Search:

Біологічні ресурси України

Почався період формування нових природно-заповідних те­риторій, досліджується їх сучасний екологічний стан, можливо­сті, вивчаються соціально-екологічні аспекти.

За функціональними особливостями території поділяються на: природні національні парки, заповідники, заказники, пам'ятники природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоо­логічні парки, парки - пам'ятники садово-паркового мистецт­ва, заповідні урочища.

На території України функціонують:

- 3 природні національні парки. Вони створюються з метою збере­ження природних комплексів з особливою (екологічною, істо­ричною і естетичною) цінністю і використання їх в рекреацій­них, наукових і культурних цілях (Швацький, Карпацький, Синевір).

- 17 державних заповідників, втому числі:

2 біосферних Державні заповідники мають на меті збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони при­родних комплексів, вивчення природних процесів та явищ, розробки наукових основ охорони природи. Господарська дія­льність в їх межах заборонена (Розточчя, Медобори, Асканія Нова, Український степовий. Чорноморський, Дунайські плав­ні, Ялтинський та ін.) (Чорноморський, Асканія Нова),

2 державних заповідно-мисливські господарства, близько 1600 заказників Державний заказник - територія, яка виділяється з метою збереження та відновлення окремих або кількох найбільш цін­них або унікальних комплексів, які входять до Червоної книги. Державні заказники поділяються на: ландшафтні, лісові, бота­нічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідро­логічні, палеонтологічні, геологічні (Касперівський - ландшаф­тний, «Дача Галілея» - лісовий, Галицький - ботанічний, Чистилівський - зоологічний тощо).

2655 пам'я­ток природи Державна пам'ятка природи - територія або окремий при­родний об'єкт, що мають особливу цінність і беруться під охо­рону для збереження в природному стані.

8 ботанічних садів, що утворюються з метою збережен­ня, вивчення і збагачення в спеціальних умовах різноманітних рослин для ефективнішого наукового, культурного і господар­ського їх використання (Київський ботанічний сад Академії наук).

20 дендрологічних парків - державний дендрологічний парк створюється для вивчення і збагачення у спеціально створених умовах різноманітних дерев і чагарників для наукового, культурного і господарського ви­користання (Хоростівський, Гермаківський).

8 зоо­логічних парків. Парки формуються з метою збережен­ня і вивчення в спеціально створених умовах об'єктів дикої фа­уни для наукових, пізнавальних і науково-дослідних цілей (Київський, Харківський та ін.).

511 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. Державні парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва -найбільш визначні зразки паркобудівництва, які охороняються в естетичних, наукових, природоохоронних і оздоровчих цілях («Софіївський» в Умані, «Раївський» в Бережанах, Скала-Подільський, Вишнівецький, Коропецький).

559 заповідних урочищ Державне заповідне урочище - лісові, степові, болотні та ін­ші природні комплекси, які мають певне наукове, природоохо­ронне і естетичне значення.

Лісові ресурси мають не лише народногосподарське значен­ня, вони є найпопулярнішою формою курортно-рекреаційного значення.

В Західному регіоні щороку відпочивають близько 3-х млн. чоловік, а за підрахунками спеціалістів тут щороку можуть від­почивати принаймні 12 млн. чол., що в 4 рази перевищує фак­тичну кількість відпочиваючих.

Унікальним природним комплексом є Карпати і Прикар­паття, де в 1980р. створено Карпатський природний націона­льний парк на площі 50,3 тис. га, який має 4 зони: природозаповідну - 10,2 тис. га, охоронно-рекреаційну - 20,8 тис. га, рек­реаційну - 10,6 тис. га і рекреаційно-господарську - 8,6 тис. га.

Потенціал Західного регіону ще невичерпаний: це можна зробити за рахунок впорядкування 1-ї і 2-ї груп державного лісового фонду. Необхідно насамперед розширити зелені зони і парки великих міст, реконструювати лісопарки навколо міст і впорядкувати рекреаційні території.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Кропива жалка, кукіль звичайний, кульбаба лікарська, купина запашна

Однодомна однорiчна трав'яниста рослина, вкрита жалкими волосками, родини кропивових. Стебло прямостояче, чотиригранне, до 60 см заввишки. Листки супротивнi, цiлiснi, елiптичнi, гострi. Квiтки світло-зеленi, дрiбнi, одностатевi, зiбранi в переривчастi пазушнi суцвiття, оцвiтина чотирироздiльна. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - сiм'янка. Кропива жалка росте по берегах рiчок, як бур'ян в городах, у садах, поблизу жител, серед чагарникiв. Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють листя кропиви пiд час ...

Кадило мелісолисте, каланхое

КАДИЛО МЕЛІСОЛИСТЕ (добрівник, добрівчик, доброцей, дубравка, дубрівник, дубровка пахуча, кадельник, кадило бабине, кадило пахуче, лист пчільний, пчільник, язик гадини) Melittis melissophylum (Melittis grandiflora) Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло чотиригранне, до 80 см заввишки. Листки темно-зеленi, яйцеподібнi. Рослина волосистоопушена, з яйцеподібними або еліптичними зарубчастими черешковими листками, пахуча. Квiтки в однобічних кільцях, зигоморфнi, бiлi або блiдо-рожевi, трубчастi. Віночок ...

Єдність організму і навколишньогосередовища. Обмін мінеральних речовин. Обмін речовин і енергії – основа життєдіяльності

План Єдність організму і навколишнього середовища Біологічна та енергетична цінність. Добова потреба людини в них. Продукти, що містять ці речовини. Кінцеві продукти білкового, вуглеводневого та жирового обміну. Використана література: Фізіологія, С.А.Георгієвої, 1986 р. „Вікова фізіологія”, А.Г.Хрипкова. Організм людини є складовою навколишнього середовища. Тому багато хімічних та фізичних процесів, які відбуваються в природі, відбуваються і в організмі людини. В першу чергу це стосується обміну мінеральних речовин. ...