Біологічні ресурси України

Економія і комплексне використання деревної сировини, відходів сприяє не тільки підвищенню ефективності викорис­тання одного із цінних природних ресурсів, але й покращенню стану навколишнього середовища. Багатство лісів - це не тіль­ки деревина, а й гриби, плоди, ягоди та ін. Використання хар­чових ресурсів лісу, багатих на вітаміни, білки, вуглеводи, є одним з шляхів задоволення потреб населення. В Україні росте більше як 100 видів дерев і кущів, які дають їстівні плоди і яго­ди, більшість з яких мають і лікувальні властивості. Дикорос­тучі плоди використовуються ще далеко не повністю: заготівля лісових плодів і ягід складає не більше 20% всього урожаю, грибів - 11, горіхів - 10%. Харчові ресурси поряд з бджільниц­твом, сінокосінням, лікарською і технічною сировиною утво­рюють ресурси побічного використання, питома вага якого в загальній комплексній продуктивності лісів складає лише 20%. Отже, поряд із відтворенням лісових ресурсів, існують резерви для раціональнішого користування дарами лісів.

Важливе місце посідає створення державного лісового кадас­тру, який визначав би стан лісів, їхню економічну оцінку, напря­ми розвитку галузей лісового комплексу.

При визначенні економічної оцінки лісу виникає ряд труд­нощів щодо підходів до цієї оцінки. Лісові ресурси відносяться до відновлюваних ресурсів, отже їх використання передбачає постійні витрати на їх відновлення, догляд, охорону й утри­мання. Економічна оцінка лісових ресурсів повинна відповідно; враховувати суспільне необхідні витрати на відтворення лісу.

При цьому оцінка лісу буде представлена як сума ефектів від всіх видів продукції і користі на необмежене довгий строк викорис­тання, що пов'язано з багаторічним строком вирощування лісів.

Різниця між суспільне необхідними та індивідуальними за­тратами на одержання одиниці продукції являє собою диферен­ціальну ренту, яка є основним оціночним показником лісових ресурсів. Методи оцінки всіх видів лісових ресурсів і ефектив­ності лісу розроблені ще недостатньо, і існують лише для одного виду ресурсів - деревини. Вартість деревини на корені склада­ється з суми відповідних лісових такс. Важливе значення мають облік і контроль, стимулювання повної розробки лісосіки і ви­везення всієї вирубаної деревини з лісу.

Плата, внесена за розробку переданого в рубку лісосічного фонду, повинна перш за все компенсувати затрати на лісогос­подарські заходи по відновленню й охороні лісових ресурсів. Крім того, рівень лісових такс повинен сприяти раціональні­шому використанню лісосічного фонду: зростанню долі м'яколистяних порід, використанню лісосіки з хвойних порід, переміщенню лісозаготівель у віддалені лісові масиви. Наприк­лад, розмір такси на ділову деревину хвойних порід в порів­нянні з м'яколистяними залежить також від інтенсивності лісо­користування, природних і економічних умов заготівель. Так розмір такси на 1 м3 деревини в районах основних заготівель в 3,5 рази нижчий, ніж у малолісних.

При визначенні ефективності використання та охорони лі­сового господарства необхідно враховувати вік лісу та догляд за ним, насадження нових лісів (дендропарків, заповідників, парків, зелених насаджень) та догляд за ними, оберігання від навколишнього забруднення тощо.

Разом з тим ці лісові продукти є сировинною базою для ха­рчової і фармацевтичної промисловості, для сільського госпо­дарства. Потенційні можливості збору яблук, груш, горіхів, ягід, грибів, соків тут досить великий.

Виконання завдань, що стоять перед лісовим господарством має свої слабкості: попенна плата в даний час дозволяє покри­вати лише близько 50% витрат на ведення лісового господарст­ва, її частка (розрахункова такса за 1 м3 деревини) становить в середньому більше 5 гри. (у собівартості продукції лісозаготі­вельних підприємств становить в середньому 7-8%) - це значно нижче, ніж у країнах із розвиненим лісовим господарством, та­ких як Швеція, Фінляндія, США. Не досконалим є і механізм формування попенної плати. Лісові такси складають з розраху­нку середньогалузевих затрат, не враховуючи суттєву різницю в економічних, природних і технічних умовах лісових госпо­дарств. Не враховується достатньою мірою диференціальна лі­сова рента. Низький рівень лісових такс визначає знижений рівень оптових цін на лісопродукцію, що не забезпечує зацікавленості підприємства у більш повному і раціональному використанні деревини.

Подібні реферати:

Склад, функції та значення крові

Кров – рідка сполучна тканина. Основні функції: 1.Дихальна функція полягає в переносі кисню від легень до тканин організму та СО2 від клітин до легень. Ця функція забезпечує енергією організм. 2.Поживна – кров розносить по тілу поживні речовини від кишечнику або з місць їх накопичення (глюкозу з печінки). Завдяки цій функції кров відносять до трофічних тканин. 3.Видільна функція полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин. 4.Теплорегуляційна, тобто збереження сталості температури тіла. ...

Цибуля ведмежа, цибуля городня, цикламен європейський

ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА (левурда, черемша) Allium ursinum Лук медвежий Багаторiчна трав'яниста цибулинна рослина родини лiлiйних. Цибулина довгаста, обгорнута прозорими білуватими оболонками. Стебло (квiткова стрiлка) безлисте, пряме, до 40 см заввишки, тригранне. Листки прикореневi, еліптично-ланцетнi, плоскi. Квiтки правильнi, двостатевi, зiбранi в зонтикоподібне суцвiття. Цвiте у травнi. Плід - коробочка. Росте в тiнистих листяних i мiшаних лiсах Карпат. Для виготовлення галенових препаратiв використовують стебла з листками ...

Опорно-рухова система. Значення опорно-рухової системи

1.Захисна функція. Кістки скелету захищають внутрішні органи від механічних пошкоджень (кістки черепа, хребта, грудної клітки, таза). 2.Рухова функція. Виконують кістки кінцівок та хребта. 3.Підтримування тіла в певному вертикальному положенні (кістки хребта, кістки кінцівок) 4.Кровотворна – за рахунок червоного кісткового мозку (головки трубчастих кісток ребра, хребці, кістки тазу). 5.Кістки –депо для мінеральних солей і мікроелементів (Fe, Ca, P). 6.М’язи – депо глікогену. Але має певні особливості, що зв’язано  з ...