п'ятирічки в цілому по Україні ски­дання забруднених стоків скоротилося майже вдвічі; знижувалося воно і в роки дванадцятої п'я­тирічки. Однак проблема ще .далека від вирішен­ня: деякі підприємства, особливо чорної металур­гії, хімії та нафтохімії, вугільної, харчової та ін­ших галузей промисловості певну частину вико­ристаної води не очищають.

Створення заповідних територій, збереження генофонду планети мають важливе значення для охорони природних ландшафтів. У сві­ті нараховується понад - 2600 великих заповідних територій, загаль­ною площею понад 4 млн. км2 (3% суші планети). За останні роки в Україні сформовано цілу мережу при­родно-заповідних територій (5350 територій і об'єктів) зага­льною площею понад 1,1 млн. га, яка значно збільшилася порівняно з минулим, але все одно становить всього близь­ко 2% території України, що неприпустимо з екологічної точки зору.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Деревій звичайний, дерен справжній, дзвоники скупчені

ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ (білоголовник, деревій, кашка, кревавник, кервавник, кровавник, кровник, крячка, кровопуски, маточник, морков'ять, муращівник, мурiщавник, серпоріз, тисячинець) Achillea millefolium Трав'яниста багаторiчна рослина родини айстрових. Має вкорочене багатоголове, без повзучих пагонiв кореневище. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки, вгорi розгалужене, бiля основи здерев'янiле. Листки двічіперисторозсічені, з численними вiддалено розмiщеними сегментами. Квiтки зiбранi у кошики, що утворюють ...

Паслін чорний, пастернак посівний, первоцвіт весняний

ПАСЛІН ЧОРНИЙ (вороних, воронячка, лисуха, мориганка, паслина, пилина, прислини, слинник, ягоди воронячі, ягоди скажені) Solanum nigrum Однорiчна трав'яниста розсiяно-вухата рослина родини пасльонових. Стебло розгалужене, гранчасте, до 80 см заввишки. Листки черговi, яйцеподібнi, короткочерешковi, цiлокраї. Квiтки двостатевi, правильнi, зiбранi зонтикоподібними завiйками; вiночок вдвоє довший за чашечку, білуватого або бiлувато-фiолетового вiдтiнку. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - чорна, iнколи зеленувата куляста ...

Чай китайський, часник городній, чебрець плазкий

Thea sinensis Вічнозелений, галузистий, до 150 см заввишки кущ, родини чайних. Листки чергові, видовжено-овальні, цілісні, до 8 см завдовжки, 4 см завширшки, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені. Квітки правильні, двостатеві, поодинокі або по 2 - 5 в пазухах листків; пелюстки білі, рідше рожеві. Цвіте у червні - липні. Плід - коробочка. Батьківщина чаю - гірські ліси Південного Китаю та Індокитайського півострова. Вирощують чай в Грузії, Азербайджані, Краснодарський край. На території Закарпаття чайна плантація ...