Search:

Політична система і державний устрій Болгарії

Влітку 1991 р. розпочалася «мала приватизація», яка охо­пила передусім невеликі під-приємства, магазини, кафе тощо. Водночас швидко зростала кількість безробітних. Не-гативно на стані економіки країни позначився розрив традиційних відносин з СРСР та іншими країнами Східної Європи, перехід на конвертовану валюту в міжнародних розра-хунках. Спира­ючись на прийнятий закон про власність та використання сільськогоспо-дарських угідь, що відкривав шлях до приватизації землі, уряд запровадив у ТКЗГ лікві-даційні комісії, які стали готувати землі до розподілу. Однак процес повернення землі у власність селян відбувався досить повільно. Так, у 1994 р. було приватизовано лише 15 % від загальної площі угідь. До того ж господарства створювалися здебільшого дрібні (до трьох гектарів).

Великі Народні Збори 12 липня 1991 р. ухвалили нову конс­титуцію, яка проголошувала Болгарію парламентською рес­публікою - унітарною демократичною правовою державою. Основним законом гарантувалися різні форми власності, свобода господарської ініціа-тиви, політичний плюралізм, пар­ламентське управління, розподіл влади. Законодавча влада зосереджувалася у однопалатних Народних Зборах, 240 де­путатів яких обиралися на чотири роки. Виконавча влада здійснювалася Радою Міністрів, склад якої затверджу-вався парламентом. Запроваджувалася посада президента (оби­рався прямими виборами строком на 5 років), який повинен уособлювати єдність нації та представляти Болгарію в міжна­родних відносинах.

У жовтні 1991 р. відбулися вибори до Народних Зборів, на яких перемогу одержав СДС- 110 мандатів (з 250). БСП отри­мала 106, РПС - 24 мандати. Уже в листопаді лідер СДС Ф. Димитров сформував однопартійний уряд.

Тривала політична конфронтація та певна упередженість демократів перешкоджали використанню ними нагромадже­ного попередніми урядами досвіду. Це позначилося на темпах проведення реформ, оскільки лише на підготовку власної програми подолання кризи уряд Ф. Димитрова витратив майже рік. Кабінет розпочав свою діяльність із кадрових чисток апара­ту та інших управлінських структур, усуваючи з них активістів БКП та співробітників держ-безпеки.

На президентських виборах (січень 1992) перемогу здобув Ж. Желев, а віце-пре-зидентом стала відома поетеса Б. Димит­рова. Запроваджені урядом заходи з «деко-мунізації» країни викликали загострення соціальної напруженості. Проти такої політики виступив президент, який зазначив, що вона веде до ізоляції СДС та звужує соціальну базу реформ.

Поступове подолання політичної конфронтації в парла­менті врешті-решт вело до нала-годження співпраці між провідними політичними силами. Так, у січні 1992 р. було ухва­лено закони про господарську діяльність іноземців та захист зарубіжних інвестицій, у лютому - про реституції, у квітні - про приватизацію державної та муніципальної власності. Проте здійснення реформ супроводжувалося спадом виробництва, зростанням інфляції, безробіття, що спричиняло загострення соціальних суперечностей. Кількість безробітних досягла 550 тис, а понад 40 % населення країни опинилося за межею бідності.

У вересні 1992 р. рішенням Верховного суду Т. Живков був засуджений до семи років ув'язнення. Всього до кримінальної відповідальності було притягнуто 60 осіб, які нале-жали до ко­лишньої партійно-державної верхівки.

Восени 1992 р. президент Ж. Желев висловив занепокоєння загостренням відносин між урядом, профспілками, засобами масової інформації та позапарламентською опозицією. У свою чергу лідери СДС посилювали тиск на президента. Остаточна втрата урядом кон-тролю над становищем у країні призвела в жовтні до його відставки. Лише 30 грудня 1992р. новим прем'єр-міністром був затверджений 67-річний професор Л. Беров.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35 


Подібні реферати:

Демографія в системі знань про народонаселення

Народонаселення вивчає багато громадських та природничих наук. Особливе місце серед них займає демографія. Під народонаселенням в широкому змісті слова розуміють сукупність людей. Але сукупність людей відповідає також таким поняттям, як «народ», «суспільство». Тому поняття «народонаселення» потребує більш точного визначення. Словом населений (-не, -на) у повсякденній мові ми характеризуємо таке місце або територію, на якій мешкає багато людей, наприклад густонаселена країна, а словом «народонаселення» – ...

Великі географічні відкриття епохи Відродження

Період Відродження – період великих географічних відриттів. Географічні відкриття, що заслуговують визначення "великі", відбувалися на нашій планеті в усі історичні епохи, зі стародавності і до XX в. Але епохою Великих географічних відкриттів прийнято називати строго визначений історичний період. Його хронологічні рамки вітчизняні історики і географи звичайно обмежують чи серединою кінцем XV - серединою XVII ст. Жодна інша епоха не була настільки насичена географічними відкриттями, ніколи вони не мали такого ...

Фізико-географічний огляд Азії

1. Азія. Загальна характеристика. Особливості геологічної будови і рельєфу Азія — найбільша частина світу, яка займає майже 30% площі суші — 43,4 млн км2. Від арктичних островів на півночі до індоне­зійських островів на півдні Азія простяглася на 10 тис. км. Більш ніж на 9,5 тис. км Азія витягнута із заходу на схід — від мису Баба на п-ові Мала Азія до мису Дежньова на Чукотському п-ові. Азія — єдина частина світу, що омивається водами всіх чотирьох океанів, проте вплив їх обмежений. Розміри Азії обумовили ...