Search:

Революція в Росії та виникнення радянської держави і права

Реферати » Історія Всесвітня » Революція в Росії та виникнення радянської держави і права

І. Буржуазно-демократична революція в Росії.

Визначальний вплив на суспільний і державний розвиток Росії зробила революція. Загальний російський страйк (жовтень 1905 року) змусив царизм видати Маніфест, у якому проголошувались різноманітні Свободи. Недоторканість особи, свобода слова, совісті, зборів і спілок. Ще раніше видано Маніфест (1 січня 1905 р.) про скликання Державної Думи, що не змінювало самодержавної суті влади царя. Вибори членів першої Думи проводились за досить складною виборчою системою, а тому значна кількість дорослого населення Росії була усунена від участі в виборах. Дума займалась підготовкою законопроектів і розглядала державні доходи і витрати. В цілому Дума була законодавчим органом при царі. Маніфестом від 20 лютого 1906 року створювалась Державна Рада, яка складалась з представників духовенства, дворянства, торговців, промисловців і науковців. Законопроект прийнятий Державною Думою і Державною Радою набував сили закону, якщо його підписував Імператор. Хоча царський Указ від 23 квітня 1906 року підкреслював, що імператорові належала верховна влада, можна сказати, що в Росії сформувалась конституційна монархія.

У роки першої світової війни загострились соціально-економічні і політичні протиріччя, що існували в Росії. Нестабільність була властива і державному апарату. За роки війни відбулись зміни чотирьох голів Ради Міністрів, 6-х міністрів внутрішніх справ, 4-х військових міністрів і 3-х міністрів закордонних справ. СД партія більшовиків виступила з лозунгами поразки у війні і перетворення імперіалістичної війни у громадянську.

На початок 1917 року страйки охопили біля 676 тис. Робітників. 25 лютого страйк став політичним в Петрограді, Москві та ін. Містах. Страйками керували Ради робітничих і солдатських депутатів. 28 лютого царський уряд було повалено. У Державній Думі було створено Тимчасовий комітет, який на переговорах 2 березня з виконкомом Петроградської Ради робітничих і селянських депутатів досяг угоди про створення Тимчасового уряду до скликання Установчих зборів, які мали визначити форму правління Росії.

Рішення про Установчі збори було компромісом між Державною Думою і Радами, оскільки жодна із стронін не могла претендувати на те, щоб стати владою в Росії, після відречення царя Миколи ІІ. У програмі Тимчасового уряду проголошувалось про негайну підготовку до проведення річного прямого і таємного голосування до Установчих зборів, які мали встановити форму правління і приймати Конституцію. Були продекларовані свобода слова, друку, мітингів, недоторканість особи і таке інше. Проведено політичну амністію. З тюрем вийшли 24 тис. Членів РСДРП (б), проголошено 8 годинний робочий день. Росія за словами Леніна стала найдемократичнішою країною в світі.

Коли з Швейцарії до Петрограда прибув Ленін (на обіцянку, що Росія вийде з війни). 3 квітня проголосив тактичні лозунги партії: «ніякої підтримки Тимчасовому уряду», «вся влада Радам!», «припинити імперіалістичну війну». Партія більшовиків переслідувала за мету захопити через Ради владу в свої руки.

На початку травня було створено коаліційний Тимчасовий уряд – до якого ввійшли представники не тільки буржуазних партій, але й члени РСДРП(б).

У червні 1917 року відбувся перший з’їзд Рад, на якому з 1090 членів було тільки 105 більшовиків. Зїзд надав підтримку Тимчасовому уряду і відкинув пропозицію про вихід Росії з війни. Було створено виконавчий комітет Рад, куди більшовики не ввійшли. Тому вже 3 липня партія більшовиків на VІ з’їзді РСДРП(б) вирішили розпочати підготовку до збройного повстання. Її керівництво формально пішло у підпілля. Тимчасовий уряд проявляв пасивність і нерішучість у боротьбі з контрреволюційною діяльністю більшовиків. У той же час він організував розгром контрреволюційного заколоту Корнілова, який прагнув навести порядок у країні. В 1967 році Керенський, доючи інтерв’ю газеті Таймс, признав, що розгром Корнілова був найбільшою помилкою Тимчасового уряду. У той час партія більшовиків готувалась до збройного повстання.

2. Соціалістична революція.

Формальним приводом для проведення повстання був той факт, що Тимчасовий уряд не проводить виборів до Установчих зборів, хоча вибори були призначені на 28.ХІ. Керівництво партії більшовиків вирішило захопити ваду в день відкриття роботи ІІ з’їзду Рад робітничих і солдатських депутатів, а тому пропонувало включити в порядок денний роботи зїзду Рад питання про мир, землю, владу, і робітничий контроль. 25 жовтня партія більшовиків здійснила військовий переворот, взявши владу до своїх рук в Петрограді Другий з’їзд Рад робітничих і селянських депутатів прийняв запропонований Леніним Декрет про мир, землю, Декларацію прав народів Росії. Було обрано новий Центральний комітет (виконавчий) та створено уряд - Раду народних комісарів, на чолі з Леніним. Цей уряд теж називався Тимчасовим, оскільки він мав функціонувати до скликання Установчих зборів, вибори яких були призначені на 12 листопада.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Наполеон І

Молодість Наполеона Наполеон Бонапарт, Наполеон I (Napoleon Bonaparte, Buonaparte) народився 15 серпня 1769 р., у Аяччо. Походив з небагатої корсиканскої дворянської родини Шарля і Летіциї Буонапарте (усього в родині було 5 синів і 3 дочки). Вчився в королівській військовій школі в Брієнні і в Паризькій військовій школі (1779-85), яку закінчив в чині лейтенанта. Публіцистичні твори Наполеона періоду Революції («Діалог про любов»,«Dialogue sur l'amour», 1791, «Вечеря в Бокере», «Le Souper de Beaucaire», 1793) кажуть про ...

Афінська демократична рабовласницька республіка

Утворення Афінської держави. Реформи Тесея. Органи влади та управління Афінської республіки. - - - 1. Територію Аттики (область Греції, де згодом виникла Афінська держава) населяло наприкінці II тисячоріччя до н.е. чотири племена, кожне з який мало свої народні збори, рада старійшин і виборного вождя — базилевса. Перехід до виробляючого економіці з індивідуалізацією праці привів до розділу общинної землі на ділянки зі спадкоємним сімейним володінням, до розвитку майнової диференціації і поступовому виділенню родової ...

Боспорське царство

План Запровадження Боспорського царства. Суспільний устрій. Державний лад. Право 1. Запровадження Боспорського царства Боспорське царство було винятком із загальної республіканської тенденції розвитку держави і права давньогрецьких колоній, тут сформувалася монархічна форма правління. Порівняно з сучасними державами, стародавнє місто-держава з прилеглими до нього хорами (землеробськими общинами) було невелике як за площею, так і за населенням. Однак у V-IV ст. до н.е. на основі об’єднання низки грецьких міст-держав ...